(CNN) — До того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, багато хто, включаючи Київ, скептично ставилися до того, що в Європу може повернутися велика війна. Минуло більше двох років після чергової колись немислимої зміни строкової служби.
Декілька європейських країн знову запровадили або розширили обов’язкову військову службу на тлі зростаючої загрози з боку Москви, що є частиною ряду заходів, спрямованих на посилення оборони, які, ймовірно, будуть ще збільшені.
«Ми приходимо до розуміння того, що нам, можливо, доведеться змінити спосіб мобілізації на війну та спосіб виробництва військової техніки, а також набору та навчання персоналу», — сказав Роберт Гамільтон, керівник відділу досліджень Євразії в Інституті досліджень зовнішньої політики. який служив офіцером армії США протягом 30 років.
«Це трагічна правда, що ми тут, у 2024 році, і боремося з питаннями про те, як мобілізувати мільйони людей, щоб потенційно бути кинутими в м’ясорубку війни, але це те, куди нас посадила Росія», — сказав він.
Ризики більшої війни в Європі зросли після того, як російський президент Володимир Путін «нарешті вдався до відкритого конфлікту» в Україні, переслідуючи свою мету «відтворити радянську імперію», сказав генерал Уеслі Кларк (у відставці), який обіймав пост Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі.
«Тож ми зараз маємо війну в Європі, яку ми ніколи не думали, що побачимо знову», — сказав Кларк, який очолював сили НАТО під час війни в Косово. «Незрозуміло, чи це нова холодна війна, чи нова гаряча війна», – продовжив він, але «це дуже неминуче попередження для НАТО про те, що ми повинні відновити нашу оборону».
——-
(CNN) — Before Russia launched its full-scale invasion of Ukraine, many, including Kyiv, were skeptical that a major war could return to Europe. More than two years on, another shift once unthinkable is underway on conscription.
Several European nations have reintroduced or expanded compulsory military service amid Moscow’s mounting threat, part of a range of policies aimed at boosting defenses that are likely to be scaled up even further.
“We are coming to the realization that we may have to adjust the way we mobilize for war and adjust the way we produce military equipment and we recruit and train personnel,” said Robert Hamilton, head of Eurasia research at the Foreign Policy Research Institute, who served as a US Army officer for 30 years.
“It is tragically true that here we are, in 2024, and we are grappling with the questions of how to mobilize millions of people to be thrown into a meatgrinder of a war potentially, but this is where Russia has put us,” he said.
The risks for a larger war in Europe have been rising after Russian President Vladimir Putin “finally resorted to open conflict” in Ukraine, pursuing his aim to “recreate the Soviet empire,” said Gen. Wesley Clark (Ret.), who served as NATO’s Supreme Allied Commander Europe.
“So we’ve now got a war in Europe that we never thought we would see again,” said Clark, who led NATO forces during the Kosovo War. “Whether this is a new Cold War or an emerging hot war is unclear,” he continued, but “it’s a very imminent warning to NATO that we’ve got to rebuild our defenses.”
Повернення призову підкреслює нову реальність / Return of conscription underscores new reality
Ряд європейських країн припинили обов’язковий призов після закінчення холодної війни, але кілька країн – зокрема в Скандинавії та Балтії – відновили його в останні роки, головним чином через загрозу з боку Росії. У деяких країнах відмова від реєстрації може призвести до штрафів або навіть ув’язнення.
Латвія останньою запровадила призов. З 1 січня цього року була відновлена обов’язкова військова служба, яка була скасована в 2006 році. Громадян чоловічої статі призовуть протягом 12 місяців після досягнення 18-річного віку або закінчення навчання для тих, хто ще навчається.
«Спочатку було багато штовхань», — сказав Артур Піласіс, 20-річний студент. Він ще не пішов на призов, але добровільно пішов на місячні військові курси.
Але зрештою «необхідність державної служби оборони була очевидною», – сказав він. «Насправді не було варіанту, коли ми могли б стояти осторонь і думати, що все буде йти так, як було раніше, через неспровоковану агресію в Україні».
