З нагоди Дня захисників і захисниць NV нагадує, як 585 днів повномасштабного вторгнення Росії вже вписали українських захисників у військову історію — адже чимало досягнень в обороні України вони здійснили першими у світі або ж вперше за десятки років.
Крейсер Москва: перше знищення флагмана флоту в бою за 40 років
13 квітня 2022 року ракетний крейсер Москва — флагман Чорноморського флоту РФ — був підбитий влучним ударом українських ракет Нептун і вже наступного дня пішов на дно. За оцінкою Forbes, це найдорожча одномоментна військова втрата Росії у війні проти України: вартість корабля на момент знищення складала близько 750 млн доларів. А Міноборони України назвало затоплення крейсера Москва однією з десяти найбільших перемог України за підсумками першого року вторгнення. На борту судна могли перебувати до 500 осіб, точну кількість жертв Росія так і не озвучила, визнавши загиблими лише 17 осіб — нібито внаслідок «детонації боєкомплекту» і «пожежі» з подальшим затопленням через «шторм».
Ця подія увійшла не лише в українську історію. В усьому світі кораблі такого типу не гинули в бою вже 40 років — відколи в травні 1982 року британська субмарина HMS Conqueror потопила аргентинський крейсер Генерал Бельграно під час Фолклендської війни. Тоді британська прем’єрка Маргарет Тетчер особисто віддала розпорядження про атаку групи аргентинських кораблів, що вийшли з порту Ушуайя назустріч британському флоту, який наближався до Фолклендських островів.
Для Росії ж затоплення Москви стало найбільшою бойовою втратою військового флоту з 1941 року, коли внаслідок німецького бомбардування був серйозно пошкоджений і частково затоплений лінкор Марат (опісля функціонував лише як плавуча батарея).
До вторгнення РФ в Україну крейсер Москва брав участь у війні в Сирії, де своїми засобами ППО прикривав російську авіабазу Хмеймім. Вилітаючи звідти, російські бомбардувальники знищували міста по всій сирійській провінції Ідліб. Під час війни в Україні РФ використовувала затоплений крейсер як потужну військову базу на воді: корабель довжиною 186 м міг нести до 16 крилатих ракет, був озброєний протикорабельними та зенітними ракетами, оснащений радіолокаційним комплексом для виявлення повітряних та надводних цілей.
За словами ексміністра оборони Олексія Резнікова, день затоплення Москви був останнім днем домінування російського флоту в Чорному морі, який після того «був змушений ховатися на південь і схід від Криму». Крім того, Україна вповні відплатила екіпажу крейсера Москва, який 24 лютого 2022 року висунув українським захисникам на острові Зміїний вимогу здатися. У радіопереговорах російські моряки називали себе «русским военным кораблем» і погрожували завдати по Зміїному «бомбовый удар». Відповідь українських прикордонників («Русский военный корабль, иди нах*й») стала одним із символів українського опору у цій війні.
(Не)переможні Кинджали: перше збиття російських «гіперзвукових» ракет
До 4 травня 2023 року Сили оборони України були не в змозі протидіяти одній з найновіших російських розробок — аеробалістичній ракеті Кинджал (Х-47М2), яку Росія називає «гіперзвуковою» [що ставлять під сумнів деякі фахівці]. Однак тепер ця дата увійшла у світову військову історію як день, коли російський Кинджал вперше було збито: під час удару по Києву його вдалося знищити завдяки американському зенітно-ракетному комплексу Patriot — таких ЗРК в Україні поки одиниці, вони захищають українське небо з квітня 2023 року.
«Вітаю український народ з історичною подією! Так, ми збили „не имеющий аналогов“ Кинджал!» — підтвердив цю подію через деякий час Микола Олещук, командувач Повітряних сил ЗСУ.
Відтоді Україна збила вже 14 таких ракет, здебільшого під час ударів по Києву: 4 червня (одна ракета), 16 травня і 16 червня (по шість ракет), 11 серпня (один Кинджал знищено в межах Київської області, ще три таких ракети тоді вдарили по району аеродрому Коломия Івано-Франківської області).
