Нещодавно 10 пунктів Формули миру Президента України Володимира Зеленського та механізми її імплементації вкотре стали предметом обговорення на зустрічі з представниками дипломатичного корпусу.
У зв’язку з цим хотів би зупинитися на кількох важливих моментах, від яких залежатиме її повноцінне виконання. У цьому плані особливе значення має пункт Формули миру, який передбачає виведення всіх російських військ та збройних формувань з території України, відновлення повного контролю над усіма ділянками українського державного кордону. Пункт, який є, безумовно, ключовим елементом усієї української ініціативи, без якого вся конструкція виявляється недієвою.
На моє глибоке переконання, у цієї проблеми є лише одне ефективне рішення – деокупація українських земель військовим шляхом. Іншої мови, ніж мова сили і зброї, росія та її управлінська кліка не розуміють. Тому Формула миру – це формула зброї. Чим швидше Україна отримає достатньо сучасної зброї, тим скоріше ми повернемо мир, який буде безпечнішим для Європи і світу.
Практика дозування у наданні Україні військової допомоги з міркувань острахів, аби не викликати роздратування путіна і не провокувати росію до подальшої ескалації, – хибна в основі. Відмова або зволікання з передачею українським збройним силам сучасного озброєння – це пряме заохочення кремля до подальшої війни, а не навпаки.
Чим буде більш переконливою для росії перевага західної зброї в руках українців на суші, морі, у повітрі, тим ближчими будуть досягнення наших стратегічних цілей, які збігаються з цілями і цінностями демократичного світу.
Для прикладу, повна або часткова ліквідація російського військового чорноморського флоту, що є завданням вирішуваним, мала би значно прискорити процеси на росії пошуку виходу з розв’язаної війни. Це могла би бути гарна демонстрація відсутності можливостей у російської армії адекватної протидії західним технологіям, що малювала б дуже сумну картину подальших подій.
Там, де потрібна ургентна хірургія, не варто займатися медикаментозною терапією.
Але є проблема. Те, що знають українці, про що постійно попереджали наші польські друзі, друзі з країн Балтії – Естонія, Литва і Латвія – до цього часу не хочуть знати і відмовляються повірити багато політиків на обох половинках земної кулі, від яких залежить рішення про підтримку України і засудження росії.
І це, незважаючи на те, що триває 570-й день повномасштабної війни, яку розв’язала росія проти України. Коли начебто має бути все зрозуміло, з яким потворним і вкрай небезпечним утворенням світ має справу. Після десятків тисяч жертв, руйнувань, безперервних воєнних злочинів і злочинів проти людяності у декого залишаються ілюзії щодо можливості діалогу.
Велика частина дороги позаду і невідомо скільки ще попереду, і саме зараз настає стратегічна точка перелому.
Спринт, на який так всі чекали, замінюється стаєрською дистанцією, а тут вже інші правила і вимоги до фізичного стану спортсмена та його підготовки.
За час війни багато трапилося того, до чого Україна і весь світ були не готові, але були виявлені твердість і стійкість, саме те, що зараз необхідно в обставинах нової реальності.
В умовах, коли майбутнє викликає острах своєю невизначеністю і непрогнозованістю, можна стомитися і піддатися спокусі скептицизму або компромісу, – саме на цьому ґрунтується путінський розрахунок. Тому не випадково, усвідомлюючи переломність моменту, спостерігаються ознаки певної медійної підготовки суспільної думки в цьому напрямі.
В авторитетних і впливових виданнях з’являються публікації, які просувають декілька магістральних тем:
оптимізм щодо успіху України почав слабшати;
український контрнаступ провалився, боєздатність країни згасає з кожним днем;
Збройні Сили України не матимуть спроможності звільнити території;
здатність України витримати війну обчислюється тижнями і місяцями;
ресурси росії безмежні і потрібні світовій економіці;
краще швидко припинити конфлікт, навіть якщо це дозволить росії зберегти захоплені території.
Кремль, у свою чергу, посилає фальшиві сигнали про власне «миролюбство» і готовність до завершення війни, що так само уповільнює ухвалення рішення Заходом про надання Україні нових типів озброєння та військової техніки або збільшення поставок номенклатури, що існує.
Все це несе загрозу, про яку написано у «Foreign Affairs», – «повільне розплутування ретельно сплетеної мережі іноземної допомоги».
Отже, щоби виконання Формули миру було більш успішним і за можливості швидким. Для того, аби не відбулося «розплутування мережі допомоги», наші партнери, на мою думку, мають, по-перше, сформувати узгоджену формулу власного бачення української перемоги, що створює політичну відповідальність.
По-друге, з огляду на виборчі політичні цикли і можливу зміну кон’юнктури в Європі та США з точки зору збереження стабільності партнерства, далекоглядним вважається крок щодо закріплення військової допомоги Україні в довгострокових циклах та законодавстві.
По-третє, розробити та реалізувати комплекс заходів з нівелювання так званої «втоми від війни».
По-четверте, здійснити перепланування спільних заходів у рамках усіх пунктів Формули миру з точки зору фактора часу та послідовності, маючи на увазі їх можливий довгостроковий характер.
