Благодатний вогонь зійшов у храмі Гробу Господнього в Єрусалимі, а в Новому Єрусалимі – золотоверхому Києві предстоятель української церкви Епіфаній молився в незвично малолюдному храмі, закликавши вірян молитися за теле- чи ноутбук-трансляцією. Бо в нас війна. І росіяни, які чомусь називаються православними, стріляють навіть у передвеликодній день, як учора по Одесі, де загинуло навіть немовля. Ці удари благословляє московський патріарх Кіріл! Він війну взагалі називає, знаєте як? «Мєждуусобной бранью»! Вам нічого не пече, попи московського патріархату на чолі з Онуфрієм Березовським?!
Я давно помітив, що перед великими християнськими святами активізується всяка нечисть – навіть у сім’ї, якщо вона не міцно зліплена, жінка ґзиться, або чоловік біситься. Що вже казати про велику країну, яка заснована на брехні і злодійстві – цих двох оружжях диявола?!
Проте, на диво всім, б’ються смертним боєм хлопці з «Азову» у Маріуполі. Якби росіяни були православними, вони би побоялися таке творити у місті імені Матері Ісусової. Але темні вони й тупі, як ті орки з Толкієна. Проте, не називаймо їх орками, бо вже й росіяни стали це вживати – мовляв, є орки, вони погані, і є інші росіяни – хороші. Ні, всі ви – росіяни, всі ви відповідальні за цю війну, як всі німці були відповідальні за режим Гітлера!
На Чернігів авіабомбу, від якої водночас загинули 48 людей, скидав не Путін, а звичайний росіянин Красноярцев. Щойно Генпрокуратура повідомила: росіянину – пілоту Красноярцеву оголошена підозра. І це дуже добре, бо в Чернігові вже поширилася чутка, що його обміняли на наших полонених. Ні, спершу судити, а тоді вже вирішувати що з ним далі…
Вселенський патріарх Варфоломій I назвав Україну мученицькою і згадав оточених у Маріуполі. Натомість папа римський Франциск прирівняв Україну і Росію та й навіть на Мальті зняв хреста, щоб не ображати, мовляв, почуття мусульман… Співчуваю римо-католикам, що після могутньої постаті поляка Івана Павла II мають отаке єзуїтство, невідповідне апостольському престолу…
А наші ЗСУ вцілили у командний пункт однієї з російських армій – два генерали утилізовані, ще один важко поранений. Вісім сіл Херсонщини взяті під контроль ЗСУ. Бої безперервні в Рубіжному та Попасній. За 60 кілометрів від кордону росіяни розгортають ракети «Іскандери». Обстрілюють наших прикордонників біля Сеньківки (монумент «Дружби народів» ще не злетів у повітря? а пора б!).
У Брянській області за 3 км від нашого кордону росіяни продовжують копати окопи та траншеї, у трьох областях оголосили підвищений рівень небезпеки. Щось там горить і вибухає то в Твері (і Генштаб іронічно зауважує, що то за сотні кілометрів від України!), то знову в Білгороді… Кажуть про російські провокації. Як на мене, то добре, навіть якщо самі собі влаштовують – хай росіяни хоч трохи відчують, що таке війна, ними принесена на українську землю.
Фото Юрія Сиротюка дуже виразно ілюструє цьогорічний Великдень. Україна непоборна! Від Сяну до Дону!
…І ранок прийшов на зранену землю, і був 60-й день Широкої української війни. І крашанки цокалися об метал автоматів, і паски святилися Духом Святим у касках, і бачив Господь наругу над містом Його матері та над усім своїм українським богообраним народом і затверджував оперативний план струшування боговідступної мерзотної Росії, і вставало сонце Перемоги над золотоверхим Києвом.
Василь ЧЕПУРИЙ