Переоцінка Вашингтоном своєї політики відбулася після нападу Кремля на місто Харків і великого тиску з боку європейських союзників.
———-
Washington’s reassessment of its policy follows the Kremlin’s assault on the city of Kharkiv and a chorus of pressure from European allies.
Держсекретар Ентоні Блінкен зустрічається з міністром закордонних справ Чехії Яном Ліпавським у Празі в четвер. (Michal Cizek/AFP/Getty Images) / Secretary of State Antony Blinken meets with Czech Foreign Minister Jan Lipavsky in Prague on Thursday. (Michal Cizek/AFP/Getty Images)
ПРАГА — Сполучені Штати активно зважують, чи скасувати один із найдовших запобіжних заходів президента Байдена під час війни в Україні: заборону на використання наданої США зброї для наступальних ударів усередині Росії.
Переоцінка, яка готується кілька тижнів, є побічним результатом поновленого російського транскордонного нападу на місто Харків на північному сході, низки тиску з боку європейських чиновників і візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена цього місяця, який посилив небезпеку, яка стоїть перед Україною в цей момент війни.
Блінкен під час візиту до Молдови в середу став першим високопоставленим чиновником адміністрації Байдена, який публічно заявив, що Вашингтон розглядає зміну політики, яка дозволить українським силам використовувати ракети ATACMS більшого радіусу дії та іншу зброю США для нападу на позиції всередині Росії.
Блінкен сказав, що Сполучені Штати можуть «адаптувати та скоригувати» свою позицію щодо обмежень на основі потреб, що змінюються на полі бою.
«Ми збираємося переконатися, що [Україна] має необхідне обладнання», — сказав Блінкен журналістам у столиці Молдови Кишиневі. «І ще однією ознакою нашої підтримки України протягом цих понад двох років є адаптація. У міру того як змінилися умови, як змінилося поле бою, як змінилося те, що робить Росія з точки зору того, як вона проводить свою агресію, ескалацію, ми також адаптувалися та пристосовувалися».
Блінкен зробив ці зауваження перед прибуттям сюди, у столицю Чехії, на зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, де очікується, що Сполучені Штати зазнають нового тиску, щоб послабити обмеження на правила ведення бойових дій України.
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавскі заявив у четвер, що союзники йдуть до угоди щодо ударів по території Росії. «Ми рухаємося до цього в міжнародній сфері», – сказав він. «Агресор – Росія».
Зауваження Ліпавського підсилюють постійний барабанний ритм західних чиновників, які підштовхують Вашингтон до більш агресивної позиції.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив в нещодавньому інтерв’ю Economist, що союзникам настав час переглянути свої обмеження. «Особливо зараз, коли багато бойових дій точаться в Харкові, поблизу кордону, заборонити Україні можливість використовувати цю зброю проти законних військових цілей на території Росії, робить так, що дуже важко захистити себе».
З тих пір низка союзників, включаючи Францію, повторили цю думку. Президент Еммануель Макрон заявив у вівторок, що українцям потрібно дозволити «нейтралізувати» військові об’єкти, з яких запускають ракети, але не інші цілі. «Ми не йдемо на ескалацію, роблячи це».
Міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен того ж дня заявила, що обмеження на використання зброї призвели до того, що Київ воює «з однією рукою, зв’язаною за спиною». За її словами, скасування цих обмежень «не повинно бути предметом дискусії».
Під час візиту до Києва цього місяця міністр закордонних справ Великобританії Девід Кемерон заявив, що Україна має право використовувати надану Лондоном зброю для ударів по цілях у Росії. «Подібно до того, як Росія завдає удару всередині України, ви цілком можете зрозуміти, чому Україна відчуває потребу переконатися, що вона захищається».
Напередодні зустрічі НАТО Канада та Фінляндія також сигналізували про підтримку.