Втім, ще раз хочу наголосити: путін з його війною – це ракова пухлина. Якщо її не видалити повністю й остаточно, тільки питання часу, коли почнеться рецидив у ще гіршій формі з розповзанням метастаз по всьому тілу.
Чи хтось думає, що з раковою пухлиною можна домовитись?
І ще. Будь-яке зупинення війни без поразки росії буде розцінене авторитарними режимами як путінська перемога, і це буде сигнал до початку конфліктів та воєн за території різного роду і статусу – спочатку регіонального, а далі глобального масштабу.
————
Recently, the 10 points of the Peace Formula of President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy and the mechanisms for its implementation were once again discussed at a meeting with representatives of the diplomatic corps.
In this regard, I would like to focus on several important points on which its full implementation will depend. In that respect, of particular importance is the paragraph of the Peace Formula, which provides for the withdrawal of all Russian troops and armed formations from Ukraine’s territory, and the restoration of full control over all sections of the Ukrainian state border. This point is undoubtedly a key element of the entire Ukrainian initiative, without which the overall structure is ineffective.
I am deeply convinced that there is only one effective solution to this problem: de-occupation of Ukrainian lands by military means. russia and its ruling clique don’t understand any other language than the language of force and weapons. Therefore, the peace formula is the weapons formula. The sooner Ukraine receives enough modern weapons, the sooner we will return to peace, which will be safer for Europe and the world. The practice of dosing military assistance to Ukraine due to fear of irritating putin and provoking russia to further escalation is fundamentally flawed. Refusing or delaying the transfer of modern weapons to the Ukrainian armed forces is a direct encouragement to the kremlin to continue the war, not the other way around.
The more convincing to russia is the advantage of Western weapons in the hands of Ukrainians on land, sea, and in the air, the closer we will be to achieving our strategic goals, which coincide with the goals and values of the democratic world.
For example, the complete or partial elimination of the russian Black Sea fleet, which is a solvable problem, would significantly accelerate the process of finding a way out of the war. This could be a good demonstration of the russian army’s lack of capabilities to adequately counter Western technologies, which would paint a very distressing scene of further events.
If you need urgent surgery, you should not engage in drug treatment.
But there is a problem.
What Ukrainians know, what our Polish friends, friends from the Baltic States – Estonia, Lithuania, and Latvia – have been constantly warning us about, many politicians on both sides of the globe still do not want to know and refuse to believe, while the decision to support Ukraine and condemn russia depends on them.
And this is despite the fact that we are on the 569th day of the full-scale war that russia has unleashed against Ukraine. When it seems to be clear what an ugly and extremely dangerous entity the world is dealing with. After tens of thousands of casualties, destruction, and ongoing war crimes and crimes against humanity, some people still have illusions about the possibility of dialogue.
Much of the path is behind us, and we don’t know how much more is ahead, and right now we are approaching a strategic inflection point.
A sprint, which everyone was waiting for, is replaced by a long run, and there are different rules and requirements for the athlete’s physical condition and training.
During the war, many things happened that Ukraine and the whole world were not ready for, but they showed firmness and resilience, exactly what is needed now in the circumstances of the new reality.
In a situation where the future is scarily uncertain and unpredictable, one can become tired and be tempted to skepticism or compromise, which is exactly what putin’s calculation is based on. Therefore, it is no coincidence that realizing the inflection point, there are signs of a certain media preparation of public opinion in this direction.
Reputable and influential media outlets are publishing articles that promote several major topics:
• optimism about Ukraine’s success began to wane;
• the Ukrainian counteroffensive has failed, and the country’s combat capability is fading every day;
• the Armed Forces of Ukraine won’t be able to liberate the territories;
• Ukraine’s ability to withstand the war is measured in weeks and months;
• russia’s resources are limitless, and the global economy needs them;
• it is better to end the conflict quickly, even if it allows russia to retain the seized territories.
The kremlin, in turn, sends false signals about its “peace-lovingness” and readiness to end the war, which also slows down the West’s decision to provide Ukraine with new types of weapons and military equipment or increase supplies of the existing nomenclature.
All of this poses the threat described in Foreign Affairs of “the slow unraveling of a carefully woven web of foreign assistance”.
So, to make the implementation of the Peace Formula more successful and as fast as possible. In order to prevent the “unraveling of a web of assistance”, I believe our partners must, first, shape an agreed formula for their own vision of Ukraine’s victory, which creates political responsibility.
Second. Given the election political cycles and possibly changing conditions in Europe and the United States in terms of maintaining the stability of the partnership, it is a far-sighted step to enshrine military assistance to Ukraine in long-term cycles and legislation.
Third, to develop and implement a set of measures to neutralize the so-called “war fatigue”.
Fourth, to re-plan joint activities under all points of the Peace Formula in terms of time and sequence, keeping in mind their possible long-term nature.
However, I want to emphasize once again that putin and his war are a cancerous tumor. If it is not removed completely and permanently, it is only a matter of time before it recurs in an even worse form with metastases spreading throughout the body.
Does anyone think that you can negotiate with a cancerous tumor?
One last point. Any cessation of the war without russia’s defeat will be considered by authoritarian regimes as a putin victory, and this will signal the beginning of conflicts and wars over disputed territories – first on a regional and then on a global scale.
Олексій ДАНІЛОВ / Oleksiy DANILOV