28 жовтня – День вигнання нацистських окупантів з України

Шановні земляки, ветерани Другої світової війни!

Від щирого серця вітаємо Вас з 72-ю річницею вигнання нацистських окупантів з України! Низько вклоняємося та висловлюємо глибоку пошану всім ветеранам: учасникам Другої світової війни, партизанам і підпільникам. Уславлюємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога. Дякуємо солдатським вдовам, дітям війни, які допомагали піднімати Україну з руїн. Згадуємо тих, чиє життя забрала та страшна війна.

281020163_660x438

Ця сторінка історії України ніколи не зітреться з пам’яті Українського народу. Саме на українській землі у роки Другої світової війни визначалася подальша доля людства – тут відбулися одні з наймасштабніших і найбільш кровопролитних битв із ворогом. Неоціненним є внесок українців у спільну перемогу народів Європи над нацизмом.

Страшну ціну  заплатив наш народ за право бути вільним. Ми пишаємось героїзмом, силою духу та мужністю наших ветеранів, які у ті буремні роки звільняли від окупантів рідну землю та багато європейських країн, а згодом, у надзвичайно важких умовах, відбудовували зруйновані міста та села, відроджували економіку, плекали наше мирне майбутнє.

281020164_660x440

На жаль, уже у XXI столітті, через сім десятиліть по закінченні найбільшого в історії людства військового конфлікту, через агресію Російської Федерації та підконтрольних їй терористичних формувань українці зі зброєю в руках захищають суверенітет і територіальну цілісність не лише своєї держави, а й спокій народів усієї Європи.

Сучасні захисники України виявились гідними слави своїх дідів і прадідів, а тому ми  твердо віримо у нашу перемогу.

Шановні переможці, Ваша мужність і відвага, героїзм та нескореність є зразком для прийдешніх поколінь. Міцного Вам здоров’я, довгих років життя, любові та уваги рідних і близьких.

Чернігівщина пишається своїми героями!

Рада Товариства «Чернігівське земляцтво» в місті Києві

Читати також:

Звернення Президента до Українського народу з нагоди Дня визволення України від фашистських загарбників

ЩОДО 28 ЖОВТНЯ Й ЗВІЛЬНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ВІД НАЦИСТІВ

Довідково:

Фашизм (італ. fascismo, від італ. fascio «зв’язка», «об’єднання») – різновид політичного режиму, а також радикальна, авторитарна, імперіалістична політична ідеологія,  характерними ознаками якої є сильний культ особи, мілітаризм, тоталітаризм, імперіалізм та ідея постійної війни й панування.

Спочатку – сама назва політичного руху в Італії під проводом Беніто Муссоліні, який правив у 1922 – 1943роках. Уже в 20-і роки минулого століття, супротивники фашизму поширили поняття на інші право радикальні, авторитарні, тоталітарні та націоналістичні режими, диктатури та на політичні групи, в тому числі на німецький націонал-соціалізм, хоча лише деякі з них називали себе словом «фашизм» та за своїми ідеологіями і політичними практиками досить сильно відрізнялися від італійського фашизму.

Фашизм бере свій початок в італійському націоналізмі часів Першої світової війни і був заснований Беніто Муссоліні, який раніше був одним із лідерів Італійської соціалістичної партії і був започаткований як об’єднання в єдине ціле правих і лівих політичних спектрів.

Національний соціалізм або націонал-соціалізм (нім. Nationalsozialismus, скорочено – нацизм нім. Nazismus) – політична ідеологія, яка була політичною доктриною керівництва Німеччини (у часи Третього рейху), а також у деяких інших країнах. Базується на тезі про цінність нації та її верховенстві в процесі утворення держави.

Націонал-соціалізм у Німеччині заснований на теоріях расової ієрархії і соцільного дарвінізму. Німецькі народи (яких відносили до так званої нордичної раси) зображалися як втілення європеоїдних «арійців» і «вища раса». На противагу як капіталізму, так і комунізму він був спрямований на подолання соціальних відмінностей, з усіма частинами однорідного суспільства, що прагнуть до національної єдності і традиціоналізму. Ідеологи німецького націонал-соціалізму вважали історичні території германських племен як додаткові землі для розширення держави.

Німецько-радянська війна (також нацистсько-радянська війна) – збройний конфлікт між Німеччиною та СРСР, що тривав з 22 червня 1941 року по 8 травня 1945 року. Складова Східноєвропейського театру воєнних дій Другої світової війни. В німецькій історіографії отримала назву Східного фронту (нім. Ostfront), а в радянській – Великої Вітчизняної війни. У конфлікті на боці Німеччини виступили Італія, Угорщина, Румунія, Хорватія, Болгарія, Словаччина та Фінляндія.

