Розповня літа: буйна зелень ще не скорилася підступній спеці – хіба що пожертвувала кількоро пожовклих листочків на молодих яблуньках, червоніють порічки та лагідно погрожують колючками аґруси, а картоплі уже відцвіли у тих, хто за давнім звичаєм садив їх до Паски. Ігор Шкурко у Седневі вже накопав своєї суперранньої, на камеру вишукуючи з куща по півтора десятка продовгуватих картоплин. Він, професійний картопляр, садить уже вдруге в цьому році картоплю – певно, близькість Березни дається взнаки, бо там вирощують три врожаї за рік, а знаю і писав про одного березинця, що й чотири садив – остання посадка восени, а викопував молоду картоплю на Новий рік, шокуючи гостей…
І це б добре продовжити отаку балачку, якби не війна. Вона не тільки нікуди не ділася, але й нависає над нами біснуванням бульбофюрера Лукашенки – Путін підштовхує його на вторгнення, а у війні він і так вже бере участь, бо ракети запускаються з території Білорусі. Проте за минулі десять днів не це є головним у ході Широкої війни.
Головним все ж є те, що Збройні Сили України показують ознаки підготовки до широкого контрнаступу. Феєричне знищення окупантів на острові Зміїному, поступовий тиск у напрямку Херсона (звільнено вчора село Іванівку), удар по аеропорту біля Курська, де базувалися два полки рашистів, і вчора – могутній вибух складу ворожих боєприпасів ув окупованій Попасній на Луганщині. При цьому – жахливі удари росіян по торговому центру Кременчука та курортному містечку Сергіївка Одеської області. Був удар і по селищу Десна, але, слава Богу, цього разу наші командири зорієнтувалися і не тримали солдат у казармі – обійшлося без жертв.
Та головне все ж – зброю Україні постачатимуть вже 50 країн. В антигітлерівську коаліцію входили 53 держави. Але 50 – це вже з тими, хто вскочив в останній вагон після декларації ООН, коли навіть Ліберії стало зрозуміло хто переможе, В антипутінську ввійшли 50, коли перелому в російсько – українській війні ще не сталося. Видимого. А невидимий – уже, бо інакше мадяри й ізраїльтяни не пішли б у таку антиросійську «солянку». Щоправда, щодо щирості двох згаданих сумніви нікуди не випарувались, тим паче на фоні введення Ізраїлем візового режиму для українців, але нічого, покищо не звертаємо уваги…
Україна стала місцем масового паломництва європейських, і не тільки лідерів – навіть президент далекої Індонезії прилетів. А прем’єр іншокрайньої держави відвідав і Чернігів з мученицькими Ягідним та Лукашівкою – мова про норвезького, вибачте, важко запам’ятати прізвище та заради поваги до норвезької допомоги назву – Йонас Ґар Стьоре. Дякуємо!
Так, це правда – об’єктивно війна в Україні вигідна США і Великій Британії, бо завдяки Україні вони повертають собі позиції світових лідерів. Так, вигідна Польщі, бо таким чином захищає її від російської мразоти та вивищує Польщу в Європі. Але й Україна вже стала світовою державою, хоч як би цього не хотілося Німеччині, Франції, Ізраїлю та іже з ними. Так, все це – українськими кров’ю та слозами. Але що поробиш, як на нас напали – мусимо боронитися. І добре, що світ за нас.
…І володарював ранок з Ярилом-Сонцем, і дозрівала садовина та городина, а українці нищили колорадів і окупантів – вони схожі навіть кольорами своїх полосатих символів. І молилася українська земля про звільнення Херсону та Мелітополя, Попасної і Рубіжного, Енергодару та кожної Василівки/Петрівки/Андріївки/Михайлвки, всього Криму та Донбасу, за якими будуть Стародубщина і Кубань. Йшла Широка війна. «Господи, поверни війну на голови тих, хто її почав!» – з такою молитвою починають день багато українських жінок і Небо чує ту гірку справедливість і горять склади окупантів, і йдуть гроби в російські села та містечка, але не гроби врозумлять росіян, а тільки повна перемога України з розпадом Росії на природні національні держави. Тоді переможемо!
Василь ЧЕПУРНИЙ