Топоніми сіл і міст – це особлива та цікава сторінка історії народу. Часто люди обґрунтовано пишаються назвою свого населеного пункту. Тому за різних умов і обставин бажано зберігати первинні їх назви.
У різні історичні епохи одне й теж місто називалось по різному. У давні часи і в середньовіччя досить широко застосовували перейменування міст в імперіях Олександра Македонського, Східної Візантії, у середні віки – Османської, Речі Посполитої. Містам надавали імена імператорів, їх жінок і дітей (Олександрія, Константинополь, Катеринослав, Петербург, Софія, Єлізаветград, Станіслав тощо).
У період нової і новітньої історії найчастіше перейменовували міста на території Російської імперії, Радянського Союзу. Санкт-Петербург – Петроград – Ленінград – Санкт-Петербург, а в народі – Пітер; Царицин – Сталінград – Волгоград; Самара – Ульяновськ – Самара; Кенігсберг – Кролевець – Кенігсберг – Калінінград; Хлинув – В’ятка – Кіров; Пермське – Комсомольськ-на-Амурі; Сновськ – Щорс – Сновськ.
Найбільш відомі для загалу приклади перейменувань такі:
Троя – Іліон – Пергам;
Царгород – Константинополь – Стамбул. А от Ієрехон – найдревніше місто планети, місто легенда, протягом тисячоліть не змінив своєї назви до нині. Наш Чернігів зберігає свою назву вже понад дві тисячі років.
Назви міст і сіл змінювались у результаті завойовницьких війн, коли імперії захоплювали нові землі; революцій, коли змінювався політичний і соціальний устрій країни. Метою перейменувань було прагнення увіковічнити пам’ять про певну особу, хоча ця особа немала ніякого відношення до того чи іншого населеного пункту. Але часто назви населених пунктів були пов’язані з прізвищами людей, які тут жили та дуже багато зробили доброго не лише для свого населеного пункту, країни і людства.
У різні часи на Чернігівщині топоніми населених пунктів найчастіше несли імена (Іванівна, Мотронівка,Семенівна), або призвіща (Муромськ) своїх засновників, назви річок (Десняне, Смолянка, Сновськ) та інших природних і географічних та інших об’єктів (Мостище), видів дерев (Сосниця, Грабівка), імена комах (Жуківка, Комарівка), видів птахів (Дроздівка, Куликівка, Орлівка), назви видів тварин (Бобровиця, Козелець).
У 2016 році на Чернігівщині було перейменовано 12 сіл, а за період декомунізації 64 населені пункти. Так, село Червоний Колодязь Ніжинського району на село Чистий Колодязь; село Петрівське Бахмацького району на село Вишневе,селоЖовтневе Ічнянського району на село Нова Ольшана; село Пролетарське Ічнянського району на село Боярщина; село Петрівське Козелецького району на село Мостище; село Жовтневе Коропського району на село Рождественське; село Червоне Коропського району на село Билка; село Кіровка Носівського району на село Платонівка; село Червоні Партизани Носівського району на село Володькова Дівиця; село Улянівське Семенівського району на село Брониви; село Червоний Пахар Семенівського району на село Луб’яне; село Радянська Слобода Чернігівського району на село Трисвятська Слобода.
Зокрема, для села Чистий Колодязь це вже четверта назва, воно мало такі: Панський Колодязь – Горлачів – Червоний Колодязь і в 2016 році одержало назву Чистий Колодязь. А місто Сновськ мав такі назви: Коржівка – Сновськ – Щорс – Сновськ.
Часто перейменування здійснювалися поспіхом, без широкого залучення до визначення нових назв істориків, місцевого населення. Декомунізація часто здійснюється такими ж методами як здійснювалася комунізація.
Володимир ДАВИДЕНКО