Глава Пентагону Ллойд Остін підкреслив, що США не дадуть втягнути себе в розв’язану Путіним «безрозсудну війну», але «підтримуватимуть Україну, яка бореться за суверенітет і безпеку».
Лідери країн НАТО на ювілейному саміті альянсу у Вашингтоні. 10 липня 2024 р.
У комюніке за підсумками саміту НАТО, яке, як очікується, буде оприлюднений у четвер, зазначається, що союзники мають намір надати Україні мінімальне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро (43,28 мільярда доларів) у вигляді військової допомоги протягом наступного року.
Президент Джо Байден заявив, що це нове зобов’язання «дає зрозуміти всьому світу, що кожен член НАТО готовий зробити свій внесок у збереження могутності альянсу».
«Ми можемо і захищатимемо кожен дюйм території НАТО, і ми робитимемо це разом; і що ми інвестуємо в нашу майбутню силу, щоб НАТО завжди було готове до будь-яких загроз, з якими ми зіткнемося – це має бути чітким сигналом, який ми посилаємо світові», – сказав Байден перед самітом.
Глава альянсу Єнс Столтенберг заявив, що лідери НАТО узгодять пакет допомоги Україні, до якого увійде створення центру командування в Німеччині, двосторонні угоди з безпеки з країнами-союзниками, новий пакет військової підтримки та робота над оперативною сумісністю.
«Ми погодимо у декларації (за підсумками саміту)… те, як забезпечити наближення України до членства в НАТО», – наголосив Столтенберг.
Виступаючи на форумі НАТО, прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас констатувала, що «якщо Росія вирішить рухатися далі і справді використовуватиме силу для нападу, вона атакуватиме НАТО, а не окремі країни».
«Ми – в НАТО, і ми маємо статтю 5, а це означає, що напад на одного – це напад на всіх. Однак ця війна в Україні і наша відповідь на неї насправді також визначають, чи заслуговує НАТО на довіру чи ні, чи діє Альянс як стримуюча сила проти Росії. Чому війна не проти НАТО? Тому що ми в НАТО. Причина, через яку Україна веде цю війну, полягає в тому, що вона перебуває у сірій зоні. Вони не знаходяться під парасолькою НАТО і, отже, не захищені».
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен закликала країни-члени альянсу надати Україні більше засобів ППО.
«У нас в альянсі НАТО багато систем ППО. Їх краще використовувати в Україні, ніж у західній частині НАТО, – сказала вона. – І ми говорили від початку війни: ми будемо на боці України стільки, скільки буде потрібно і (надамо їй) все, що потрібно».
«Однак ми маємо визнати, що ми рухаємося надто повільно; я думаю, що нам потрібно прискоритися, нам потрібно розширити масштаби, – закликала вона. – Європа має мати можливість захистити себе. Нам доведеться витрачати набагато більше грошей на стримування та оборону».
Президент Чехії Петро Павло заявив, що «підтримка України – це питання принципу».
«Йдеться про те, чи подобається нам жити у світі, де правила мають значення, чи ні, – сказав він. – Я вважаю, що підтримка України – це питання принципу. Країни захищені, коли мають гарантії для реалізації своїх амбіцій. І саме тому ми вважаємо, що захист України необхідний у наших власних інтересах. Проте, звісно, реальність інша; ми не дали Україні нічого, що їй було потрібне для успішного захисту від початку (війни). Були затримки та прогалини, які коштували Україні безліч людських життів і територій. Зараз ми намагаємося дати Україні все, щоб захистити свою територію, не дозволити Росії просунутися. Тому що, якщо в умовах, що склалися, у Росії буде шанс досягти успіху, у нас не буде шансу зупинити війну, посадити Росію за стіл переговорів».
Він закликав забезпечити Україну боєприпасами, бронетехнікою, далекобійною артилерією, ракетами та особливо протиповітряною обороною.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс закликав НАТО взяти на себе чітке зобов’язання прийняти Україну до складу альянсу.
«Допустимо, ми назвемо це мостом. А мене більше цікавить кінцева мета. Протягом усього процесу переговорів ми шукали кінцеву мету цього мосту: дуже чітке зобов’язання, яке б виходило від НАТО, про те, що ми серйозно ставимося до запрошення до НАТО, – сказав Ландсбергіс. – Цей процес може зайняти багато часу – це зрозуміло… але визначення мети – важливіше».
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що успіхом можна вважати лише такий стан справ, за якого Путін виведе війська з України.
«НАТО було створено для стримування агресивної Росії, яка була тоді Радянським Союзом, – зазначив він. – НАТО тоді перемогло вперше, і нам потрібно перемогти вдруге. Росія знову агресивна, вона порушила міжнародне право… Вона по-своєму витлумачила міжнародні договори – Будапештський меморандум та багато інших міжнародних угод, оскільки це вигідно Путіну, щоб реалізувати акт агресії. І наше завдання – допомогти Україні перемогти».
Міністр оборони Ллойд Остін заявив, що США не дадуть себе втягнути в «безрозсудну війну», розв’язану Путіним, але «підтримуватимуть Україну, яка бореться за свій суверенітет і безпеку».
«Ми будемо захищати кожен дюйм НАТО і продовжуватимемо зміцнювати колективну оборону та систему стримування, – сказав Остін. – І не помиляйтеся, війна Путіна не є результатом розширення НАТО, навпаки – війна Путіна є причиною розширення НАТО».
Документ за підсумками саміту, з яким ознайомилося агентство Reuters, також посилив колишні формулювання НАТО щодо Китаю, назвавши його «вирішальним помічником» Росії у військових діях в Україні та зазначивши, що Пекін продовжує створювати системні проблеми для забезпечення євроатлантичної безпеки.
Джерело: Російська служба «Голосу Америки»