«Враховуючи, що Кинджал рухається у небі на величезній швидкості, понад 7 тис. кілометрів на годину, часу на його ліквідацію небагато», — нагадав про складність збиття таких ракет Юрій Ігнат, спікер Повітряних сил ЗСУ. Злети російських літаків МіГ-31К, носіїв таких ракет, досі спричиняють повітряну тривогу по всій Україні.
До того часу, як Україні вдалося збити Кинджал, можливість протидії балістичним ракетам вважалася лише теоретичною перевагою ЗРК Patriot. Тож саме українським військовим вдалося не лише опанувати ці комплекси у надзвичайно короткий термін, але й довести їхню ефективність у знищенні балістики на практиці.
Фахівці британської розвідки підкреслили, наскільки важливим ударом по Росії стала здатність України збивати ракети Кинджал, які за кодифікацією НАТО називають Killjoy. «Виявлена вразливість Killjoy [ракет Кинджал], ймовірно, є несподіванкою та збентеженням для Росії: Володимир Путін рекламував систему як непереможну», — нагадали в Міноборони Британії.
До речі, якщо комплекси Patriot в Україні вперше у військовій історії збили «гіперзвукові» ракети, то новітня німецька система ППО IRIS-Т взагалі пройшла своє перше «бойове хрещення» саме на українській землі. Ці комплекси успішно захищають українське небо з жовтня 2022 року, і вже під час історичного першого бойового застосування такий комплекс збив 100% цілей, переважно крилаті ракети.
Вимушена винахідливість: перший досвід використання західних крилатих ракет та авіаснарядів з радянських винищувачів
Через 19 місяців великої війни з РФ Україна досі не отримала західних винищувачів, хоча українські пілоти вже навчаються на F-16. Однак необхідність вражати ворожі цілі далеко за лінією фронту призвела до того, що Збройним силам Україні вдалося першими у світі адаптувати сучасні західні крилаті ракети, а також деякі специфічні снаряди для використання їх з радянських літаків. Серед таких прикладів:
Високошвидкісні протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM інтегровані для використання на літаках МіГ-29 і Су-27. Ці ракети, надані США, Україна використовує з серпня 2022 року. Вони призначені для знищення ворожих радарів, здатні самостійно вести їхній пошук та ураження, а тому є серйозною загрозою для ворожих систем ППО.
Кориговані далекобійні авіабомби JDAM-ER, адаптовані для застосування на винищувачах Су-27 та Міг-29. Ці високоточні снаряди Україна отримала від США у лютому 2023 року, перше застосування було підтверджено в березні, а в липні 2023-го Повітряні сили вперше показали застосування таких бомб з літаків МіГ-29. Комплекти JDAM — це обладнання, яке дозволяє перетворити звичайні авіабомби у керовані боєприпаси — завдяки керованому оперенню та системам інерційного керування в парі з GPS-приймачем. Оснащена комплектом JDAM-ER авіабомба Mark 82, які застосовує Україна, здатна уразити ціль на відстані до 72 км з максимальним відхиленням від цілі до 11 метрів. З маловисотного польоту дальність застосування складає близько 40 км.
Британські далекобійні крилаті ракети Storm Shadow та їхній французький аналог Scalp, які Україна використовує з літаків Су-24М. Storm Shadow та SCALP — це авіаційні крилаті ракети класу «повітря — земля», призначені для знищення стаціонарних цілей, які добре захищені засобами ППО. Гіпотетично такі ракети здатні завдавати ударів на відстань понад 500 км, однак Україна отримала їх експортний варіант зі зменшеною до 290 км дальністю польоту (Британія першою передала свої ракети в травні 2023 року, Франція — в липні). Найсвіжіший приклад застосування Storm Shadow — удар по штабу Чорноморського флоту РФ та кораблях ЧФ РФ в окупованому Севастополі. «Британські Storm Shadow ми підвішуємо під ліве крило Су-24М, французькі Scalp — під праве. Обидві ракети чудово працюють, без шансів для окупанта», — запевнив командувач Повітряних сил Микола Олещук, коментуючи знищення десантного корабля Мінськ та підводного човна Ростов-на-Дону в Севастополі.
