Щорічно 27 вересня в Україні відзначається День туризму, що припадає також на Всесвітній день туризму. Свято встановлено Генеральною асамблеєю Всесвітньої туристичної організації в 1979 році в іспанському місті Торремолінос з метою пропаганди туризму, висвітлення його внеску в економіку світової спільноти, розвитку зв’язків між народами різних країн.
Цього року молодіжним осередком Сосницького відділення було прийняте рішення відзначити День туризму в «Замку-музеї Радомисль» Житомирської області, який поправу вважається твердинею духу на гранітній скалі.
Історико-культурний комплекс «Замок-музей Радомисль» (Замок) – це архітектурна та історико-культурна перлина Поліського краю, що створювалася впродовж 2007-2011 років, а з 2011 року є частиною загальноєвропейського культурного проекту Via Regia, започаткованого Радою Європи.
Відкритий на честь Єлисея Плетенецького – українського і річпосполитського православного церковного, культурного та громадського діяча, просвітителя, письменника, котрим у 1612 році на цьому місці була побудована «папірня» – укріплена фабрика з виробництва паперу для друкарні Києво-Печерської Лаври.
29 жовтня 2009 року на території Замку був відкритий пам’ятник Єлисею Плетенецькому. Собою пам’ятник представляє скульптуру ченця в кам’яному човні, що читає книгу біля свічки – як символ освіти в Україні. Це єдиний на сьогодні в Україні пам’ятник цьому видатному релігійному та культурному діячеві і єдиний в Україні пам’ятник на рухливій поверхні води. Скульптура роботи канадського скульптора Владислава Волосенка.
Величний архітектурний ансамбль Музею розташований між двома водоспадами, з одного боку омивається водами річки Микі, з іншого – величезним чистим озером. Навколо, як і тисячу років тому – хвойні ліси, насичують повітря лікувальними ефірними маслами.
Після проведеної реставрації Замок являє собою повністю відновлену середньовічну фортифікаційну споруду з відтворенням автентичних інтер’єрів XVII-XIX століть. Замок загальною площею 2500 квадратних метрів не має рукотворного фундаменту, він побудований на гранітній скелі, йде вглиб землі на кілометри, і здатний простояти століття. Всередині замку, завдяки товстим кам’яним стінам, круглий рік зберігається однакова температура +18°С. Тут все пронизане духом старовини. Величні стіни, дубові перекриття під стелями, балкони в концертній залі та бійниці, через які захисники колись відстрілювалися від нападників.
Замок сьогодні – це багатофункціональний історико-культурний комплекс. У ньому розташований єдиний у світі Музей української домашньої ікони з експозицією «Душа України», концертна зала для камерної музики, приміщення для урочистостей, виставок, свят, а також трапезна для банкетів і гостьові кімнати для відпочинку.
Душею Замку є Музей української домашньої ікони, що нараховує більше 5000 предметів християнського мистецтва XVII – XX століть з усіх регіонів України. У ньому представлені ікони народних і професійних іконописців, багатометрові домашні іконостаси, гуцульські складні та козацькі ковчеги, дорожні образу, ікони, вирізані з дерева, відлиті з металу, написані на склі. Експозиція «Душа України» є найчисельнішою християнською експозицією в Україні, а сам Музей – найбільшим музеєм ікон у Східній Європі.
Унікальною пам’яткою Музею є кам’яна ікона святого Миколая Чудотворця XII століття, яка зберігає на собі відбитки і енергетику тисяч людських рук. Напевно, саме тому вона ніколи, навіть взимку, не буває холодною.
Перлиною Замку є Концертна зала для камерної музики на 150 місць. Згідно з результатами акустико-балістичної експертизи, вона відповідає найвищим європейським стандартам. Тут проводяться концерти без використання будь-яких підсилювальних пристроїв, і музика, яка ллється на людей, що сидять в залі, вражає своєю силою та щирістю. У Концертній залі за роялем б’є природне джерело, в якому живе амфібія – жаба Гертруда. Яким чином вона потрапляє через скелю в приміщення наразі невідомо. Це джерело робить Концертну залу Замку унікальною і у своєму роді єдиною у світі.
Для проведення урочистих церемоній – весіль, нагороджень, присвят – в Замку існує велика Обрядова зала. Це просторе та світле приміщення повертає присутніх у ті часи, коли лицарі виходили на поєдинки за своїх дам серця, коли слава і честь України становили сенс життя.
А для проведення банкетів або дружніх вечірок у Замку працює трапезна.
Гостьові кімнати – це середньовічні аскетичні келії, обладнані сучасною технікою.
У Замку можна виготовляти папери за старовинними технологіями. Кожен бажаючий власноруч може виготовити такий же лист, на якому колись були надруковані перші в Україні православні тексти.
Замок отримав нове дихання, нове життя та дарує свою велич і енергію тисячоліть всім бажаючим. Засновником Замку є представниця чернігівської гілки відомого роду та всесвітньо відомої найстарішої української медичної династії Богомольців – Ольга Вадимівна Богомолець.
Династія була започаткована Олександром Михайловичем Богомольцем (1850-1935), земським лікарем, і його дружиною Софією Миколаївною. Їхній син, Олександр Олександрович Богомолець – президент Академії Наук УРСР, віце-президент АН СРСР і Академії медичних наук СРСР. Основоположник української школи патофізіології, ендокринології та геронтології, засновник перших в Росії і Україні науково-дослідних закладів медичного профілю.
Народився Олександр Михайлович 25 серпня 1850 року в Ніжині. Він був п’ятою дитиною в сім’ї засідателя Ніжинського повітового суду, титулярного радника Михайла Федоровича Богомольця (1812–1895). Усього в родині було три сини та три доньки. Родина Богомольців була за тодішніми провінційними мірками досить заможною. Михайло Федорович спільно з братами, Андрієм, Тимофієм і Йосипом Богомольцями, володів спадковим маєтком у селі Короп’є Остерського повіту Чернігівської губернії з 10 душами селян і 470 десятинами землі.
Підтвердження приналежності Богомольців до чернігівського дворянства можна знайти в джерелі: «Графъ Григорій Александровичъ Милорадовичъ. Родословная книга Черниговского дворянства. Томъ І, части 1 и 2. С.-Петербургъ, С.-Петербургская Губернская Типографія. 1901, с. 5».
Починаючи екскурсію для туристів і гостей, екскурсовод відразу знайомить з історією створення Музею, а також показує герб, яким друкувались Богомольці, з ознаками характерними для Чернігівщини.
Перебуваючи в Замку, приємно відчувати, що й у цій рукотворній твердині присутній дух Чернігово – Сіверського краю, який витає тут, завдячуючи скарбу нації – зародженій у Ніжині найстарішій українській медичній династії Богомольців.
Олексій ОРЄХОВИЧ
Фото автора