День матері, День сім’ї та День вишиванки, напевне, не випадково ми святкуємо навесні, у травні, коли сама природа вітає нас яскравою зеленню, пишними квітами, пташиними переспівами і лагідними сонячними променями.
Знаємо, що берегинею родинного щастя є мати – найрідніша в цілому світі людина. А родина – наш прихисток від усіх життєвих негараздів. У кожної родини своя історія. Історія кохання, вірності, клопотів, труднощів, суперечок, сліз, сміху та невичерпної радості. Батьки – наші перші наставники та порадники-щиро дарують нам свою любов тоді, як любов інших ми маємо заробити. «Міцна сім’я – міцна держава», – говорить народна мудрість. А наша рідна Україна – це земля наших предків, наших батьків, нас з вами. Тут усе близьке кожному з нас: і червона калина, і мальви, і верби, і тополі. А ще – дідусь і бабуся, мама і тато, братики та сестрички. Сім’я, родина. Та пам’ять поколінь, історія роду, звичаї і обряди, які ми повинні шанувати.
Цього погожого травневого ранку було весело та гамірно на заквітчаному подвір’ї сім’ї Кольцових – Надії Тимофіївни, поетеси, бібліотекаря філії №8 Броварської ЦБС та дбайливого господаря Леоніда Кириловича. До них на свято з нагоди Дня вишиванки завітали вихованці Требухівського сільського дошкільного закладу «Ромашка» разом з вихователями Юлією Григорівною Житиною, Валентиною Віталіївною Бабич, музичним керівником Оксаною Леонідівною Корнійко та завідуючою дитсадка Людмилою Миколаївною Фенюк. Усі у красивих вишиванках, з квітами, прапорцями та стрічками.
Діти відразу почали з цікавістю розглядати на подвір’ї дивовижних лебедів, лелек, вітряки, озеречко з фонтаном і водоспадом, на якому плавають каченята, зелена жабка на листку латаття, а збоку – човен, у ньому дід Макар перевозить переляканих зайченят з острова на суходіл, бо його можуть затопити весняні води Десни, що вже вийшла з берегів. Все це майстерно виготовив і встановив господар садиби.
Потім маленькі гості дивилися світлицю, у якій з любов’ю зберігаються різні предмети побуту, перевезені з Чернігівщини. Колись ними користувались предки родини Кольцових. Надія Тимофіївна показала і численні вишивки своєї мами Уляни Нестерівни Фесенко, колишньої вчительки з села Антонівка на Варвинщині: килими, картини, рушники, наволочки, ткані доріжки. Діти посиділи-побавилися на стародавньому ліжку, роздивилися сімейне дерево роду , що зберігається в світлиці на почесному місці. Поетеса прочитала малечі власні вірші про маму, про родину, про вишиванки, і, зокрема, поезію «Мамин килим».
А потім виступали діти: читали вірші, співали про маму та бабусю, про Україну. Все це вони підготували разом з музичним керівником Оксаною Леонідівною до свого першого випускного балу, а потім був святковий флешмоб. На святі також виступив учень Надії Тимофіївни Сергій Сапоненко, – він учасник і переможець багатьох літературних конкурсів читців. Сергій виконав реп «Ой у лузі калина».
Діти та дорослі зробили фотосесію біля різних експонатів і вишивок, господиня пригостила дітлахів солодощами, подарувала книги зі своїми поезіями вихователям та для дитячого закладу. Малюки по черзі групами гойдалися на гойдалці під черешнею, сиділи за імпровізованим столом «На поляні», заглядали у озерце, щоб побачити карасів, які з переляку заховалися під водорості. Врешті-решт довелося малечі залишати гостинне подвір’я родини Кольцових. Вихователі двічі перерахували непосид, завідувачка Людмила Миколаївна вкотре подякувала господарям за теплий прийом і цікаве спілкування, за збереження пам’яті поколінь. Довгою вервечкою,вишикувавшись по двоє в колону, юні гості вирушили до дитсадка, бо вже і обід скоро. Свято вдалося!
Ростислав КОРНІЙКО