У квітні Норвегія представила амбітний довгостроковий план, який майже вдвічі збільшить оборонний бюджет країни та додасть до збройних сил понад 20 000 військовозобов’язаних солдатів, службовців і резервістів.
«Нам потрібен захист, який відповідає цілям у новому середовищі безпеки», – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Призов у Норвегії є обов’язковим, і в 2015 році вона стала першим членом оборонного альянсу НАТО, який призвав чоловіків і жінок на рівних умовах.
26-річний студент економіки Йенс Бартнес закінчив військову підготовку у віці 19 років. «Я щасливий, що зробив це, я багато чому навчився за той рік, чого б не навчився інакше – про себе, про свої фізичні та розумові обмеження та здібності, я припускаю, але також про командну роботу. Це зовсім інший спосіб життя», – сказав він.
«Я готовий боротися за свою країну, якщо це буде потрібно, тому що я вірю в цінності, на яких побудоване норвезьке суспільство, і я вірю, що ці цінності залучення, рівності та демократії варті того, щоб за них боротися», – додав Бартнс.
25-річний Макс Хенрік Арвідсон був призваний до норвезьких військових на один рік між 2019 і 2020 роками. Як і Бартнс, він вважає військову службу основним обов’язком.
«Я знаю, що єдиний спосіб, яким ми можемо протистояти новій агресії Росії, — це продовжувати постачати Україні зброю та допомогу, залишаючись міцними разом з НАТО в цілому та Європейським Союзом».
———
A number of European countries halted mandatory conscription after the end of the Cold War, but several nations – particularly in Scandinavia and the Baltics – have reintroduced it in recent years, largely because of the Russian threat. Failure to enlist can result in fines or even jail time in some countries.
Latvia is the latest to implement conscription. Compulsory military service was reintroduced on January 1 this year, after being abolished in 2006. Male citizens will be put up for the draft within 12 months of reaching the age of 18, or graduation for those still in the education system.
“At first there was a lot of pushback,” said Arturs Pīlācis, a 20-year-old student. He’s yet to go up for the draft but voluntarily went on a month-long military course.
But ultimately, “the need for a state defence service was clear,” he said. “There wasn’t really an option where we can stand by and think things will go on as they were before because of the unprovoked aggression in Ukraine.”
In April, Norway presented an ambitious long-term plan that will nearly double the country’s defense budget and add more than 20,000 conscripted soldiers, employees, and reservists to the armed forces.
“We need a defense that is fit for purpose in the emerging security environment,” Prime Minister Jonas Gahr Støre said.
Conscription in Norway is mandatory and in 2015 it became the first member of the NATO defensive alliance to conscript both men and women on equal terms.
Economics student Jens Bartnes, 26, completed his military training at the age of 19. “I am happy I did it, I learned a lot from that year that I wouldn’t learn otherwise – about myself, about my physical and mental limits and abilities I suppose, but also about teamwork. It’s a whole different way of life,” he said.
“I am willing to fight for my country if need be, because I believe in the values that the Norwegian society is built on and I believe those values of inclusion and equality and democracy are worth fighting for,” Bartnes added.
Max Henrik Arvidson, 25, was conscripted into the Norwegian military for one year between 2019 and 2020. Like Bartnes, he sees military service as an essential duty.
“I know the only way we can stand against more Russian aggression is by keep supplying Ukraine with weapons and aid, while standing strong together with NATO as a whole and the European Union.”
«Велика психічна зміна» / ‘Big mental shift’
Дискусії про призов на військову службу точаться й в інших європейських країнах, де його наразі не вимагають. У Великій Британії консерватори висунули ідею військової служби під час своєї злощасної виборчої кампанії.
Але, мабуть, найдивовижніша трансформація відбувається в Німеччині, яка після закінчення Другої світової війни відчуває огиду до мілітаризації. Вперше після холодної війни Німеччина цього року оновила свій план на випадок конфлікту в Європі, а міністр оборони Борис Пісторіус у червні представив пропозицію щодо нової добровільної військової служби. «Ми повинні бути готові до війни до 2029 року», – сказав він.
