Київська школа економіки (KSE) заснувала три меморіальні стипендії на честь загиблих членів своєї спільноти, зокрема нашого земляка-сосничанина Яра Батога.
Ініціатива належить рідним, друзям і викладачам Героїв.
Меморіальні стипендії щороку, починаючи з січня 2025 року, надаватимуться студентам бакалаврату та магістратури. Це більше, ніж просто підтримка – це спосіб зберегти пам’ять про тих, хто віддав своє життя за наше майбутнє, і передати їхні мрії та цінності наступним поколінням.
Яр Батог загинув 10 липня 2024 року в селищі Нью-Йорк на Донеччині, за п’ять днів до свого 27-річчя. За своє коротке життя він встиг зробити багато: стати військовим командиром, очолити центр KSE StratBase, сприяти інтеграції української та європейської енергосистем, і протистояти маніпуляціям як фактчекер.
У цей час Яр міг би жити й навчатися в іншому Нью-Йорку, у Сполучених Штатах Америки. Якби не росія. У 2022 році він вступив до магістратур одразу в два престижні університети США – Колумбійський і Джорджтаунський та мав розпочати навчання в одному з них. Яр щиро вірив у краще майбутнє України та у те, що його основою є якісна освіта.
«Людина з внутрішнім стержнем, яка точно знає, чого хоче в житті», – так характеризують Яра його друзі. Вони також згадують, що з хлопця брали приклад багато людей. «Навіть зараз, приймаючи важливі для себе рішення, я думаю: «А що б зробив Батог?». І відповідь одразу стає очевидною», – ділиться його товариш.
«Світлий, щирий і людяний, Яр мав відмінне почуття гумору. А ще – з ним ніколи не було страшно. Часом йому навіть не треба було щось говорити: сама присутність Яра надавала сміливості. Тепер треба вчитися виховувати це в собі – не боятися робити те, що вважаєш правильним. Яр нічого не боявся», – згадує подруга юнака Аліна.
Яр Батог народився у селищі Сосниця на Чернігівщині. Закінчив Сосницьку гімназію імені Олександра Довженка із золотою медаллю та факультет міжнародних відносин у Київського національного університеті імені Тараса Шевченка з відзнакою. За обміном вивчав політичні науки у Гранадському університеті в Іспанії.
Ще навчаючись в університеті, Яр почав працювати фактчекером у проєкті VoxCheck, де розвінчував фейки та маніпуляції українських політиків. До повномасштабного вторгнення він також працював провідним консультантом відділу міжнародної співпраці НЕК «Укренерго» та встиг зробити вагомий внесок в інтеграцію української та європейської енергосистем.
У 2019-2022 роках Яр керував центром KSE StratBase при Київській школі економіки, який у співпраці з Гаазьким центром стратегічних досліджень аналізував зовнішню політику росії та українсько-російські відносини. Ті, хто добре знали Яра завжди дивувались тому, звідки в нього стільки енергії і як у нього було 24 години на добу, за які він встигав вчитися, багато читати, працювати, зустрічатися з друзями, займатися спортом.
Окрім того, Яр багато подорожував Україною і світом, знав англійську та іспанську мови. Близькі та колеги згадують його захопливі історії про мандрівки Колумбією та Африкою. А ще – говорять про дивовижне вміння Яра знаходити спільну мову з будь-якою людиною та підтримувати теплі контакти протягом багатьох років.
«У нього були друзі ще з часів дитячого садочка, школи та університету. І на кожній роботі він знаходив друзів. І це не просто друзі, які існують десь у вакуумі, а ті, з ким він старався проводити час. Коли приїжджав в Київ зі служби, його графік був чітко розписаний, бо треба було зустрітися з усіма», – каже друг Олексій.
У 2022-му після повномасштабного вторгнення Яр Батог відклав навчання в США. І попри те, що мав бронювання, прийняв рішення мобілізуватися.
«Немає нічого важливішого, ніж ця війна. Моє місце зараз саме в армії, і всі мої проєкти та плани на паузі. А після війни я продовжу там, де зупинився», – пояснював свій вибір друзям.
Яр воював на східному напрямку і за два роки війни став командиром розвідгрупи. Побратими кажуть, що попри юний вік, він був для них авторитетом: хоробрий, професійно підготовлений, хлопець багато часу приділяв вивченню військової справи.
У 2022 році Яра нагородили грамотою за сумлінне виконання службових обов’язків у ЗСУ, а у 2023 році – почесним нагрудним знаком головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» та нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій». У 2024 році Яр нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Яр Батог хотів взяти участь у реформуванні української армії, та планував пройти офіцерські курси, але не встиг. Він мріяв про сильну, незалежну Україну і до останнього боровся за її майбутнє, залишивши після себе світлу пам’ять і натхнення для тих, хто продовжить його шлях.
Ціннісні орієнтири Яра:
🔹 Працювати та бути людиною
🔹 Бути корисним для суспільства / країни
🔹 Бути справедливим
🔹 Постійно навчатися
🔹 Бути вірним собі та своїм принципам
Андрій ПОРТНИЙ