Другий фронт – умовне найменування в Другій світовій війні сухопутних бойових дій після висадки союзників (військ Британської імперії та США) у Франції 6 червня 1944 року.

Комуністичною пропагандою в СРСР під час Другої світової війни, а, пізніше, у радянській, і, так само, нині – в російській, історіографії термін «Другий фронт» прив’язувався до запропонованої керівництвом СРСР висадки значних військових сил союзників у Північній Франції. Бойові ж дії Великої Британії та Франції від вересня 1939 року, а США – від грудня 1941 року проти Третього Рейху , а саме дії союзників в Італії, Північній Африці, Битва за Британію і взагалі – у районі Атлантики та Середземного моря – радянською стороною не вважалися «Другим фронтом».

Битва за Берлін – стратегічна наступальна операція радянських військ у Другій світовій війні на східному фронті, під час якої солдати Червоної Армії захопили столицю Німеччини та поклали кінець війні в Європі. Операція проходила 23 дні – з 16 квітня по 8 травня 1945 року, протягом яких радянські війська встигли просунутися на захід на відстань від 100 до 220 км. Битва за Берлін була закінчена 2 травня штурмом Рейхстагу, але поодинокі бої траплялися до 8 травня.

Сили радянських військ перевершували сили Вермахту. У операції взяли участь близько 2,5 млн. бійців РСЧА, більше 41 600 гармат і мінометів, 6250 танків і самохідних установок, 7500 бойових літаків. У штурмі так само брали участь дві армії зі складу Війська Польського. Вперше за всю війну перевага радянських військ була не просто значною, а неймовірною.

З німецького боку було зосереджено близько 1 млн. військовослужбовців, 10400 гармат і мінометів, 1500 танків і самохідних установок, 3300 бойових літаків.

Італійська кампанія (1943—1945)військова кампанія збройних сил США, Великої Британії і їхніх союзників проти військ Німеччини та Італії під час Другої світової війни з метою розгрому і виведення Італії з війни та захоплення її території. Кампанія почалася в липні 1943 року, із вторгнення на Сицилію, кінцем воєнних дій вважається капітуляція німецьких військ у північній Італії в травні 1945 року.

Опубліковано у Привітання | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

6 коментарів до 28 жовтня – День вигнання нацистських окупантів з України

  1. Анатолій Пінчук коментує:

    Сьогодні День визволення України від фашистських загарбників.

  2. Микола Волощук коментує:

    На мою думку, в цьому немає великої помилки. Скоріш за все – це вимога часу. Адже День визволення України від фашистських загарбників – свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України. Встановлене відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 20 жовтня 2009 року №836/2009.
    За цей час в Україні відбулося багато змін. Уже не використовується термін «Велика Вітчизняна війна», Український національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років перейменовано на Національний музей історії України в Другій світовій війні, замість терміну «фашисти» в указах останніх років використовується термін «нацисти» і т.п. Та й в сьогоднішньому «Зверненні Президента до Українського народу з нагоди Дня визволення України від фашистських загарбників» використовується виключно термін «нацисти». А тому, скоріш за все, вже назріло питання щодо внесення відповідних змін до Указу №836/2009.

  3. Юрій Пероганич коментує:

    З точки зору політології поняття фашизм і нацизм не є тотожними і навіть перебувають у різних площинах.

  4. Сергій Ковтун коментує:

    Дійсно, поняття фашизм і нацизм не є тотожними, але належать одному ворогові, від якого була звільнена Україна. А тому треба: або все привести у відповідність до Указу №836/2009, або цей указ привести у відповідність з останніми указами Президента України Петра Порошенка. Це має зробити (повинна була зробити) Адміністрація Президента України.

  5. Анатолій Пінчук коментує:

    Я не згоден з «Соломоновим рішенням» пана Ковтуна. Раджу йому уважніше прочитати Звернення Президента до Українського народу з нагоди Дня визволення України від фашистських загарбників. Там дійсно згадуються нацисти, але не більше того. А також поцікавитись, як пишуть про Збройні Сили України сепаратистські та російські видання. Там по іншому як «украинские нацисты» і не говорять. А такі «діячі», як Лавров, Чуркін навіть на міжнародному рівні по іншому як «УКРАИНСКИЕ ЗАХВАТЧИКИ, БАНДЕРОВЦЫ-НАЦИСТЫ И ХУНТА» не говорять… а яка могла бути хунта на початку 2014 року? Ось так…

  6. Микола Костюк коментує:

    По всій Україні 28 жовтня відбулися урочистості з нагоди «72-ї річниці вигнання нацистських окупантів із України». Під такою назвою проходили урочистості і в Чернігівській області. Й на саме формулювання назви урочистостей аж ніяк не вплинуло те, що не відбулося зміни назви, що закладена в Указі №836/2009.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.