Шановні земляки!
Прийміть найщиріші вітання з Днем Державного Праопору та черговою річницею Незалежності України!
28 років тому здійснилася споконвічна мрія нашого народу – бути справжнім господарем на вільній рідній батьківській землі.
За цей період молода країна вибудувала власний алгоритм суверенного демократичного розвитку, утвердила визнані всесвітньою спільнотою інститути державності.
Шляхом розбудови власної незалежності ми йдемо, долаючи немало проблем, ускладнених військовими діями на сході України та анексією Криму. Проте, ми не складаємо зброї і, попри існуючі виклики та загрози, зростаємо військовою силою, духовним відродженням та патріотизмом, волею до утвердження доленосних для нашої країни реформ.
У такий складний час питання незалежності та єдності України набуло для кожного з нас особливого змісту та ваги. Дух поваги і любові до країни, у якій ми живемо, все тісніше згуртовує людей різних національностей та віросповідань у єдину націю, назва якій – Український народ.
Нам судилося стати безпосередніми учасниками творення новітньої країни.
Для всіх нас – це висока честь і велика відповідальність перед власним сумлінням, славетним минулим,героїчним сьогоденням і світлим майбутнім.
Наша спільна мета – встановлення миру, відновлення територіальної цілісності суверенної України, успішна реалізація галузевих реформ, завершення децентралізації влади та розбудова спроможного місцевого самоврядування, економічне піднесення, формування ефективної системи соціального захисту та підвищення добробуту наших громадян.
Нехай же надія на краще окриляє всіх нас на нові звершення і добрі починання в ім’я розквіту незалежної України.
Бажаю землякам і всім співвітчизникам – миру, міцного здоров’я, добробуту та процвітання на довгі і щасливі роки!
З повагою
Ігор ВДОВЕНКО
Оце знову згадав весняне інтерв’ю головного редактора нашої газети до газети «Чернігівщина», де він сказав:
«Хочеться запитати самого себе: а що сталося в Україні з набуттям статусу незалежної держави? Практично нічого позитивного.»
То що, і ШЕФ-РЕДАКТОР, Голова Ради, теж такої думки? Інакше як пояснити систематичне ігнорування ним Державних свят, відсутність вітання земляків на сайті Земляцтва? Для чого тоді було підписувати УГОДУ (правда в цьому році вже ДЕКЛАРАЦІЮ) з керівництвом області?
І згадалось ТАРАСОВЕ:
«…Зажурилась Україна —
Така її доля!
Зажурилась, заплакала,
Як мала дитина.
Ніхто її не рятує…
Козачество гине;…»
То що, ЗЕМЛЯЧЕСТВО теж вже гине?