Закінчився триста перший день війни. На фронті без особливих новин. Все по-старому. Натомість у решті – день повний новин.
Перше: Медведєв злітав до Сі Цзіньпіна до Пекіна. Це все. Більше нічого конкретного сказати не можна. Округлі фрази Медведєва про безпрецедентну співпрацю і торгівлю та не менш обтічні фрази Сі Цзіньпіна про необхідність усі проблеми (включаючи конфлікт з Україною) вирішувати виключно мирними засобами за допомогою переговорів.
Тепер кожна людина може навантажити цей візит своїм змістом. Російська пропаганда розповість, що Китай висловив повну підтримку антизахідної позиції Росії загалом та її дій в Україні, зокрема. Західні спостерігачі дійдуть висновку, що Пекін вкотре ухилився від того, щоб посісти однозначну позицію. А як насправді – піди знай…
Медведєв каже, що передав Сі якесь особисте послання Путіна. Що в ньому і чи було одне взагалі – невідомо. Як прореагував на це послання Сі – також немає інформації. Китайська сторона взагалі практично не коментує цей візит. Формально Медведєв та Сі зустрічалися як лідери правлячих партій. Але це кумедно. Зрозуміло, це лише камуфляж.
Коротше, питань щодо цього візиту значно більше, ніж відповідей. Мій досвід підказує мені, що в таких випадках це означає, що візит не мав жодного іншого сенсу, крім самого його факту. Москва дізналася про майбутній візит Зеленського до Вашингтона. І судомно вирішила якось симетрично відреагувати. З самим Путіним у Пекіні не хочуть зустрічатися так само, як нещодавно відмовилися з ним зустрічатися в Делі.
Типу: а що ми з ним повинні зустрічатися? Навіщо? Такий візит користі нам не принесе, а репутаційні втрати – очевидні. Тому коли вже Москва так тисне, нехай приїде якийсь зовсім уже клоун, про якого всі знають, що він порожнє місце. І ось з ним ми посидимо, поговоримо про те про це. Чайку поп’ємо. Під камери. Але не більше.
Особисте послання від Путіна? Яке послання? Ах да! Послання! А де воно? Ой… Це ви мене питаєте… Вибачте… Так, ми його уважно вивчимо. Як тільки… знайдемо… Кудись загубилося…
Подивіться під столом. Може, там? А під кріслом? Немає? Ну добре. Знайдете – розкажіть, що там…
(До речі, напередодні медведівського візиту, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр дзвонив Сі Цзіньпіну і просив його чинити тиск на Путіна, щоб той закруглявся з війною. А тут якраз Медведєв під’їхав. Ось Сі й чинив тиск. Як усе вдало вийшло!)
Друге: Путін із Шойгу провели розширену колегію Міністерства оборони РФ. Я деякий час дивився трансляцію, але потім, коли зрозумів, що ніхто цього разу на них не скине бомбу, вимкнув.
Сухий залишок: Путін, як і раніше, дуже сильно любить українців хоч і змушений їх трішки вбивати. Тому що Америка гадить. А Шойгу проводитиме нову мобілізацію (тисяч на 300 – 600 новобранців), замасковану під зміну правил призову. Тому що (як ви здогадалися?) Америка гадить.
Путін кілька разів чітко і ясно повторив: Америка та Захід завжди всю її історію хотіли Росію знищити. Безперервно. З неослабним бажанням. І коли від голоду рятували у 1920-22 та 1931-1933 роках. І коли допомагали індустріалізацію проводити у 1929–1940 роках. І коли надавали безпрецедентну підтримку у відбитті гітлерівської агресії 1941-45 років.
Жаль тільки він не розповів, коли Америка на СРСР (Росію) нападала. А я сам так і не зміг пригадати. Судячи з того, що Путін говорив – цього не могло не бути… Але я забув… Така оказія… Старість… От би Путін (як знаменитий історик) узяв би – та нагадав. Так ні… Теж, напевно, забув коли це було. І чи було…
А хоч би й не було! Яка різниця. Якщо Путін каже – значить так воно і є. Чого тут сперечатися? Бач, розумієш, розвів тут ідеологічну диверсію! А з диверсантами тепер у Росії розмова коротка: якщо тільки довічний термін – і справа з кінцем.
Коротше: російські матусі! Ховайте своїх синів! Женіть їх за кордон! Що хочете робіть. Інакше відправлять їх ці упирі на забій. Ось згадайте моє слово: до весни почнуть голити їм лоби. І всіх – на фронт. Без зброї, без їжі, із голими руками. По кулі та бомби. На смерть.
Адже ця війна має лише три сценарії. Перший – це якщо переможе Путін. Цей сценарій ми вже проїхали. Тепер уже зрозуміло, що не переможе. Другий – переможе Україна. Цей сценарій з високою ймовірністю веде до того, що Путіна посадять на палю. Тож він Путіну не подобається.