«Ми бачимо, яка зараз бурхлива дискусія. І це перший крок», — сказав Шон Монаган, запрошений співробітник програми «Європа, Росія та Євразія» Центру стратегічних і міжнародних досліджень. «Це не відбувається відразу, це великий розумовий зсув».
Не всі готові відповісти на дзвінок. У Литві, наприклад, думки про військову службу серед студентів відрізняються, сказав Паулюс Вайтекус, президент Національної спілки студентів Литви.
Оскільки країна знову запровадила обов’язкову військову службу в 2015 році через «зміну геополітичної ситуації», близько 3500-4000 литовців у віці від 18 до 26 років залучаються щороку на дев’ять місяців.
Студенти Vaitiekussaid започаткували ініціативи відправки вантажів на українську передову. Відбувся «зсув у мисленні молоді в бік більшої активності, хоча і не обов’язково через призов», додав він.
Оскільки призов залишається непопулярною темою в деяких країнах, НАТО намагається досягти своєї нової мети: мати 300 000 військовослужбовців, готових бути активованими протягом одного місяця, і ще півмільйона протягом шести місяців, сказав Монаган.
«У той час як НАТО заявило, що вже досягло цієї мети, ЄС сказав, що його членам буде важко. НАТО покладається на американські сили для досягнення своєї мети. Європейським союзникам потрібно знайти нові шляхи формування персоналу. Тут треба щось дати», – сказав він. Інша проблема полягає в тому, що ця ціль дозволить НАТО боротися лише з відносно коротким конфліктом тривалістю до шести місяців, додав Монаган.
——-
Debates about conscription have also been taking place in other European countries that currently don’t require it. In the UK, the Conservatives floated the idea of military service in their ill-fated election campaign.
But perhaps the most surprising transformation is underway in Germany, which since the end of World War II has had an aversion to militarization. In another first since the Cold War, Germany this year updated its plan should conflict erupt in Europe, and Defense Minister Boris Pistorius presented a proposal in June for a new voluntary military service. “We must be ready for war by 2029,” he said.
“We are seeing the debate now raging. And that’s the first step,” said Sean Monaghan, a visiting fellow in the Europe, Russia, and Eurasia Program at the Center for Strategic and International Studies. “This doesn’t happen overnight, it’s a big mental shift.”
Not everyone is ready to answer the call. In Lithuania, for instance, opinions about military service among students vary, said Paulius Vaitiekus, president of Lithuania’s National Students’ Union.
Since the country reintroduced compulsory military service in 2015 due to a “changed geopolitical situation,” about 3,500 to 4,000 Lithuanians between the ages of 18 and 26 are enlisted each year for a period of nine months.
Vaitiekus said students have launched initiatives to send supplies to the Ukrainian frontlines. There was “a shift in the mindset of the youth towards being more active, although not necessarily through conscripting,” he added.
With conscription remaining an unpopular topic in some countries, NATO is struggling to meet its new goal of having 300,000 personnel ready to be activated within one month and another half a million available within six months, Monaghan said.
“While NATO has stated it has already met that goal, the EU has said its members would struggle. NATO relies on American forces to meet its target. European allies need to find new ways to generate personnel. Something has to give here,” he said. Another problem is that that target would only allow NATO to fight a relatively short conflict of up to six months, Monaghan added.
Моделі великих стратегічних резервних сил / Large strategic reserve force models
Можливим рішенням є більш спритні, сучасні військові.
Один із найновіших членів НАТО, Фінляндія, має спроможність задіяти понад 900 000 резервістів, а 280 000 військовослужбовців готові негайно відреагувати в разі потреби. Однак у мирний час у Силах оборони Фінляндії перебуває лише близько 13 000 осіб, включаючи цивільний персонал.
«Фінляндія є хорошим прикладом», оскільки її резервні сили можуть бути інтегровані в дуже невеликі активні сили, сказав Гамільтон з Інституту дослідження зовнішньої політики. Він пояснив, що історично склалося так, що Фінляндія була «вклинена» між НАТО та Радянським Союзом, не приєднавшись до жодного з них, тому їй потрібно було захищати себе самостійно.
