У Семенівському відділенні зміни

У матеріалі «Звітувало Семенівське відділення» член Ради ГО «Товариство «Чернігівське земляцтво» Євген Клименко повідомляє, що 14 листопада відбулися збори відділення, на яких новим головою відділення обрали Сергія Марущенка.

Євгена Клименка семенівці, вдруге після головувань, обрали заступником керівника відділення.

Довідково. Сергій  Володимирович  Марущенко  народився 26 серпня 1983 року в селі Жадове Семенівського району, працював у Міністерстві соціальної політики України, а зараз працює в офісі Ради Європи в Україні координатором з питань взаємодії з національними інституціями.

Олексій ОРЄХОВИЧ

Читати також:

РОЗПОЧАТО СПІЛЬНИЙ ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ – ПРОГРАМУ “РОЗВИТОК МОЛОДИХ ЛІДЕРІВ”

Молоді лідери

Перевесло єднання

Про звіт голови райради

Опубліковано у Збори відділень, У відділенях | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

3 коментарі до У Семенівському відділенні зміни

  1. Анатолій Пінчук коментує:

    Уважно прочитав публікацію «Звітувало Семенівське відділення». Потім прочитав інформацію від Командування Сухопутних військ Збройних Сил України за грудень 2018 року. Ніде жодної згадки про «кураторство» Сергія Максименка над спільним проектом командування Сухопутних військ ЗС України та громадської організації «Молодіжний центр Атлантичної ради України». Про участь Семенівського відділення земляцтва теж жодної згадки.
    Зате в інтернеті читаю звіт голови Семенівської районної ради Василя Малковича від 22 серпня 2019 року:
    «З метою моральної підтримки дітей прифронтових районів Луганської області та військовослужбових підрозділів, які виконують завдання по відсічі збройної агресії Російської Федерації в ОРДЛО командувачем Сухопутних військ було підтримано ініціативу Семенівської та Талалаївської районних рад щодо реалізації Проекту « Перша кобза Чернігівщини дітям та захисникам Луганщини». В складі делегації мистецької акції взяли участь кобзар – лірник Василь Нечепа, голова Талалаївської районної ради Юрій Дзюбан, фермер з Іванівки нашого району Віталій Салімон, член Семенівського земляцтва в Києві Сергій Максименко. Очолив делегацію голова районної ради Василь Малкович.
    Наша делегація відвідала штаб об’єднаних сил Сєверодонецька «Північ», де поспілкувалися з керівництвом та зустрілися з військовими у шпиталі. Відвідали коледж мистецтва та культури де Василь Нечепа заспівав дітям свої пісні, а музичному колективу була подарована чернігівська кобза.»
    І жодної згадки про «ініціативу Семенівського відділення земляцтва»! То написали б у звіті відділення так, як воно було: “В складі делегації взяв участь член Семенівського відділення земляцтва Сергій Максименко”.
    Читаю звіт Василя Малковича далі: «Колективу Новодружеської дитячої школи мистецтв завдяки спільним зусиллям представників Чернігівської області, Посольства Литви, литовських волонтерів і командування операції Об’єднаних Сил подарували цимбали, виготовлені майстрами з Івано-Франківській області.
    На наше запрошення юні музиканти побували у нас на Чернігівщині. Відвідали міста Чернігів, Новгород-Сіверський, резиденцію українських гетьманів Батурін, відвідали в м. Києві Національний музей народної архітектури та побуту України. А у нас діти прийняли участь у Всеукраїнському конкурсі виконавців на народних інструментах «Поліський вернісаж».
    Далі знову читаю публікацію Євгена Клименка, і складається враження, що все, що було зроблено в районі за рік, зроблено лише завдячуючи Семенівському відділенню земляцтва! Але ж чому про все це ми дізнались лише наприкінці року? Чому впродовж року не було публікацій на сайті «по гарячих слідах»? Навіть відкриття монументу воїнам-захисникам незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України 14 жовтня, на Алеї Героїв у місті Семенівка пройшло непоміченим Семенівським відділенням земляцтва…
    І як тут не згадати анекдот про Леоніда Брєжнєва часів СССР (мовою оригіналу):
    «- Что такое скромность?
    – Выиграть войну, поднять целину, возродить страну – и 20 лет об этом молчать!»

  2. Євген Клименко коментує:

    Дивний коментар пана Пінчука з’явився о 5 ранку на сайті.
    Не вступаючи в полеміку, мушу сказати, що треба уважніше читати інформацію і тоді стане зрозумілим, що за кураторством С.Максименка було реалізовано проект та програму “Розвиток молодих лідерів”, а не поїздку на Схід.
    А спільна ініціатива народилась під час реалізації вище зазначеного проекту, де С. Максименко був повноважним представником відділення і брав участь у роботі як член відділення.
    А що стосується вражень про зроблене – у кожного вони свої. Зроблено було дещо більше, ніж наведено у публікації і це оцінили наші земляки, які були присутні на зборах.
    І якщо б пан Анатолій Пінчук читав часопис “Отчий поріг”в повному обсязі, а не окремі публікації (я читав коментарі до них), то знав би, що про зроблене відділенням було написано у №2(206) стор.15 та №7(211) стор.4-5. А так Ви дізнались тільки тепер і це не наша провина.
    Що стосується монументу воїнам-захисникам України-то це Ваша думка, яка не має нічого загального з позицією нашого відділення.
    На завершення запрошую Вас на збори нашого відділення, послухаємо що зробили Ви у своєму відділенні, а ми розповімо про свої здобутки, обміняємось досвідом і може тоді зміст коментарів буде дещо іншим.