Знищення субмарини в доку: перше в історії ураження підводного човна крилатими ракетами
У ніч на 13 вересня внаслідок ударів України по російських цілях та інфраструктурі в Севастополі було уражено великий десантний корабель Мінськ (Балтійський флот РФ) та підводний човен Ростов-на-Дону (Чорноморський флот РФ). Подальші фото підтвердили, що обидва судна, які перебували в сухих доках морського заводу Севастополя, зазнали серйозних пошкоджень і навряд чи повернуться в стрій до завершення російської війни в Україні. OSINT-аналітики проекту Oryx зарахували їх до знищених.
При цьому ураження субмарини Ростов-на-Дону — без перебільшення історична подія, нагадали аналітики порталу Defence Express. Вони констатували, що це перше в історії застосування крилатих ракет для ураження підводного човна, та ще й одразу результативне. Для України ж удар по субмарині в бухті був єдиним шансом знищити один з російських підводних човнів. Адже ЗСУ не мають ані сучасних кораблів, які можуть патрулювати акваторію з метою пошуку та знищення субмарин, ані протичовнових літаків, ані власних субмарин.
Утім, фотодокази, оприлюднені проєктом Conflict Intelligence Team, свідчать, що Ростов-на-Дону отримав більш ніж серйозні удари: перший припав на верх носової частини, другий — на правий борт човна в зону за рубкою. Норвезький військово-морський аналітик Тур Аре Іверсен вважає, що було пробито міцний корпус човна, пошкоджень зазнали торпедний і житловий відсіки, а також, ймовірно, допоміжні приміщення та акумуляторні батареї.
Тож Росія втратила одну із субмарин, з яких завдавала ударів по Україні ракетами Калібр, тоді як українські захисники вписали нову сторінку у світову військово-морську історію. Загалом Україні вдалося знищити або пошкодити вже близько двох десятків військових кораблів РФ.
Війна дронів: історичний досвід масового, інноваційного та різноцільового застосування БПЛА
Від початку повномасштабного вторгнення Росії саме українські захисники першими почали максимально широко використовувати найрізноманітніші зразки безпілотних літальних апаратів (БПЛА), аби зупинити ворога. Наприкінці березня 2022 року The Guardian розповідала, як команда з 30 аеророзвідників допомогла зупинити і роз’єднати величезну 64-км колону російської техніки, що рухалася на Київ — підбивши кілька машин в її голові. Тоді ж точних ударів по техніці окупантів вдавалося завдавати з турецьких Байрактарів. Надалі на полі бою їх замінили тисячі квадрокоптерів, які забезпечили Україні додаткові можливості для розвідки і спостереження за окупантами, а згодом і для ударів по їхніх силах. Нарешті, прийшла черга Армії дронів — системної державної програми, з перший рік існування якої завдяки донорам з-понад 100 країн було придбано тисячі дронів, якими забезпечили понад 200 підрозділів ЗСУ, ГРУ, СБУ, ССО тощо. Лише за останній тиждень 18−25 вересня 2023 року ударні підрозділи Армії дронів уразили рекордні 205 одиниць російської техніки, з них 64 гармати. В Україні тепер можна побачити неймовірні колись сцени повітряних дуелей дронів, відзначили аналітики The WarZone перший в історії подібний випадок у ході бойових дій.
Крім того, на другому році війни новою реальністю для росіян і окупованого Криму стали масові атаки БПЛА, які майже щодня намагаються уразити важливі військові цілі окупантів. Серед найбільш знакових і найефективніших атак «невідомих» безпілотників — удар БПЛА по Сенатському палацу Кремля, серія атак по російських аеродромах (включно зі знищенням транспортних літаків Іл-76 на базі Крєсти в Псковській області та стратегічних бомбардувальників Ту-22М3 на аеродромах Сольці та Шайковка, Новгородська та Калузька області РФ відповідно), удари по Москві та області, зокрема ураження веж Москва-Сіті, де розміщуються офіси кількох російських міністерств.