Хоча Москва стверджує, що п’ять регіонів України, включно з Кримом, є територією Росії, вона дуже чутливо реагує на дедалі частіші заклики дозволити Україні використовувати західну зброю для ударів по військових цілях у самій Росії. Звинувативши НАТО в «безкінечній ескалації», президент Володимир Путін у вівторок попередив, що це може призвести до «серйозних наслідків».
На знак занепокоєння Кремля Путін натякнув, що Росія може застосувати ядерні удари проти малих європейських держав, якщо НАТО дозволить Україні атакувати те, що він назвав «в глибині російської території». Він попередив, що офіційні особи НАТО… «повинні усвідомлювати, що поставлено на карту».
«Якщо Європа зіткнеться з такими серйозними наслідками, що робитимуть Сполучені Штати, враховуючи наш паритет стратегічних озброєнь? Важко сказати», – сказав він, маючи на увазі ядерні арсенали США та Росії. «Вони шукають глобального конфлікту?»
Російський таблоїд «Московський комсомолець» у четвер опублікував колонку, в якій оголосив слова Путіна «абсолютно недвозначним ультиматумом» Заходу.
Путін заявив, що будь-яке подібне використання ракет дальньої дії буде доказом прямої участі НАТО у війні. Він також стверджував, що цілі для деяких західних ракет вже встановлює Британія, а не Україна, і що екіпажі НАТО передали Україні координати для ударів ATACMS.
Сполучені Штати почали надавати Україні ракети ATAMCS цієї весни за умови, що вони не будуть використовуватися для ударів усередині Росії — умова, покликана запобігти ненавмисній ескалації, яка може призвести до катастрофічного військового протистояння між Москвою та Вашингтоном.
Але схильність Байдена до ризику може змінитися, як це було в кількох інших випадках під час війни, коли він вирішив розширити український арсенал ракетами Stinger, пусковими установками HIMARS, передовими системами протиракетної оборони, безпілотниками, гелікоптерами, танками M1 Abrams і винищувачами четвертого покоління.
Повідомляючи, що зміна курсу розглядається, офіційні особи США сказали, що Білий дім ще не прийняв рішення. Посадовці, які говорили на умовах анонімності для обговорення військових питань, сказали, що коментарі Блінкена ретельно відображають, де адміністрація знаходиться в процесі формування політики. За словами офіційних осіб, на публіці Блінкен рідко випереджає те, що зручне для президента.
Після коментарів Блінкена речник Ради національної безпеки Джон Кірбі підтвердив політику адміністрації проти нападів на російську територію з використанням американської зброї, але залишив відкритою можливість того, що вона може змінитися.
«Наша підтримка України розвивалася належним чином у міру того, як змінювалися умови на полі бою, і це не зміниться, але наразі наша політика також не змінилася», — сказав він.
З огляду на обмеження на підтримку США транскордонних атак, Україна використовує власні ударні безпілотники великої дальності для ураження російських цивільних і військових цілей. Але ці літаки мають обмеження по корисному навантаженню і не настільки ефективні.
Офіційні особи США залишаються стурбованими українськими транскордонними атаками на російську територію, включаючи націлювання на нафтопереробні заводи та системи раннього попередження про ядерну зброю, побоюючись, що вони можуть небезпечно порушити Москву. Вашингтон передав Києву свою стурбованість двома спробами атак минулого тижня на радіолокаційні станції, які забезпечують звичайну протиповітряну оборону, а також попередження про ядерні пуски з боку Заходу. Принаймні один удар в Армавірі, що на південному сході Росії в Краснодарському краї, здається, завдав певної шкоди.
Прогреси Росії також спровокували дискусію між союзниками щодо відправлення військових інструкторів в Україну — ще один крок, який довго вважався потенційно ескалаційним. Але умови на полі бою, схоже, переконали деяких союзників у тому, що має сенс провести навчання ближче до українських військ, дозволяючи їм згодом швидше та легше переміщатися до лінії фронту.
