FaceBook
Останні коментарі
- Анатолій Пінчук до Молодим – дорога, досвідченим – пошана
- Наталія Тимошенко до Від Мізина до Балкан: зв’язок із рідною землею підтримую через Чернігівське земляцтво
- Володимир Лузан до Росіяни вміло маніпулюють професійними стандартами журналістики, щоб зловживати свободою слова
- Володимир Лузан до Від Мізина до Балкан: зв’язок із рідною землею підтримую через Чернігівське земляцтво
- Іван Забіяка до Зустріч з почесним консулом
-
Недавні записи
- Волонтерська діяльність, збереження «Ялівщини», стратегія розвитку області: про результати роботи Громадської ради за поточний рік – на засіданні її президії
- Сьогодні від громади Києва передали на фронт бійцям чергову партію необхідної допомоги – 58 систем РЕБ
- War & sanctions: ГУР та ЦПД дають бій російській пропаганді
- Оперативна інформація
- Заступник голови облради в черговий раз відвідав Сосниччину
Архів за: 29.06.2022
«Чуєш, брате мій?..»
Кременчук, місто, де в дитинстві бувала так часто, що навіть не відчувала кордонів між Кіровоградщиною та Полтавщиною. На вулиці Халаменюка й досі стоїть будинок, де по дерев’яній підлозі чотирикімнатної квартири маминих родичів гупотіли мої босі п’яти. Де зозуля з годинника … Продовження