«Армія США та збройні сили інших країн можуть засвоїти від українців багато уроків в тому, що стосується „війни дронів“. Я вважаю, що вони [ЗСУ] справді були в авангарді інновацій щодо використання безпілотників» — заявила нещодавно в коментарі DW Келлі Гріко, аналітикиня вашингтонського дослідницького центру Stimson Center, експертка із зовнішньої політики США, міжнародної безпеки та спеціаліст з операцій військово-повітряних та космічних сил. За її словами, цю війну вже важко уявити без дронів, оскільки вони забезпечили українцям суттєву перевагу від початку війни, допомігши асиметрично та ефективно протистояти сильнішому ворогу.
І хоча росіяни були вимушені адаптуватися до таких реалій і нині так само активно використовують БПЛА — від зони бойових дій до ударів по українських містах сотнями іранських шахедів — інновативність України у застосуванні дронів стала новою сторінкою в історії війн, констатують експерти. За даними травневого звіту RUSI (британського Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень), про масштаб застосування дронів свідчить той факт, що українські військові втрачають близько 10 тис. безпілотників на полі бою щомісяця або понад 300 на день. А в межах кожних 10 км лінії фронту зазвичай працюють від 25 до 50 БПЛА (по обидва боки). Для порівняння, як пише Le Figaro, армія Франції нині має у своєму арсеналі трохи більше ніж 3000 безпілотників, усіх моделей разом узятих: від 20-грамового нанодрона Black Hornet до двотонного тактичного дрона Reaper. «Україна, безсумнівно, є конфліктом, в якому дрони використовуються найбільш масовано, дуже різні їх моделі. Рівень винятковий», — сказала Le Figaro Ульріке Франке, фахівець з БПЛА і науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин. А один з високопоставлених французьких офіцерів у коментарі виданню визнав, що до такої війни тепер будуть вимушені адаптуватися всі армії світу. «Дороги назад немає», — зауважив він.
Sea Baby і компанія: перші у світі атаки «рою» морських дронів
Ще однією новітньою тактикою українських захисників, за якою уважно слідкують світові військові аналітики, стало використання морських безпілотних апаратів для атак російських цілей з моря. Зазвичай це невеликі, швидкісні та дистанційно пілотовані човни, що несуть бойову частину, яка детонує при ударі в ціль.
Самі по собі морські дрони (Unmanned Surface Vessel, USV) не є винаходом України і використовуються різними арміями світу вже не один рік. Однак, як нагадував портал Мілітарний, до недавнього часу відносно незатребуваною була концепція морських дронів-камікадзе, «адже їх вважали непотрібними при наявності чисельних протикорабельних ракет, торпед та інших ударних засобів». Водночас саме Україна першою у світі довела, наскільки ефективними можуть бути такі дрони за відсутності власного потужного флоту. «Унікальні українські морські безпілотники, вступивши в протистояння з російським військово-морським флотом, проявили свою високу ефективність та внесли значний вклад у перелом на морському театрі бойових дій, „загнавши“ увесь російський флот у порти та гавані», — підкреслював Мілітарний.
Після перших спроб використання таких апаратів у вересні минулого року Україна здивувала світ 29 жовтня 2022-го, застосувавши тактику «рою» морських дронів. Тоді сім безпілотних надводних дронів та дев’ять повітряних БпЛА атакували кораблі Чорноморського флоту РФ у Севастопольській бухті: повідомлялося про пошкодження декількох суден ВМФ РФ, зокрема морського тральщика Іван Голубець та фрегату Адмірал Макаров.
Відтоді на рахунку українських морських дронів — ціла низка інших успішних атак. Серед них серпневі удари 2023 року по російському десантному кораблю Оленегорский горняк в акваторії Новоросійська та російському танкеру SIG у територіальних водах України на південь від Керченської протоки, а також друга результативна атака на Кримський міст 17 липня 2023-го, яка призвела до пошкодження автомобільного полотна переправи. «Зіркою» цих операцій став надводний дрон Sea Baby (Морський малюк), який розробила Служба безпеки України.