У лютому Макрон здивував багатьох, припустивши, що «нічого не можна виключати», коли йдеться про відправку інструкторів в Україну, але він не повідомив конкретних деталей.
Український генерал Олександр Сирський цього тижня оголосив, що Україна та Франція підписали угоду про те, щоб французькі солдати навчали війська на українській землі, а потім швидко відмовився від неї, сказавши, що це питання все ще обговорюється.
Але французькі офіційні особи явно не заперечували, що переговори просуваються, що призвело до припущень, що незабаром може бути оголошено про якусь навчальну місію.
Будь-яке навчання, підкреслили дипломати НАТО, буде організовано між країнами-членами та Україною на двосторонній основі, а не самим НАТО, яке офіційно тримає дистанцію від війни.
Байден тривалий час виключав відправку американських військ в Україну. Чи ця заборона відпаде на другий план, як і інші його червоні лінії, ще невідомо.
——-
PRAGUE — The United States is actively weighing whether to lift one of President Biden’s longest-held precautionary measures of the Ukraine war: a ban on the use of U.S.-provided weapons for offensive strikes inside Russia.
The reassessment, several weeks in the making, is a byproduct of Russia’s renewed cross-border assault on the northeastern city of Kharkiv, a chorus of pressure from European officials and a visit to Kyiv by U.S. Secretary of State Antony Blinken this month that reinforced the peril facing Ukraine at this point in the war.
Blinken, during a visit to Moldova on Wednesday, became the first senior Biden administration official to publicly indicate that Washington is considering a policy shift that would allow Ukrainian forces to use longer-range ATACMS missiles and other U.S. weapons to attack positions inside Russia.
Blinken said the United States may “adapt and adjust” its position on the restrictions based on evolving battlefield needs.
“We’re going to make sure that [Ukraine] has the equipment it needs,” Blinken told reporters in the Moldovan capital, Chisinau. “And another hallmark of our support for Ukraine over these now more than two years has been to adapt. As the conditions have changed, as the battlefield has changed, as what Russia does has changed in terms of how it’s pursuing its aggression, escalation, we’ve adapted and adjusted, too.”
Blinken made the remarks before arriving here in the Czech capital for a meeting of NATO foreign ministers where the United States is expected to come under renewed pressure to loosen its restrictions on Ukraine’s rules of engagement.
Czech Foreign Minister Jan Lipavsky said Thursday that allies are heading toward an agreement on strikes in Russian territory. “We are moving on that in the international sphere,” he said. “The aggressor is Russia.”
Lipavsky’s remarks add to a steady drum beat of Western officials pushing Washington to a more aggressive posture.
NATO Secretary General Jens Stoltenberg said in a recent interview with the Economist that the time has come for allies to rethink their restrictions. “Especially now when a lot of the fighting is going on in Kharkiv, close to the border, to deny Ukraine the possibility of using these weapons against legitimate military targets on Russian territory makes it very hard for them to defend themselves.”
In the days since, a series of allies, including France, have echoed the sentiment. President Emmanuel Macron said Tuesday that Ukrainians must be allowed to “neutralize” military sites from which missiles are fired, but not other targets. “We’re not being escalatory by doing this.”
Dutch Defense Minister Kajsa Ollongren said the same day that restrictions on weapons use have left Kyiv fighting “with one hand tied behind its back.” Lifting these limits “should not be a subject of debate,” she said.
In a visit to Kyiv this month, British Foreign Secretary David Cameron said Ukraine has the right to use London-provided weapons to strike targets in Russia. “Just as Russia is striking inside Ukraine, you can quite understand why Ukraine feels the need to make sure it’s defending itself.”
By the eve of the NATO meeting, Canada and Finland had also signaled support.
Although Moscow claims that five regions of Ukraine, including Crimea, are Russian territory, it is highly sensitive to the increasing calls to allow Ukraine to use Western weapons to strike military targets within Russia itself. Accusing NATO of “unending escalation,” President Vladimir Putin on Tuesday warned this could lead to “serious consequences.”
