Вирішили активізувати роботу

2 червня відбулося засідання Ради земляцтва  з порядком денним: «Про роботу земляцтва у січні-травні 2016 року».

Доповідь зробив голова Ради земляцтва Віктор Ткаченко.

Він, зокрема, зазначив: «Ми давно не збиралися.

15 січня відбулися збори. Як завжди, складно, з потугами, але в результаті вийшло непогано. Зала на 2386 місць була заповнена. Чернігівці представили столичним землякам і гостям провідні музеї області в мініатюрі, туристичні об’єкти та маршрути, витвори народних умільців. Здається, непоганим вийшов хронічко – документальний фільм «Нам – двадцять!».

Ми подякували народним колективам з Борзнянщини та Варвинщини, які гідно представили співочу творчість своєї місцевості.

Всі відділення непогано спрацювали в організації «зустрічей по куренях».

Підписали угоду з новими очільниками області.

А далі мали би піти для всіх нас робочі будні. Але, можливо, існували об’єктивні чи суб’єктивні фактори, які завадили деяким відділенням продовжити ефективні справи, які ми робимо впродовж 20 років».

Затим Віктор Ткаченко зупинився на аналізі роботи по загальним питанням:

«Недопрацювали з передплатою газети. На сьогодні маємо 716 передплатників, в той час як у минулому році було 816. За сприяння офісу було передплачено 395 примірників газети, ще 321 примірник передплачено відділеннями та земляками самостійно. Погодьтесь, що на 3000 членів земляцтва це дуже мало. До того ж, передплата офісом здійснювалася в основному на школи, бібліотеки, музеї, сільські ради області. То ж скільки членів земляцтва є передплатниками? Чи потрібна нам газета взагалі? Якщо на рік вона потребує 110 тисяч гривень дотації, не враховуючи фонду зарплати працівникам редакції та нарахувань на нього.

І ще до газети. Ми багато разів говорили про те, що «Отчий поріг» – це рупор нашої роботи. А інформації від вас немає, крім: Бобровицького, Борзнянського, Менського, Прилуцького, Ріпкинського, Семенівського, Сосницького та ветеранського відділень. Якщо ви читаєте газету, то самі все бачите.

Щодо земляцького сайту. Останнім часом він перетворився на сайт, на якому переважають матеріали двох відділень – Сосницького та Бобровицького. Це не в докір Олексію Орєховичу та Андрію Пінчуку. Висловив би невдоволення роботою офісу з цього питання, так де ж вони візьмуть інформацію про вашу роботу або про заходи, які ви проводили, якщо навіть у телефонному режимі не повідомляєте про свою роботу.

З щорічних фінансових звітів ви знаєте, що бюджет земляцтва на рік складає близько 400 тисяч гривень (не рахуючи зарплати офісу та редакції). Внесків ми отримуємо близько 20 тисяч гривень на рік або 5 відсотків. Отже, коли ми говоримо про внески, йдеться більше про дисципліну та повагу один до одного. А висновки робіть самі.

Як дисциплінуючий фактор, міг би розповісти і про надання щоквартальних звітів. Хочу подякувати керівникам Бобровицького, Борзнянського, Прилуцького, Ріпкинського, Сосницького відділень, які без нагадувань надають їх.

Значки до ювілею. Порадившись з кожним з вас і врахувавши ваші побажання, ми виготовили 2000 значків. Розповсюджено лише половина, але ж більше 20-річного ювілею у нас не буде. Така ж ситуація з відеозаписом фільму «Нам – двадцять!». Можна, їдучи на заходи в райони, ці матеріали дарувати бібліотекам, школам, музеям та ювілярам».

Віктор Вікторович також висловив свою думку щодо роботи кожного відділення та побажав почути всіх з приводу того: що спонукає до роботи, а що заважає:

Бахмацьке відділення

Здійснювало роботу відповідно до плану, цікаву та змістовну. Але хотілося, щоб зв’язок з районною владою був тіснішим. Я маю на увазі, що впродовж 2-х років вся громада міста Батурина збирала гроші для встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку. Було багато спонсорів, загалом зібрали 145 тисяч гривень. На жаль участі земляцтва там не було.

Бобровицьке та Борзнянське відділення

У мене немає питань. Працюють стабільно.

Варвинське відділення

Загалом питань немає. Однак, хотілося більше бачити особисто Володимира Івановича.

