Про це йшлося під час презентації результатів дослідження «Порівняння України та Косова в дезінформаційних наративах Росії». Аналітику представили до уваги громадськості експерти Платформи для боротьби з дезінформацією hybrid.info у співпраці з професором Приштинського університету «Хасан Приштина» Альбаном Зенелі.
Зокрема, доктор філософії Фестім Різанай наголосив, що ключовими осередками російського впливу в регіоні залишаються Сербія, Республіка Сербська в Боснії та Герцеговині та Чорногорія. Традиційними інструментами для розповсюдження дезінформативних наративів є російські медіаресурси Sputnik TV та Russia Today, а також соціальні мережі. Зокрема, в регіоні активно діють численні телеграм-канали, де дезінформація поширюється сербською мовою.
Методи російської та сербської пропаганди схожі: наклепи на політичних опонентів, дегуманізація ключових осіб, залякування та перекручення фактів, заперечення очевидних речей.
«Хоча Росія не визнає Косово, Кремль використовує косовську проблему для впливу на політику в регіоні та посилення своєї антизахідної риторики. Росія прагне заблокувати європейську інтеграцію Косова, застосовуючи право вето в ООН та підтримуючи Сербію», – зазначає Фестім Різанай.
Для дискредитації України у світі російська пропаганда застосовує подібні інструменти: від невизнання української державності та заперечення геноциду українського народу до звинувачень президента Зеленського в «нацизмі». Так само керівництво Республіки Косово називають «терористами» та «самопроголошеними лідерами так званої республіки».
Автори звіту зазначають, що російська дезінформація активно використовує порівняння між Кримом і Косовом для просування ідеї «подвійних стандартів» з боку Заходу та ООН. Росія заявляє, що Захід визнав незалежність Косова як прояв волі народу, але відмовляється визнавати “волю народу” Криму після тамтешнього референдуму та незаконної анексії півострова. Однак ці дві ситуації, насправді, не можна порівнювати ні з історичної, ні з політичної точки зору.
Про це говорили й інші учасники дискусії. Зокрема, аналітик Агон Малічі зазначив, що дезінформація є інструментом для досягнення стратегічних цілей РФ. Вона використовує паралелі між Україною та Косовом, щоб створити новий статус-кво: з одного боку, позиціонуючи Україну як частину своєї сфери впливу, де Росія може підтримувати контроль, а з іншого – заморожуючи ситуацію на Балканах для збереження важеля впливу. Це дозволяє Кремлю залишатися гравцем із правом вето у регіоні.
«Варто запитати Росію, як вона бачить майбутнє Балкан, адже, з її точки зору, цей важіль може бути використаний для досягнення головної мети – впливу на Україну», – підкреслив Малічі.
Філіп Стояновскі з фонду Metamorphosis додає, що Росія щедро фінансує свою пропагандистську машину, забезпечуючи її постійну активність у західнобалканському регіоні. Він вважає, що в таких умовах для боротьби з дезінформацією потрібно більше підготовки й консолідації.
Головний виконавчий продюсер видання The Geopost Гюнен Венхарі зазначає, що більшість сербських медіа дотримуються проросійської позиції. «Як тільки з’являється російський наратив, його підхоплюють сербські медіа та використовують для атак на Косово» – стверджує він.
Для ефективної протидії потрібна чітка стратегія та централізований механізм співпраці, що дозволить координувати зусилля різних офісів і структур, продовжує Венхарі. Косово, на жаль, поки що не має чіткої стратегії протистояння ворожим наративам. Презентоване дослідження про дезінформаційні потоки Сербії щодо Косово є першою і поки що єдиною серйозною працею в цьому напрямку.
А поміж тим існують різні моделі, як-от підхід Фінляндії, де особлива увага приділяється медіаосвіті та розвитку навичок критичного мислення в населення. Присутній на презентації посол Фінляндії в Косово Матті Ниссинен підкреслив, що здатність розрізняти фейки та дезінформацію має ключове значення для будь-якої держави, оскільки впливає на її здатність захищатися від інформаційної агресії сусідньої країни.
Людмила МАКЕЙ, The GEOPOST
Фото авторки та hibrid.info.