18 грудня 1920 року «Раднарком УРСР» московсько-більшовицьких окупантів затвердив постанову «Про облік музичних інструментів». Цей нормативний акт московсько-більшовицьких окупантів розглядався як репресивний метод проти художніх цінностей і культурного значення українських кобзарських інструментів.
——
On December 18, 1920, the Soviet People’s Committee of the Ukrainian SSR of the Moscow-Bolshevik occupiers approved the resolution “On accounting for musical instruments.” This normative act of the Moscow-Bolshevik occupiers was considered a repressive method against the artistic values and cultural significance of Ukrainian kobzar instruments.
Московсько-більшовицькі пропагандистські газети глумилися над кобзою, нав`язуючи українському народові звичну для росіян гармошку. Всі незареєстровані інструменти піддавалися конфіскації, а власники повинні були постати перед судом. Націоналісти і вороги пролетаріату – так називали українців, які віддають перевагу бандурі, лірі та кобзі.
Серед кобзарів найбільше було незрячих музикантів, що заробляли на життя грою на українському музичному інструменті. Про них складено чимало легенд. Одна з них розповідає про те, як московсько-більшовицькі окупанти усіх кобзарів усаджували в спеціальний потяг, що відвозив на вірну погибель. Правда це, чи вигадка, сказати складно. Але переслідування відносно всього українського дійсно мали місце. Московсько-совєцький окупаційний уряд припиняв на корені все, що могло нагадати про своє, рідне, національне. Московська тоталітарна система вимагала одного – підпорядкування у всьому окупантам. Ні про яку національну культурну спадщину не могло йти мови, оскільки тільки московсько-совєцька ідеологія вважалася правильною і актуальною.
Наслідки цієї дискримінаційної постанови виявилися трагічними для України. Культура перебувала в повній залежності від московсько-совєцьких поглядів, а музиканти, що посміли зневажити новими законами, піддавалися репресіям. На довгі роки під забороною опинилося все, що символізувало свободу і ознаки української нації.
———
The Moscow-Bolshevik propaganda newspapers mocked the kobza, imposing on the Ukrainian people an harmonic familiar to Russians. All unregistered instruments were subject to confiscation, and the owners had to appear in court. Nationalists and enemies of the proletariat – that’s what they called Ukrainians who prefer bandura, lira and kobza.
Among the kobzars there were mostly blind musicians who earned a living by playing a Ukrainian musical instrument. There are many legends about them. One of them tells about how the Moscow-Bolshevik occupiers put all Kobzars on a special train that took them to certain death. It is difficult to say whether it is true or fiction. But the persecution of everything Ukrainian really took place. The Moscow-Soviet occupation government stopped at the root everything that could remind of its own, native, national. The Moscow totalitarian system demanded one thing – submission to the occupiers in everything. There could be no question of any national cultural heritage, since only Moscow-Soviet ideology was considered correct and relevant.
The consequences of this discriminatory resolution turned out to be tragic for Ukraine. Culture was completely dependent on Moscow-Soviet views, and musicians who dared to defy the new laws were subject to repression. For many years, everything that symbolized freedom and the signs of the Ukrainian nation was banned.
——-
Московсько-більшовицькі пропагандистські газети глумилися над кобзою, нав`язуючи українському народові звичну для росіян гармошку. Всі незареєстровані інструменти піддавалися конфіскації, а власники повинні були постати перед судом. Націоналісти і вороги пролетаріату – так називали українців, які віддають перевагу бандурі, лірі та кобзі.
Серед кобзарів найбільше було незрячих музикантів, що заробляли на життя грою на українському музичному інструменті. Про них складено чимало легенд. Одна з них розповідає про те, як московсько-більшовицькі окупанти усіх кобзарів усаджували в спеціальний потяг, що відвозив на вірну погибель. Правда це, чи вигадка, сказати складно. Але переслідування відносно всього українського дійсно мали місце. Московсько-совєцький окупаційний уряд припиняв на корені все, що могло нагадати про своє, рідне, національне. Московська тоталітарна система вимагала одного – підпорядкування у всьому окупантам. Ні про яку національну культурну спадщину не могло йти мови, оскільки тільки московсько-совєцька ідеологія вважалася правильною і актуальною.
Наслідки цієї дискримінаційної постанови виявилися трагічними для України. Культура перебувала в повній залежності від московсько-совєцьких поглядів, а музиканти, що посміли зневажити новими законами, піддавалися репресіям. На довгі роки під забороною опинилося все, що символізувало свободу і ознаки української нації.
———
The Moscow-Bolshevik propaganda newspapers mocked the kobza, imposing on the Ukrainian people an harmonic familiar to Russians. All unregistered instruments were subject to confiscation, and the owners had to appear in court. Nationalists and enemies of the proletariat – that’s what they called Ukrainians who prefer bandura, lira and kobza.
Among the kobzars there were mostly blind musicians who earned a living by playing a Ukrainian musical instrument. There are many legends about them. One of them tells about how the Moscow-Bolshevik occupiers put all Kobzars on a special train that took them to certain death. It is difficult to say whether it is true or fiction. But the persecution of everything Ukrainian really took place. The Moscow-Soviet occupation government stopped at the root everything that could remind of its own, native, national. The Moscow totalitarian system demanded one thing – submission to the occupiers in everything. There could be no question of any national cultural heritage, since only Moscow-Soviet ideology was considered correct and relevant.
The consequences of this discriminatory resolution turned out to be tragic for Ukraine. Culture was completely dependent on Moscow-Soviet views, and musicians who dared to defy the new laws were subject to repression. For many years, everything that symbolized freedom and the signs of the Ukrainian nation was banned.
З Історії України / From the History of Ukraine