Городнянське відділення

Минулого року члени відділення зробили невдалий вибір керівника. Юрій Володимирович Пінчук не зміг зберегти темпи роботі, задані Петром Сергійовичем. Наразі керівником обраний Микола Іванович Богдан. Будемо сподіватися на його результативну роботу.

Ічнянське відділення

Як завжди спрямовувало свою діяльність у гуманітарну сферу: творчі вечори, видання книг, допомога ветеранам. В розробці два молодіжних проекти: дитячий поетичний конкурс  «Я — майбутнє твоє, Україно» та «Активна молодь – успішна громада», спрямовані на розвиток у молоді активної громадянської позиції, на розвиток діалогу у суспільстві. Це приємно.

Козелецьке, Коропське, Корюківське відділення

Звітів не надали та й відголосків про якісь конкретні дії не чути.

Куликівське відділення

Володимире Васильовичу, Вас не чути у земляцтві вже кілька років. Поодинокі дії поодиноких земляків свідчать про відсутність координації і організації роботи. Треба щось міняти: або підхід, або керівника.

Менське відділення

За п’ять місяців 2016 року провели ряд соціально-гуманітарних заходів, принаймні заявки про земляцтво були відчутними і серед земляків і на Чернігівщині.

Ніжинське відділення

Окрема розмова, Петре Петровичу….

Новгород-Сіверське відділення

Звіт не надали, Миколо Васильовичу, але я знаю, що ви збиралися відділенням, відбулися зустрічі з районною владою, на яких намічено ряд економічних проектів. Очікуємо дієвих результатів на кінець року.

Носівське відділення

Знаю, що Юрій Йосипович у цьому році провів ряд цікавих масштабних акцій як самостійно, так і спільно з порталом «Жінка-українка» та Бобровицьким відділенням. Прикро, що у цих заходах мало звучить словосполучення «Чернігівське земляцтво». Звіту немає.

Прилуцьке відділення

Немає претензій до Павла Олександровича. Успішний менеджер, він скрізь успішний менеджер. В роботі відділення цікавий проект: створення галерей героїчно загиблих в зоні АТО земляків у Прилуках (8 загиблих, в тому числі– Герой України – посмертно), Срібному -1 та у Талалаївці – 2 загиблих.

Ріпкинське відділення

Активно працювали у нинішньому році. Претензій немає. Добре, що створили та постійно поповнюєте свій сайт, але не треба забувати, що є й загально земляцький.

Семенівське відділення

Приємно, що молодий керівник відділення гідно продовжує роботу. Збережені започатковані Євгеном Миколайовичем проекти. Прикро, що нові очільники району не йдуть на контакт і не співпрацюють з земляцтвом. Але це очевидно проблема всієї області, за виключенням окремих районів. Будемо намагатись разом налагоджувати співпрацю.

Сновське відділення

Провели ряд соціально-гуманітарних заходів.

Сосницьке відділення

Багато зроблено, завдячуючи активу відділення і особисто Олексію Федоровичу як у Сосницькому районі так і в столиці. Це і співпраця з музеями, організація екскурсій школярів, вивчення та розповсюдження матеріалів зі спадщини Олександра Довженка, участь земляків у реалізації різноманітних проектів, в тому числі й проекті ЄС «Місцевий розвиток орієнтований на громаду», пошуку інвесторів для повернення до життя земель, які багато років не оброблялись, а також запропоновані до реалізації проекти з впровадження енергозберігаючих технологій.

Окремо хочу подякувати Олексію Федоровичу за ведення земляцького сайту.

Відділення ветеранів

Як завжди Сергій Миколайович з молодецьким ентузіазмом проводить роботу з ветеранами. Це зустрічі та відвідини, поїздки, участь у вшануванні воїнів-героїв, зустрічі з молоддю і школярами – загалом, виходячи зі звіту 10-12 заходів на місяць.

Молодіжне відділення

Проводило власні заходи та брало участь у загально-земляцьких. Проте, хотілося, щоб активність молоді була більшою.

Відділення ліквідаторів катастрофи на ЧАЕС

Немає питань до Миколи Володимировича. Відвідали ветеранів та організували день пам’яті до 30-річчя з дня катастрофи на ЧАЕС».