In a sign of the Kremlin’s anxiety, Putin hinted that Russia could use nuclear strikes against small European nations if NATO allowed Ukraine to attack what he called “deep in Russian territory.” He warned that NATO officials … “should be fully aware of what is at stake.”
“If Europe were to face those serious consequences, what will the United States do, considering our strategic arms parity? It is hard to tell,” he said, referring to U.S. and Russian nuclear arsenals. “Are they looking for a global conflict?”
The Russian tabloid Moskovsky Komsomolets featured a column Thursday declaring Putin’s remarks “a completely unambiguous ultimatum” to the West.
Putin said that any such use of long-range missiles would prove NATO’s direct involvement in the war. He also claimed that the targets for some Western missiles were already being set by Britain, not Ukraine, and that NATO crews had transmitted to Ukraine coordinates for ATACMS strikes.
The United States began providing ATAMCS missiles to Ukraine this spring on the condition that they not be used to strike inside Russia — a stipulation designed to prevent an unintended escalation that could result in a catastrophic military confrontation between Moscow and Washington.
But Biden’s risk appetite may change — as it has on several other occasions over the course of the war when he decided to expand Ukraine’s arsenal with Stinger missiles, HIMARS launchers, advanced missile defense systems, drones, helicopters, M1 Abrams tanks and fourth-generation fighter jets.
While revealing that a change of course is under consideration, U.S. officials said the White House hasn’t made a decision. The officials, who spoke on the condition of anonymity to discuss military matters, said Blinken’s comments carefully reflect where the administration is in the policymaking process. In public, Blinken rarely gets ahead of where the president is comfortable going, the officials said.
After Blinken’s comments, National Security Council spokesman John Kirby reiterated administration policy against attacks on Russian soil using U.S. weapons but left open the possibility that it could change.
“Our support to Ukraine has evolved appropriately as the battlefield conditions have evolved, and that’s not going to change, but right now, there’s also no change to our policy,” he said.
With the restrictions on U.S. support for cross-border attacks Ukraine has been using its own long-range attack drones to hit Russian civilian and military targets. But those aircraft have payload limitations and are not as effective.
U.S. officials remain concerned about Ukrainian cross-border attacks on Russian territory, including the targeting of oil refineries and nuclear early-warning systems, fearing that they could dangerously unsettle Moscow. Washington conveyed its concerns to Kyiv about two attempted attacks over the past week against radar stations that provide conventional air defense as well as warning of nuclear launches by the West. At least one strike in Armavir, in Russia’s southeastern Krasnodar region, appeared to have caused some damage.
Russia’s advances have also spurred discussion between allies about sending military trainers to Ukraine — another move long seen as potentially escalatory. But conditions on the battlefield seem to have convinced some allies that it makes sense to take the training closer to Ukraine’s troops, allowing them to move more quickly and easily to the front line afterward.
In February, Macron surprised many by suggesting that “nothing should be ruled out” when it comes to sending trainers to Ukraine, but he did not offer concrete details.
Ukraine’s top general, Oleksandr Syrsky, announced this week that Ukraine and France had signed an agreement for French soldiers to train troops on Ukrainian soil, then quickly walked it back, saying the issue was still up for discussion.
But French officials pointedly did not deny that talks were advancing, leading to speculation that an announcement on some sort of training mission could come soon.
Any training, NATO diplomats stressed, would be organized between member states and Ukraine bilaterally, not by NATO itself, which has kept official distance from the war.
Biden has long ruled out sending U.S. troops to Ukraine. Whether that prohibition falls by the wayside like his other red lines remains to be seen.
Джон Хадсон, Емілі Раухала та Робін Діксон / By John Hudson, Emily Rauhala and Robyn Dixon: The Washington Post
Діксон повідомив з Риги, Латвія. / Dixon reported from Riga, Latvia.