Оскільки наразі чую практично один аргумент на зняття пам’ятників Пушкіну та перейменування вулиць його імені (в одній тільки Чернігівщині їх 108!), хочу доповнити: ні, Пушкіна треба прибирати з української карти пам’яті не тільки тому, що він маркер руzzкого міра.
- Алєксандр Пушкін написав брехливу поему «Полтава», за що його не любив Тарас Шевченко. Брехливу перш за все образом гетьмана Мазепи.
- Пушкін всіляко підтримував російську імперську ідею – так він хотів бути секретарем кривавого генерала Єрмолова, який окупував Кавказ, та славословив криваве взяття Варшави у вірші «На взятие Варшавы» – його сучасник, князь Вяземський, назвав це «славословієм рєзні».
- Міф про те, що Пушкіна берегли декабристи і тому, мовляв, він не був з ними – насправді, як розповідав сам Пушкін (є спогади сучасників), він і не збирався на Сенатську площу – шлях його карети перебіг чорний кіт і він нікуди не поїхав.
- Пушкін висміював християнство – скажімо, він під час літургії у Кишиневі безумно реготав, що й зараз би сприйнялось як дикість. Недарма митрополит псковський не дозволив ховати його в ограді монастиря – поховали біля огорожі, які зараз перенесли. Нагадую, що за межами кладовищ традиційно ховали самогубців.
- Суд офіцерської честі виправдав Дантеса, який стріляв у Пушкіна.
- Перед смертю він не хотів прийняти причастя. Тоді імператор Ніколай I переказав, що не покриє його картярських боргів – і мусив прийняти святе причастя. Помирав із запискою царя в руках і словами: «Я вєсь єво!». Оце- то борець за свободу, як нам втовклювали в школярські голови? Нагадаю, що натомість для Тараса Шевченка Ніколай I був «неудобозабиваемим Тормозом», який заслав Тараса в аральські степи в солдати із забороною писать і малювать.
- Так звані «ссилки» Пушкіна – це його маєток в Міхайловському, після чого стали бігати по ньому чужі діти, дуже кучерявістю на барина схожі, і Одеса, де він жив та похабнічав у героя війни 1812 року, обпльовуючи його. Таке заслання – на південь, на фрукти, на сонце кожен випускник радянського вузу б з радістю отримав…
- Коли його ховали, то везли на рогожі, як непотріб – це засвідчила дружина цензора Нікітенка. Коли запитали кого везуть, хтось відповів: «Да какой-то Пушкин!». Натомість Шевченка ховали з почестями, коли в усіх наших оленівках і козельцях виходили назустріч процесії, правились панахиди, а через Дніпро просто переносили на плечах труну…
- Культ Пушкіна з’явився за наказом царя, який змушував генерал- губернаторів передплачувати видання його творів. Я сам читав список книг на видачі в Сосницькій земській бібліотеці – Пушкін був мо’ на двадцятому місці. Розквітнув культ Пушкіна за наказом Сталіна з нагоди сторіччя смерті.
І наостанок – у жодній російській ізбі та й навіть у дворянських салонах не зафіксовані портрети Пушкіна тоді як були портрети Шевченка та “Кобзарі” у селянських українських хатах і в маєтках інтелігентів українських…
Василь ЧЕПУРНИЙ
Читайте також: