75 років тому почалося вигнання нацистів з Чернігівщини

Важкими випробуваннями для чернігівців, як і всього українського народу, явилась боротьба проти нацистської навали в роки німецько-радянської війни. 

Війська нацистської Німеччини та деяких її союзників вступили на землю Чернігівщини уже через два місяці після початку війни.

За офіційними даними «… окупанти пограбували та знищили на Чернігівщині більше 400 підприємств, понад 35 тисяч будівель, 345 лікувальних закладів, 1140 шкіл, безліч клубів, бібліотек, музеїв, пам’ятників архітектури. В руїнах лежало 51 поселення області, в тому числі древній Чернігів. Окупанти знищили близько 128 тисяч мирних жителів, вивезли на примусові роботи в Німеччину 41 тисячу чоловік».

Велика частина згаданих людських і матеріальних втрат області була наслідком виконання секретного Наказу Ставки Верховного Головнокомандування №0428 від 17 грудня 1941 року, який наказувалося: «1.Руйнувати та спалювати дотла всі населені пункти в тилу німецьких військ на відстані 40-60 км в глибину від переднього краю і на 20-30 км вправо і вліво від доріг…» (Сталін Й.В. Твори. – Т. 18. – Твер: Інформаційно-видавничий центр «Союз», 2006, С. 283-284). Більшість задіяних для виконання наказу №0428 мали переодягатися в трофейну форму німецького вермахту та військ СС. Щоб після кожної «каральної експедиції» залишалися свідки, котрі потім зможуть повідати про злодійства нацистів. Це, крім іншого, повинно було розбудити ненависть до нацистських окупантів, полегшити в тилу ворога вербовку населення в партизанські загони.

Але злодійства нацистів не можна виправдати наявністю наказу №0428. Як не можна виправдовувати авторів і виконавців цього наказу. На жаль, на Нюрнберзькому процесі 1945-1946 років розглядалися лише злочини нацистів. Не є секретом, що злочини проти людяності не мають терміну давності, а тому ніколи не пізно засудити й не засуджені злочини. Процес засудження не засуджених злочинів уже запущений, в Україні також, і його результативність залежить від бажання людей жити далі у безпеці.

Проте сьогодні мова йдеться лише про 75-річчя вигнання нацистів з міст, селищ і сіл Чернігівщини, що будуть відзначитися впродовж вересня поточного року.

А початок вигнання був таким. 26 серпня 1943 року війська Центрального фронту під командуванням генерала армії Костянтина Костянтиновича Рокосовського прорвали оборонні укріплення противника в районі Севська і, стрімко розвиваючи наступ, вступили в межі України.

Враховуючи складність майбутньої операції по вигнанню націстів з Лівобережної України, Ставка прийняла спеціальне рішення, що мало стимулювати героїзм на фронті.

У Директиві Ставки Верховного Головнокомандування №30187 від 9 вересня 1943 року про представлення до нагород за форсування великих водних перешкод в ході наступальних операцій йшлося:

«В ході бойових операцій військам Червоної Армії доводиться і доведеться долати багато водних перешкод. Швидке і рішуче форсування річок, особливо великих, подібних річці Десна та річці Дніпро, буде мати велике значення для подальших успіхів наших військ

У зв’язку з цим, Ставка Верховного Головнокомандування вважає за необхідне довести до відома командуючих арміями, командирів корпусів, бригад, полків, понтонних та інженерних батальйонів, що за успішне форсування великих річкових перешкод і закріплення за собою плацдарму для подальшого розвитку наступу, командири названих з’єднань і частин повинні представлятися до вищих урядових нагород.

За форсування такої річки, як річка Десна в районі Богданове (Смоленської області) і нижче, і рівних Десні річок по труднощі форсування, представляти до нагород:

1. Командувачів арміями – до ордена Суворова 1-го ступеня.
2. Командирів корпусів, дивізій, бригад – до ордена Суворова 2-го ступеня.
3. Командирів полків, командирів інженерних, саперних і понтонних батальйонів – до ордена Суворова 3-го ступеня.

За форсування такої річки, як річка Дніпро в районі Смоленська і нижче, і рівних Дніпру річок по труднощі форсування, названих вище командирів з’єднань і частин представляти до присвоєння звання Героя Радянського Союзу…»

Головний удар на новгород-сіверському напрямку наносили 65-а армія, а також частина сил 48- та 60-ї армій. Допоміжний удар наносився рештою сил 60-ї армії на конотопсько-бахмацькому напрямку. З повітря наземні війська активно підтримувала 16-а повітряна армія під командуванням нашого земляка з Коропа, генерал-лейтенанта Сергія Гнатовича Руденка.

Після важких боїв 3 вересня 1943 року війська лівого крила фронту вийшли в районі Коропа до Десни, стали розвивати наступ вздовж її лівого берега, форсували Сейм в районі села Нові Млини Борзнянського району і очистили від нацистів лівий берег Десни, просунувшись до 180 кілометрів в південно-західному напрямку.

4 вересня 1943 року підрозділи 288-го полку 184-ї стрілецької дивізії вигнали нацистів з Коропа.

Подальша хронологія вигнання нацистів у вересні 1943 року з існуючих адміністративних центрів області  наступна:

8 – Борзни;

9 – Бахмача;

15 – Носівки;

16 – Ніжина, Новгород-Сіверського, Талалаївки, Куликівки;

17 – Варви, Срібного, Ічні;

18 – Сосниці, Мени, Бобровиці;

19 – Корюківки, Прилук;

20 – Семенівки, Козельця;

21 – Чернігова, Сновська;

22 – Городні;

26 – Ріпок.

За хоробрість і мужність, за доблесть і відвагу, проявлені в боях за вигнання нацистів з Чернігівської області, при форсуванні Десни, Сейма, Снова, Сожа та Дніпра, захопленні й утриманні плацдармів на правих берегах цих рік 897 учасникам боїв присвоєне звання Герой Радянського Союзу, серед яких вихідців з Росії – 625, України – 142, Казахстану – 42, Білорусі – 25 і Узбекистану – 19.

Чимало знаменних дат в історії Чернігівщини. Але вигнання нацистів дата особлива та найпам’ятніша, найсвітліша і водночас  найсумніша, що увібрала в себе скорботу по загиблих.

Пам’ять фронтовиків, котрих залишилося дуже мало, зберігає вибухи бомб, снарядів, гранат і посвист куль, героїзм полеглих і тих, які залишилися живими. Пам’ять передається з покоління в покоління. Вона живе в онуках і правнуках тих, хто вигнав нацистів з рідної землі.

З початку бойових дій на Українському Донбасі чимало цих онуків і правнуків пішли зі зброєю в руках відстоювати суверенітет, незалежність і цілісність України. Вони також стали Героями. І в день 75-річчя вигнання нацистів з міста, селища, села чи цілого району вже також вшановують пам’ять тих Героїв, які загинули в ході Російської збройної агресії проти України.

Олексій ОРЄХОВИЧ

Читати також:

Як правильно: визволення чи ВИГНАННЯ нацистів з Чернігівщини