Всеукраїнський референдум 1991 року — загальнонаціональний референдум на території колишньої УРСР щодо проголошення незалежності України. На нього було винесено питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Акт був ухвалений Верховною Радою 24 серпня 1991 року і тоді ж Рада ухвалила постанову про необхідність затвердження його Всеукраїнським референдумом.
Громадяни України висловили на референдумі повну підтримку незалежності. У голосуванні взяли участь 31891742 особи – 84,18 % населення України. З них 90,32 % проголосували «За». Незалежність більшістю голосів громадян підтримали ВСІ без винятку регіони України, всі 27 адміністративних одиниць: 24 області, включаючи Донбас, тобто Донецьку і Луганську області, а також Автономна республіка Крим та міста зі всеукраїнським статусом – Київ і Севастополь.
Підсумки референдуму стали остаточним фактором для юридичної ліквідації Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Це було зроблено 8 грудня 1991 року при підписанні в Білорусі Біловезьких угод главами України, Росії і Білорусі, держав – свого часу засновників СРСР. Цими угодами було встановлено, що СРСР припиняє своє існування і на його території утворюються з колишніх республік незалежні держави.
Одночасно з референдумом пройшли перші в історії незалежної держави України вибори президента. Балотувался 6 кандидатиів. Уже в першому турі переміг Леонід Кравчук, Голова Верховної Ради, котрий балотувався як самовисуванець., він набрав 61,59 % голосів. Другим став кандидат Народного Руху України В`ячеслав Чорновіл – 23,27 %. Третім – кандидат Української республіканської партії Левко Лук`яненко – 4,49 % голосів.
Петро АНТОНЕНКО
Народ України в усіх без винятку регіонах 1 грудня підтримав відновлення Держави у межах території УРСР. Але у цей день не встановлено державного свята. Чи зумисно так зроблено, не буду стверджувати. Державне свято нагадувало б постійно усім громадянам, що усі ми разом і кожен окремо є творцями сучасної української Держави. Такий чинник підвищував би відповідальність кожного громадянина за стан справ у сферах економіки, політики, освіти, виховання, культури, спорту, релігії тощо. Лише після референдуму і обрання Президента нас почали визнавати інші держави і у нас розпочалося створення повноцінних державних атрибутів.
На мою думку день 1 грудня заслуговує на більш високе місце і визнання.