За еволюцією українських морських дронів уважно слідкує автор профільного блогу Covert Shores та OSINT-аналітик Г. І. Саттон, експерт з питань військово-морських сил, підводних та надводних човнів. В окремому відеогляді він констатував «несподіваний спосіб, в який українські морські дрони змінюють війну на морі». Навіть якщо не всі операції України з використанням таких дронів є успішними, постійна загроза, яку вони тепер несуть для військових суден РФ вже є чинником, що стримує розгортання сил російського флоту в південній частині Чорного моря, вважає Саттон. Для України такий підхід став вдалою спробою бодай частково відновити баланс сил у Чорному морі на тлі фактичної відсутності повноцінного флоту, підкреслює він. За його словами, найбільшою перевагою морських дронів України є те, що вони недорогі, маленькі, відносно непомітні, при цьому здатні заскочити росіян та їхні кораблі зненацька і «мають набагато більший радіус дії, ніж можна було б очікувати». «Вплив безпілотних надводних апаратів України є очевидним», — резюмує Саттон.
Цифровізація оборони: перший у світі «колективний» радар єППО
Рік тому, у жовтні 2022-го, українці отримали можливість власноруч долучитися до захисту неба — через застосунок єППО, який дає змогу швидко сповіщати про спостережувані ворожі ракети, дрони, літаки, гелікоптери чи інші об’єкти за допомогою смартфонів. Застосунок був створений одеської групою Технарі, інтегрований в Дію за підтримки Міністерства цифрової інформації та адаптований для швидкого сповіщення українських зенітників про можливі цілі. Штучний інтелект аналізує всі сповіщення громадян про маловисотні повітряні цілі та вибудовує на мапі, доступній лише військовим, найбільш вірогідний вектор руху та ймовірні координати об’єктів.
«По суті, це перша у світі система мережевого ППО, аналогом-попередником якої можна вважати хіба що систему протиповітряної оборони Великої Британії 40-х років минулого століття, яку тоді забезпечували 18 тисяч постів візуального спостереження», — розповідав в інтерв’ю Укрінформу Андрій Косяк, співрозробник застосунку єППО. Британська The Guardian, яка розповідала про єППО в окремій публікації, дійсно нагадувала, що чи не єдиним подібним досвідом у світі був Королівський корпус спостерігачів у Британії. Мережа добровольців цивільної оборони, які співпрацювали з британськими Військово-повітряними силами, під час Другої світової допомагала відслідковувати німецькі літаки, а згодом і ракети (V1 і V2), що пролітали над Великою Британією. Наявні в країні радари мережі Chain Home були прибережними і зорієнтовані здебільшого на виявлення повітряних цілей поза межами Британії.
Україна ж стала першою, хто втілив цю ідею в умовах бойових дій у сучасному технологічному форматі. Вже у жовтні 2022 року, через кілька тижнів після запуску застосунку єППО, завдяки йому вдалося збити першу крилату ракету — Калібр, який летів на дуже малій висоті і локаційно не спостерігався. Відтоді «народні» спостереження за дронами і ракетами суттєво допомагають силам ППО. 17 вересня 2023 року журналіст Андрій Цаплієнко показав мапу системи єППО, яка в той день допомогла відслідкувати проліт крилатих ракет Х-101 під час атаки Києва. Цаплієнко назвав єППО «першим у світі колективним радаром», якому нині допомагають 450 тис. користувачів.
Як пояснюють військові та розробники застосунку, найкориснішими є дані, які надходять до розрахунків ППО з невеликих містечок, особливо розташованих на берегах річок і поблизу складок місцевого рельєфу, за якими можуть «губитися» чи «ховатися» від радарів повітряні цілі.
Застосунок єППО став ще одним кроком у засобах цифровізації поля бою, завдяки яким ЗСУ намагаються максимально підвищити свою ефективність. Інший відомий приклад — бойова система управління тактичної ланки Кропива. Як нагадував портал АрміяІнформ, система дозволяє швидко обмінюватися даними з іншими союзними підрозділами, розв’язувати окремі завдання (розрахунок маршу, зони вогневого ураження або артилерійських поправок), забезпечувати передачу даних із засобів розвідки — БПЛА, радарних та інших комплексів — в автоматичному режимі. Зрештотю Кропива дає змогу скоротити час розгортання засобів артилерійської батареї вп’ятеро, час на ураження незапланованої цілі – втричі, а час на відкриття контрбатарейного вогню — вдесятеро.
Інна СЕМНОВА, NV