Залишається в нього лише третій сценарій: тягти цю війну до безкінечності. Скільки ця війна триватиме – стільки він і живе. Стільки він і править Росією. Тому, щоб він жив, ваші хлопчики повинні померти. Зрозуміло? Тому без довгих міркувань, чи ви їх йому віддасте, чи ви їх сховаєте. Варіанта «може пронесе» – більше немає. Чи не пронесе. Не сподівайтесь. Ось вам і всі результати розширеної колегії Міністерства оборони Росії.
І вже заспівали кремлівські пропагандисти про те, що є особлива російська звитяга – померти. І ніхто так не вміє славно і героїчно вмирати як росіяни. І тільки, мовляв, російською пишуть «Вмираємо, але не здаємося». (Єхидна пам’ять підказує мені гасло Фіделя Кастро «Patria o muerte», але не ламатиме струнку теорію Володимира Соловйова).
І, нарешті, третє та головне: Зеленський прилетів до Вашингтона. Ще до того, як він приземлився, було оголошено, що США виділяють черговий пакет військової допомоги у розмірі 1,85 млрд доларів.
У цей пакет входять довгоочікувані ЗРК «Patriot» і багато чого ще, включаючи розумні бомби та купу снарядів для артилерії радянських калібрів, якої (артилерії) у ЗСУ – незліченна кількість, а снаряди вже добігли кінця. І ось тепер ці гармати (включаючи танкові), міномети та РСЗВ будуть знову задіяні у бою. І суттєво збільшать вогневу міць ЗСУ. (Звідки американці роздобули таку кількість радянських боєприпасів – залишається лише здогадуватись).
На спільній прес-конференції Байден і Зеленський були одностайні в оцінці причин та перебігу війни, а Байден ще раз під камери сказав, що Захід надаватиме Україні підтримку доти, доки вона потребуватиме.
Цієї хвилини Зеленський збирається виступати перед обома палатами Конгресу США. Впевнений – на нього чекає овація. Думаю, найближчим часом усі необхідні рішення щодо постачання зброї, якої потребує Україна (включаючи танки та далекобійні ракети), будуть прийняті. Причому не лише у США, а й у Європі. Інакше такий візит навіть не планувався б.
І пам’ятайте: наша справа правильна. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами.
_____________________________
Закончился триста первый день войны. На фронте без особых новостей. Все по-прежнему. Зато в остальном – день полон новостей.
Первое: Медведев слетал к Си Цзиньпину в Пекин. Это все. Больше ничего конкретного сказать нельзя. Округлые фразы Медведева про беспрецедентное сотрудничество и торговлю и не менее обтекаемые фразы Си Цзиньпина про необходимость все проблемы (включая конфликт с Украиной) решать исключительно мирные средствами с помощью переговоров.
Теперь каждый человек может нагрузить этот визит своим содержанием. Российская пропаганда расскажет, что Китай выказал полную поддержку антизападной позиции России в целом, и ее действиям в Украине, в частности. Западные наблюдатели придут к выводу, что Пекин в очередной раз уклонился от того, чтобы занять однозначную позицию. А как на самом деле – поди знай…
Медведев говорит, что передал Си какое-то личное послание Путина. Что в нем и было ли одно вообще – неизвестно. Как прореагировал на это послание Си – тоже нет информации. Китайская сторона вообще практически никак не комментирует этот визит. Формально Медведев и Си встречались как лидеры правящих партий. Но это смешно. Разумеется, это лишь камуфляж.
Короче, вопросов по этому визиту значительно больше, чем ответов. Мой опыт подсказывает мне, что в таких случаях это означает, что визит не имел никакого другого смысле кроме самого его факта. Москва узнала о предстоящем визите Зеленского в Вашингтон. И судорожно решила как-то симметрично отреагировать. С самим Путиным в Пекине не хотят встречаться точно так же, как недавно отказались с ним встречаться в Дели.
Типа: а че это мы с ним должны встречаться? Зачем? Такой визит пользы нам не принесет, а репутационные потери – очевидны. Поэтому раз уж Москва так давит, пусть приедет какой-нибудь совсем уже клоун, про которого все знают, что он пустое место. И вот с ним мы посидим, побалакаем о том о сем. Чайку попьем. Под камеры. Но не более того.
Личное послание от Путина? Какое послание? Ах, да! Послание! Послание… А где оно? Ой… Это вы меня спрашиваете… Извините… Да, мы его внимательно изучим. Как только … найдем… Куда-то затерялось…
Посмотрите под столом. Может там? А под креслом? Нету? Ну ладно. Найдете – расскажите, что там…
(Кстати, накануне медведевского визита, президент Германии Франк-Вальтер Штайнмайер звонил Си Цзиньпину и просил его оказать давление на Путина, чтобы тот закруглялся с войной. А тут как раз Медведев подъехал. Вот Си и оказал давление. Как все удачно получилось!)