  3. Микола Костюк коментує:

    Дуже добре, що до земляків, які висловлюють свою думку на сайті у вигляді коментарів, долучився Євген Миколайович Клименко. Інша справа, що немає потреби ображатися та так зверхньо відноситися до заслуженого земляка – лауреата Державної премії СРСР у галузі науки і техніки, почесного працівника транспорту України Анатолія Миколайовича Пінчука за справедливі зауваження, що він висловив у своєму коментарі до цієї публікації.
    Адже у повідомленні на сторінці «Сухопутні війська ЗС України» у ФБ від 31 грудня 2018 року дійсно немає згадки про Семенівське відділення земляцтва.
    А у звіті голови Семенівської районної ради про свою діяльність є така, наприклад, згадка:
    «…З метою моральної підтримки дітей прифронтових районів Луганської області та військовослужбових підрозділів, які виконують завдання по відсічі збройної агресії Російської Федерації в ОРДЛО командувачем Сухопутних військ було підтримано ініціативу Семенівської та Талалаївської районних рад щодо реалізації Проекту «Перша кобза Чернігівщини дітям та захисникам Луганщини».
    В складі делегації мистецької акції взяли участь кобзар – лірник Василь Нечепа, голова Талалаївської районної ради Юрій Дзюбан, фермер з Іванівки нашого району Віталій Салімон, член Семенівського земляцтва в Києві Сергій Максименко. Очолив делегацію голова районної ради Василь Малкович.
    Наша делегація відвідала штаб об’єднаних сил Сєверодонецька «Північ», де поспілкувалися з керівництвом та зустрілися з військовими у шпиталі. Відвідали коледж мистецтва та культури де Василь Нечепа заспівав дітям свої пісні, а музичному колективу була подарована чернігівська кобза.
    Нас прийняло керівництво Луганської обласної військово-цівільної адміністрації. В процесі спілкування були обговорені проблеми даного регіону. Також військові поділилися досвідом співпраці з Львівською областю з питань підтримки дітей прифронтових районів. Відвідали школи мистецтв в містах Привілля, Новодружевськ та Лисичанськ де подарували діткам книжки, спорттовари та українські пісні від Василя Григоровича.
    Побували на передових Східних рубежів де нашим захисникам були вручені малюнки від школярів Іванівської та Жадівської шкіл, мед, вітамінну суміш з імбіря, лимону та меду, а також інструменти, які вони замовляли. На прохання військових відбувся незапланований виступ відомого кобзаря.
    Вдруге метою зустрічі було обговорення напрямків співробітництва в культурній та освітніх сферах за участю Посольства Литовської Республіки в Україні, литовських волонтерів та Збройних Сил України. Делегація відвідала Навчально-виховний комплекс «Гарант», Центр урбан культур «Дружба», Новодружеську дитячу школу мистецтв та Лисичанську загальноосвітню школу № 25.
    Колективу Новодружеської дитячої школи мистецтв завдяки спільним зусиллям представників Чернігівської області, Посольства Литви, литовських волонтерів та командування операції Об’єднаних Сил подарували цимбали, виготовлені майстрами з Івано-Франківській області.
    На наше запрошення юні музиканти побували у нас на Чернігівщині. Відвідали міста Чернігів, Новгород-Сіверський, резиденцію українських гетьманів Батурін, відвідали в м. Києві Національний музей народної архітектури та побуту України. А у нас діти прийняли участь у Всеукраїнському конкурсі виконавців на народних інструментах «Поліський вернісаж».
    І я сподіваюсь, що ми і надалі будемо співпрацювати з прифронтовими районами Луганської області заради підтримки наших дітей…».
    І, як бачимо, у звіті Василя Малковича також відсутня згадка про Семенівське відділення.
    Що стосується публікацій в числах 2 і 7 часопису «Отчий поріг» за поточний рік щодо роботи Семенівського відділення – про них Анатолій Пінчук у своєму коментарі не згадує взагалі. Й немає потреби Євгену Клименку писати таке: «…І якщо б пан Анатолій Пінчук читав часопис «Отчий поріг» в повному обсязі, а не окремі публікації (я читав коментарі до них) …».
    На скільки мені відомо, і це можна відслідкувати за коментарями на сайті, «пан Пінчук» читає всі числа часопису «Отчий поріг» від першої та до останньої сторінки. Свої зауваження, пропозиції, а то й цілі дослідження він робить по стратегічно важливим питанням, в тому числі були зауваження і щодо правдивості розміщуваних у часописі матеріалів.
    Відносно побажання Євгена Клименка Анатолію Пінчуку «…На завершення запрошую Вас на збори нашого відділення, послухаємо, що зробили Ви у своєму відділенні, а ми розповімо про свої здобутки, обміняємось досвідом і може тоді зміст коментарів буде дещо іншим …» зауважу одне:
    За майже шість років війни на Сході Євген Миколайович, який намагається показати свою зверхність, жодного разу публічно (ні в часописі, ні на сайті, ні в коментарі) не висловив своє ставлення до агресії, що чиниться проти України, в результаті якої загинуло багато наших земляків, в тому числі й народжених на Семенівщині.
    Стосовно «запрошення» Анатолію Пінчуку. На мою думку, немає потреби йому йти у Семенівське відділення розповідати про свою роботу. Краще семенівцям, перш за все, частіше відвідувати сайт земляцтва та читати уважно все те, про що пише Анатолій Пінчук – багаторічний активіст (це видно з його публікацій і коментарів на сайті) Чернігівського земляцтва та особистість з чіткою громадянською позицією.

Залишити відповідь до Анатолій Пінчук Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.