Василь Іванович Полевик (22.12.1925-09.10.1999) народився у с. Займище Сновського, нині Корюківського району Чернігівської області – український фольклорист і діяч музично-культурної сфери. Заслужений працівник культури України. Лауреат премій імені Григорія Верьовки та Бориса Грінченка.
У 1954—1955 роках працював хормейстером ансамблю бандуристів. У 1955—1956 — художнім керівником Чернігівського міського Будинку культури. У 1956—1961 — старшим методистом Чернігівського обласного Будинку народної творчості. З 1961 по 1971 рік очолював Чернігівське музичне училище, а в 1971—1983 роках був директором Чернігівської філармонії. У 1985—1999 роках керував відділом фольклору Чернігівського обласного центру української народної творчості, паралельно очолюючи фольклорний клуб «Спадщина» в рідному селі.
У 1960–1970-х роках активно співпрацював із самодіяльним народним хором «Полісся» Іванівського Будинку культури Чернігівської області, який неодноразово здобував відзнаки на республіканських конкурсах.
Здійснив масштабну роботу зі збирання, нотування та опрацювання близько 4500 українських народних пісень Чернігівщини. Значну частину цього матеріалу опубліковано в численних фольклорних збірниках, зокрема «Народні пісні Чернігівщини», «Пісні зачарованої Десни», «Ой красна-рясна калинонька в лузі», «Тече вода в синє море», «З берегів тихої Снові», «Заспіваймо пісню веселеньку», «Співає „Спадщина“», «Співає „Зеленівка“», «Народні пісні Новгород-Сіверщини» та інших.
2006 року Чернігівська обласна рада заснувала щорічну обласну премію імені Василя Полевика.
Від 2009 року за ініціативи обласного управління культури започатковано обласний фольклорний фестиваль-конкурс його імені, що щороку проходить у Сновську та селі Займище. Неодноразово були гостями цього фестивалю і члени Чернігівського земляцтва.
Андрій Курданов, в.о. голови Чернігівського відділення Товариства пропонує переглянути відзнятий цікавий матеріал про продовження славних традицій шанованого митця.