Второе: Путин с Шойгу провели расширенную коллегию Министерства обороны РФ. Я некоторое время смотрел трансляцию, но потом, когда понял, что никто в этот раз на них бомбу не сбросит, выключил.
Сухой остаток: Путин по-прежнему очень сильно любит украинцев хоть и вынужден их немножко убивать. Потому, что Америка гадит. А Шойгу будет проводить новую мобилизацию (тыщ на 300 – 600 новобранцев), замаскированную под изменение правил призыва. Потому, что (как вы догадались?) Америка гадит.
Путин несколько раз, четко и ясно повторил: Америка и Запад всегда, всю ее историю хотели Россию уничтожить. Непрерывно. С неослабевающим желанием. И когда от голода спасали в 1920-22 и 1931-1933 годах. И когда помогали индустриализацию проводить в 1929-1940 годах. И когда оказывали беспрецедентную поддержку в отражении гитлеровской агрессии 1941-45 годов.
Жаль только он не рассказал, когда Америка на СССР (Россию) нападала. А я сам так и не смог вспомнить. Судя по тому, что говорил Путин – этого не могло не быть… Но я забыл… Такая оказия… Старость… Вот бы Путин (как знаменитый историк) взял бы – да напомнил. Так ведь нет… Тоже, наверное, забыл когда это было. И было ли…
А хоть бы и не было! Какая разница. Раз Путин говорит – значит так оно и есть. Чего тут спорить? Ишь, понимаешь, развел тут идеологическую диверсию! А с диверсантами теперь в России разговор короткий: раз только пожизненный срок – и дело с концом.
Короче: российские мамаши! Прячьте своих сыновей! Гоните их за границу! Чего хотите делайте. Иначе отправят их эти упыри на убой. Вот помяните мое слово: к весне начнуть брить им лбы. И всех – на фронт. Без оружия, без еды, с голыми руками. По пули и бомбы. На смерть.
Ведь у этой войны есть только три сценария. Первый – это если победит Путин. Этот сценарий мы уже проехали. Теперь уже ясно, что не победит. Второй – победит Украина. Этот сценарий с высокой вероятностью ведет к тому, что Путина посадят на кол. Поэтому он Путину не нравится.
Остается у него только третий сценарий: тянуть эту войну до бесконечности. Сколько эта война длиться – столько он и живет. Столько он и правит Россией. Поэтому для того, чтобы он жил, ваши мальчики должны умереть. Понятно? Поэтому без долгих рассуждений, либо вы их ему отдадите, либо вы их спрячете. Варианта «авось пронесет» – больше нет. Не пронесет. Не надейтесь. Вот вам и все итоги расширенной коллегии Министерства обороны России.
И уже запели кремлевские пропагандисты про то, что есть особая русская доблесть – помереть. И никто так не умеет славно и геройски умирать как русские. И только, мол, по-русски пишут «Умираем, но не сдаемся». (Ехидная память подсказывает мне лозунг Фиделя Кастро «Patria o muerte», но не будет ломать стройную теорию Владимира Соловьева).
И, наконец, третье и главное: Зеленский прилетел в Вашингтон. Еще до того, как он приземлился, было объявлено, что США выделяют очередной пакет военной помощи в размере 1,85 млрд. долларов.
В этот пакет входят долгожданные ЗРК «Patriot» и много чего еще, включая умные бомбы и кучу снарядов для артиллерии советских калибров, которой (артиллерии) у ВСУ – несметное количество, а снаряды уже подходили к концу. И вот теперь эти пушки (включая танковые), минометы и РСЗО будут снова задействованы в бою. И существенно увеличат огневую мощь ВСУ. (Откуда американцы раздобыли такое количество советских боеприпасов – остается только догадываться).
На совместной пресс-конференции Байден и Зеленский были единодушны в оценке причин и хода войны, а Байден еще раз под камеры сказал, что Запад будет оказывать Украине поддержку до тех пор, пока та будет в ней нуждаться.
Сию минуту Зеленский собирается выступать перед обеими палатами Конгресса США. Уверен – его ждет овация. Думаю, в ближайшее время все необходимые решения по поставкам оружия, в котором нуждается Украина (включая танки и дальнобойные ракеты) будут приняты. Причем не только в США, но и в Европе. Иначе бы такой визит даже не планировался.
И помните: наше дело правое. Враг будет разбит. Победа будет за нами.
Слпва Україні / Слава Украине!
Альфред КОХ