Норвегія та Швеція, найновіший член НАТО, мають схожі моделі, обидві мають значну кількість резервістів, хоча й не таку кількість, як Фінляндія.
У Швеції, де призов на військову службу тепер також є гендерно нейтральним, у 2024 році призвали близько 7000 осіб. За даними збройних сил Швеції, у 2025 році ця кількість зросте до 8000.
З початку війни в Україні «ми бачимо, що змінилися і знання, і ставлення», – сказала вона.
«У Швеції існує військова повинність з 1901 року, тому це певною мірою є частиною нашої культури», — сказала Марінетт Нюх Радебо, менеджер із зв’язків з агентством, яке допомагає тестувати новобранців і звітує перед Міністерством оборони.
«Коли призов був знову активований, на початку ми сказали, що призов хороший для вашого резюме, наприклад, для подання заявки на нову роботу», — сказав Радебо. «Але сьогодні наше спілкування більше схоже на те, що це обов’язок, який ви повинні виконувати перед Швецією».
——-
A possible solution is a more nimble, modern military.
One of NATO’s newest members, Finland, has the capacity to activate more than 900,000 reservists, with 280,000 military personnel being ready to respond immediately if needed. However, during peacetime, the Finnish Defence Forces employs only about 13,000 people, including civilian staff.
“Finland is a good example” as its reserve force can be integrated into a very small active force, said Hamilton, of the Foreign Policy Research Institute. Historically, he explained, Finland was “wedged” between NATO and the Soviet Union, aligned with neither, so needed to be able to defend itself alone.
Norway and Sweden, NATO’s newest member, have similar models, both maintaining significant numbers of reservists, though not as many as Finland.
Sweden, where conscription is now also gender-neutral, called up around 7,000 individuals in 2024. The number will rise to 8,000 in 2025, according to the Swedish Armed Forces.
Since the start of the war in Ukraine, “what we see is that both knowledge and the attitude have changed,” she said.
“Sweden has had conscription since 1901 so it’s really part of our culture in a way,” said Marinette Nyh Radebo, communications manager at the agency that helps test recruits and reports to the Ministry of Defense.
“When the conscription was activated again, in the beginning, we said that conscription is good for your CV, for applying for a new job for example,” Radebo said. “But today our communication is more like, this is a duty that you have to do for Sweden.”
Чи готове НАТО до війни? / Is NATO ready for war?
Протягом останнього десятиліття альянс НАТО переглядав свою стратегію та нарощував потенціал у відповідь на зростаючу загрозу з боку Москви.
Повномасштабний напад Росії на Україну в 2022 році, що відбувся після підтримки проросійських сепаратистів на сході України та незаконної анексії Криму в 2014 році, неминуче спонукав союзників переоцінити, чи готові вони до війни та зміцнити свою оборону.
«З 2014 року НАТО зазнала найбільш суттєвої трансформації нашої колективної оборони за покоління», — сказала CNN речник НАТО Фара Даклалла. «Ми запровадили найповніші оборонні плани з часів холодної війни, наразі понад 500 000 військових перебувають у стані високої готовності».
Але є заклики до союзників нарощувати свої можливості далі та швидше.
Хоча союзники по НАТО «безумовно готові воювати сьогодні ввечері», все ще залишається питання, чи готові вони до тривалої війни, такої як в Україні, сказав Монаган, зазначивши, що в ряді областей ще потрібно зробити роботу. До них належать промислові потужності, витрати на оборону та стійкість суспільства – куди входить питання призову.
Спосіб набору та навчання військового персоналу є рішенням для окремих країн, сказав Дахлаллах, додавши: «Близько третини членів НАТО мають певну форму обов’язкової військової служби».
«Деякі союзники зважують призов. Однак, як альянс, ми не передбачаємо обов’язкову військову службу», – сказав Дахлаллах. «Важливо, щоб союзники й надалі мали боєздатні збройні сили для захисту нашої території та нашого населення».
На додаток до бойових дій в Україні, Росія також розпочала гібридну війну по всій Європі, кажуть експерти, включаючи атаки на інфраструктуру, кібератаки, дезінформацію, саботаж, втручання у вибори та озброєння міграції.
