Міністр фінансів України закликав своїх західних союзників прискорити виплату кредиту в розмірі 50 мільярдів доларів, стверджуючи, що затримки з поставками зброї сприяли величезному дефіциту бюджету, який змусив Київ з усіх сил шукати гроші, щоб заплатити своїй армії.
Сергій Марченко сказав Financial Times, що повільне постачання зброї, особливо зі США, сприяло збільшенню військових витрат на 12 мільярдів доларів.
Зростання на 12 мільярдів доларів означало, що цього року країна зафіксує дефіцит, який, за оцінками інших урядовців, становить трохи менше чверті ВВП, або 43,5 мільярда доларів.
Пряма військова допомога США на суму 27 мільярдів доларів була схвалена Конгресом у квітні цього року, але її виплата продовжує бути «повільною», сказав Марченко. «У нас все ще бракує необхідної зброї, боєприпасів і снарядів».
Ситуація означає, що в країні «буде бракувати грошей, щоб покрити зарплати нашим військам», — сказав міністр фінансів, додавши, що затримки допомоги означають, що грошові пакети, відкладені на кінець 2024 року, були використані для «купівлі необхідної зброї та боєприпасів» на початку цього року.
Західні союзники безпосередньо не фінансують зарплати українській армії, але відсутність американської зброї та одночасне зростання військових витрат означають, що Києву доведеться фінансувати війну, скорочуючи витрати, продаючи державні активи та підвищуючи податки.
Міністр фінансів сказав, що небезпечна фінансова ситуація в країні підкреслює необхідність для США та інших країн пообіцяти більше допомоги та прискорити прогрес у позиці на 50 мільярдів доларів, обіцяній лідерами G7.
G7 має на меті завершити позику цього року та погасити її за рахунок прибутків, отриманих від заморожених активів російського центрального банку на суму 260 мільярдів євро, більшість з яких зберігається в бельгійському Euroclear. Союзники вирішать, як витратити 50 мільярдів доларів, але українські чиновники сподіваються, що принаймні частина буде виділена на зброю.
«Україна перебуває в дуже вразливому становищі», — сказав він, додавши, що кредит у розмірі 50 мільярдів доларів був «чарівним рішенням», яке дало б змогу країні закупити військові постачання та не дати їй впасти у фінансовий стан, який насторожить її кредиторів, наприклад як МВФ.
Однак завершення кредиту в розмірі 50 мільярдів доларів було ускладнено складними переговорами між США та країнами ЄС.
США хочуть отримати гарантії, що 260 мільярдів євро залишаться замороженими в осяжному майбутньому, і стурбовані тим, що Угорщина може заблокувати зусилля, спрямовані на те, щоб це стало реальністю. Угорщина, якою керує проросійський прем’єр-міністр Віктор Орбан, неодноразово припиняла допомогу ЄС Україні.
Оскільки наближаються президентські вибори в США, а кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп погрожує припинити допомогу США Україні, Марченко висловив занепокоєння щодо затримок після літніх канікул.
«Вони не готові прийняти це як невідкладну справу для України», — сказав він про ЄС і 50 мільярдів доларів.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль закликав ЄС розглянути можливість перегляду політики санкцій для проштовхування позики.
Цього місяця Шмигаль у листі до Європейської комісії, з яким ознайомилася Financial Times, заявив, що блок має погодитися на заморожування активів «до припинення збройної агресії Російської Федерації проти України та компенсації всіх завданих збитків». Але для такого кроку потрібна одностайність між 27 членами ЄС, і офіційні особи стурбовані тим, що Угорщина може його заблокувати.
Комісія заявила, що не коментуватиме «листування партнерів».
———
Ukraine’s finance minister has called on its western allies to speed up disbursement of a $50bn loan, claiming delays in weapons deliveries had contributed to a yawning budget deficit that has left Kyiv scrambling to find money to pay its army.
Serhiy Marchenko told the Financial Times that the slow dispersal of weapons, especially from the US, had contributed to a $12bn rise in military spending.
The $12bn rise meant the country was set to record a deficit that other government officials have estimated at just under a quarter of GDP, or $43.5bn, this year.
$27bn-worth of direct US military aid was approved by Congress in April this year, but its disbursement continues to be “slow”, Marchenko said. “We still have a lack of necessary weapons, ammunition and shells.”
The situation meant the country “will have a lack of money to cover salaries for our troops,” the finance minister said, adding that the delays in aid meant that pay packets set aside for the end of 2024 were used to “purchase necessary weapons and ammunition” at the start of this year.
Western allies do not directly fund the salaries of Ukraine’s army, but the lack of US weapons and concurrent rise in military spending has meant that Kyiv will have to fund the war by cutting spending, selling state assets and raising taxes.
The finance minister said the country’s perilous financial situation highlighted the need for the US and others to pledge more aid and accelerate progress on a $50bn loan promised by G7 leaders.
The G7 aims to finalise the loan this year and repay it with the profits generated by €260bn-worth of frozen Russian central bank assets, most of which are held at Belgium’s Euroclear. The allies will decide how the $50bn can be spent, but Ukrainian officials hope that at least part will be allocated for weapons.
“Ukraine is in a very vulnerable position,” he said, adding that the $50bn loan was “a magic solution” that would enable the country to buy military supplies and stop it from falling into a financial state that would alarm its creditors, such as the IMF.
Finalising the $50bn loan has been mired by complex negotiations between the US and EU countries, however.
The US wants guarantees that the €260bn will stay frozen for the foreseeable future, and is concerned that Hungary could block efforts to make that a reality. Hungary, governed by pro-Russian premier Viktor Orbán, has repeatedly held up EU aid to Ukraine.
With the US presidential election looming, and Republican candidate Donald Trump threatening to cut off US aid to Ukraine, Marchenko expressed concerns about delays beyond the summer break.
“They are not ready to accept this as a matter of urgency for Ukraine,” he said of the EU and the $50bn.
Prime Minister Denys Shmyhal has called on the EU to consider revising its sanctions policy to push through the loan.
Shmyhal said this month in a letter to the European Commission, seen by the Financial Times, that the bloc should agree to freeze the assets “until the end of the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine and the compensation of all damages incurred”. But such a move requires unanimity among EU’s 27 members, with officials concerned that Hungary could block it.
The commission said it would not comment on “correspondence from partners”.
Ізобель Кошів у Києві та Еліс Генкок у Брюсселі / Isobel Koshiv in Kyiv and Alice Hancock in Brussels
Джерело / Source: Financial Times