Від Батурина до протоки Дрейка

Є серед нас славні земляки, подвиги яких непідвладні часові. Один із них, Валентин Євгенійович Соколов, був удостоєний звання Героя Радянського Союзу в мирний час.

170420151

Він народився 17 квітня 1935 року в селищі Батурин. Навчався в Батуринській середній школі, де закінчив сім класів. Ще з дитинства мріяв стати, як батько, моряком, але підводного флоту. Готувався до цього послідовно і терпляче. Відмінно навчався, займався спортом. На той час у Батуринській школі було декілька спортивних гуртків, у тому числі і з плавання та стрибків у воду. Найактивнішим з гуртківців та учасників змагань завжди був Валентин Соколов.

Старання юнака увінчалися успіхом, коли у 1950 році він вступив до морської спеціальної школи у місті Енгельсі Саратовської області. Після трирічного навчання, став курсантом Тбіліського Нахімовського училища. Після закінчення, продовжив навчання у Ленінградському військово-морському училищі підводного плавання імені Ленінського комсомолу. Успішно склавши випускні іспити і отримавши звання лейтенанта, був направлений на службу до Чорноморського флоту, де стає штурманом модернізованого підводного дизельного човна «Малютка». Через рік був переведений на більш сучасний підводний човен, і, в званні капітан-лейтенанта, стає його командиром.

У 1976 році капітан І-го рангу Валентин Соколов прийняв участь у трансатлантичному переході двох підводних човнів з Північного до Тихоокеанського флоту навколо Південної Америки. Досвідчений підводник був призначений головним на борту торпедного атомного човна 671 «К-469». Це була дуже небезпечна, відповідальна та засекречена експедиція. Учасники експедиції повинні були забезпечити охорону 2-го підводного човна – ракетного підводного крейсера стратегічного призначення в довготривалому плаванні, через Атлантичний океан в Тихий океан. Зі слів самого Валентина Соколова: «5 січня 1975 року, після копіткої дев’ятимісячної підготовки до походу з військової бази на острові Кувшин у Баренцовому морі розпочалася та легендарна експедиція… За сімдесят діб напруженого походу наші підводні човни пройшли нелегким маршрутом, при цілковитому радіомовчанні й абсолютній тиші, блискуче виконавши завдання командування». І досі жодна морська країна світу не повторила цей перехід! Подвиг нашого земляка був високо оцінений – 25 травня 1976 року Валентину Євгенійовичу Соколову присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

З 1985 року капітан 1-го рангу Валентин Соколов знаходиться у запасі, живе і працює в місті-герої Одесі. Є головою Одеського відділення Міжнародного комітету «Світ океанів», головою Одеської міської ради ветеранів. Як далеко не закидала Валентина Євгенійовича доля, він завжди пам’ятав про своє коріння, про Батурин. І хоча на той час не прийнято було говорити вголос про гетьманів та їх столицю, він, як і всі батуринці, знав її славетну та трагічну історію. Любив Батурин, пам’ятав, був гідний – і не осоромив свою малу батьківщину! Ще в радянські часи вдячні батуринські діти назвали один із піонерських загонів Батуринської середньої школи іменем Валентина Соколова. Неодноразово Герой приїздив до рідної школи на зустрічі, а також і земляків-школярів запрошував до Одеси на екскурсії.

У 2009 році Валентину Євгенійовичу Соколову було присвоєне звання «Почесний громадянин міста Батурин». Одна із вулиць міста Батурина названа на честь Героя Радянського Союзу – Валентина  Соколова.

І досі ветеран підводного флоту, не дивлячись на поважний вік, активний у громадському житті. Пише мемуари, активно публікується, пропагує героїчну професію підводника. Зокрема, у 2004 році видав книгу «Подо льдами Арктики», а в минулому році не менш цікаву книгу – «Проливом Дрейка». Обидві книги щедро презентував батуринській громаді, зокрема, і в заповіднику «Гетьманська столиця».

З роси і води, Вам, Євгенію Валентиновичу, щиро пишаємося тим, що ходимо тими стежками, якими ходили Ви у своєму далекому повоєнному дитинстві! Адже кожен шлях, який починається з невеликого селища, який сповнений любові до питомо свого, рідного та щоденної копіткої праці неодмінно приведе до успіху.

Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» запрошує всіх небайдужих на батьківщину Героя, яка сформувала непересічну особистість, звідки проліг шлях наполегливого юнака до далеких, незвіданих морів та океанів.

Наталія СЕРДЮК, завідувач відділом науково-просвітницької роботи НІКЗ «Гетьманська столиця»

Опубліковано у Інше. Додати до закладок постійне посилання.

1 коментар до Від Батурина до протоки Дрейка

  1. Ковтун Сергій Іванович коментує:

    Цікава стаття і цікаво викладений матеріал. Це дійсно герой і про таких людей треба писати і ними треба пишатися.

Залишити коментар до Ковтун Сергій Іванович Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.