«Це стало лише агресивнішим», – сказав Монаган. «Все це означає, що союзники по НАТО стикаються з геополітичною ситуацією, яка зовсім інша, ніж за останні кілька десятиліть».
Ще більше ускладнити ситуацію можуть вибори президента США в листопаді. Усе виглядатиме зовсім інакше, якщо колишній президент Дональд Трамп, який заявив, що заохочуватиме Росію робити «все, що вони захочуть» з будь-якою країною НАТО, яка не відповідає вказівкам блоку щодо витрат на оборону, повернеться до Білого дому.
«Я думаю, що серед військових лідерів НАТО є дуже добре розуміння того, що вони повинні співпрацювати, і є бажання це робити», — сказав Кларк.
Цього року ветерани Другої світової війни зібралися на вшанування Дня D, деякі, можливо, востаннє. Тепер їхнім нащадкам, можливо, доведеться взяти на себе ту відповідальність, яка, як сподівалися, знову не знадобиться.
«Я думаю, що молоді люди в Європі та США зрозуміють, що це покоління, як і покоління, яке воювало у Другій світовій війні, не просило бути «Найвеличнішим поколінням», але обставини поклали цей тягар на них», – сказав Кларк.
«У демократичних країнах ми не любимо готуватися до війни, ми не хочемо думати про ці речі», — сказав він. Проте, «я думаю, люди будуть реагувати на обставини, які вони бачать».
——-
The NATO alliance has been revising its strategy and boosting capabilities over the past decade in response to the growing threat from Moscow.
Russia’s full-scale assault on Ukraine in 2022, which followed its support for pro-Russian separatists in eastern Ukraine and illegal annexation of Crimea in 2014, inevitably prompted allies to reassess whether they were ready for war and strengthen their defenses.
“Since 2014, NATO has undergone the most significant transformation in our collective defense in a generation,” NATO spokesperson Farah Dakhlallah told CNN. “We have put in place the most comprehensive defense plans since the Cold War, with currently more than 500,000 troops at high readiness.”
But there are calls for allies to increase their capabilities further and faster.
While NATO allies “are definitely ready to fight tonight,” there is still a question of whether they are ready for a protracted war such as that in Ukraine, Monaghan said, pointing out there is still work to be done in a number of areas. Those include industrial capacity, defense spending and societal resilience – where the question of conscription would come in.
The way military personnel are recruited and trained is a decision for individual nations, Dakhlallah said, adding: “Around a third of NATO members have some form of compulsory military service.”
“Some allies are weighing up conscription. However as an alliance we do not prescribe mandatory military service,” Dakhlallah said. “The important thing is that allies continue to have capable armed forces to protect our territory and our populations.”
In addition to the fighting in Ukraine, Russia has also launched a hybrid war across Europe, experts say, involving attacks on infrastructure, cyberattacks, disinformation, sabotage, election interference and the weaponization of migration.
“That has only become more aggressive,” Monaghan said. “All of which is to say NATO allies face a very different geopolitical situation than they did over the last couple of decades.”
The situation could be further complicated by the US presidential election in November. Things will look very different if former President Donald Trump – who has said he would encourage Russia to do “whatever the hell they want” to any NATO country that doesn’t meet the bloc’s defense spending guidelines – returns to the White House.
“I think there is a very good understanding among the military leaders of NATO that they must cooperate, and there is a desire to do that,” Clark said.
This year saw World War II veterans gather for D-Day commemorations, some possibly for the last time. Their descendants may now have to take on the kind of responsibility that it was hoped would not be needed again.
“I think young people in Europe and the US will come to realize that this generation, like the generation that fought WWII, it didn’t ask to be the ‘Greatest Generation,’ but the circumstances thrust that burden on them,” Clark said.
“In democracies, we don’t like to prepare for war, we don’t want to think about these things,” he said. However, “I think people will respond to the circumstances that they see.”
Радина Гігова, CNN / By Radina Gigova, CNN
Детальніше / More details: https://edition.cnn.com/2024/07/21/europe/europe-conscription-war-russia-intl/index.html