«Це та інформація, що нам відома на сьогодні. Хотілося б послухати кожного з присутніх на засіданні Ради, особливо в частині активізації роботи», – на завершення доповіді наголосив Віктор Ткаченко.

Валентина Терещенко звернулася до Ради земляцтва з проханням щодо надання можливої допомоги у прискоренні лікування за кордоном земляка – малюка Павлика Чобота, 19.04.2014 р. н., що зараз знаходиться у відділенні онкогематології столичного Охматдиту,  з діагнозом: гострий лімфобластний лейкоз, І-й ранній рецидив, необхідна неспоріднена ТКМ.

Малюкові ще немає двох років, а більшу частину свого життя він бореться з серйозною хворобою. Павлик народився в пологовому будинку Чернігова, коли мама приїхала з новонародженим додому, звернули увагу, що у малюка незвичайного білого кольору шкіра, але ніяких інших насторожуючих симптомів не було … У чотири місяці у Павликаі різко піднялася температура до 39 °С, лікарі вирішили, що це захворювання простудного характеру, призначили курс лікування. Через два місяці знову все повторилося, розгорнутий аналіз крові дав можливість поставити діагноз – гострий лімфобластний лейкоз.

Малюка відправили на лікування в Охматдит, де він перебував 8 місяців, пройшов 5 блоків хіміотерапії. Динаміка була позитивна, результати аналізів хороші, і Павлик повернувся додому, на підтримуючу терапію. Систематично проходили всі необхідні обстеження, здавали аналізи, 5 місяців все було добре.

Але в лютому у малюка знову різко піднялася температура, взяли пункцію, було виявлено 82% бластів, а це значить – що у хлопчика ранній рецидив. 19 лютого Павлик повернувся в Охматдит …

24 лютого на консиліумі лікарі прийняли рішення, що малюкові необхідна ТКМ від нерідного донора після досягнення ремісії. ТКМ доведеться робити за кордоном. Маленького пацієнта готова прийняти Італійська клініка («Ospedate Bambino Gezu», Рим), загальна сума рахунку – 158 тисяч євро.

Самим їм не зібрати всю суму, хоч вже й чимало зібрали. Адже для звичайної середньостатистичної української сім’ї – це не під силу, тому й доводиться матері звертатися за допомогою до всіх, кому не байдужа доля малюка.

Сім’я проживає в смт Макошине Чернігівської області, в приватному будинку з бабусею, свого окремого житла у них немає. Мама Павлика Віолетта до декретної відпустки працювала в Будинку культури керівником циркового колективу молодшої дитячої групи. Батько Віктор – інспектор в місцевій колонії.

Сім’я дуже дружна, всі намагаються допомогти, хто – чим може, але доходи навіть всіх членів сім’ї просто не можна порівняти з тією сумою, яка необхідна для життєво важливої неспорідненої ТКМ найменшому члену сім’ї… Складність ситуації полягає ще й в тому, всю суму потрібно зібрати протягом 2-3 місяців.

Підтримка і участь кожного можуть врятувати життя Павлика!

Крім цього, у Павлика – рідкісна група крові – (I) Rh (-).

Потрібні донори з 1-ю групою крові на R-масу і тільки чоловіки з 1-ю позитивною на тромбоконцентрат.

Якщо хтось можете стати донором – телефонуйте бабусі та волонтеру.

Контактні дані:

телефон бабусі +38093 018 52 66 – Валентина Петрівна;

телефон волонтера +380673276222 – Олексій Шульга.

Комісією Міністерства охорони здоров’я України з питань направлення на лікування за кордон від 19 травня поточного року розглянуто матеріали справи Павлика Чобота щодо направлення на лікування до Дитячої клініки «Немовлята Ісуса», Рим Італія (Ospedate Bambino Gezu) та прийнято позитивне рішення. Однак, оплату лікування дитини у вищезазначеній клініці буде здійснено при надходженні коштів по бюджетній програмі КПВК 2301360 «Лікування громадян України за кордоном» у порядку передбаченому законодавством (?).

Присутні на засіданні Ради земляки не забарилися з реакцією на прохання щодо допомоги з прискорення лікуванням земляка-малюка Павлика Чобота за кордоном. За цю роботу взялися заступник голови Ради, голова Новгород-Сіверського відділення Микола Засульський і голова Ічнянського відділення Микола Вощевський.

За підсумками засідання Рада земляцтва вирішила активізувати роботу Товариства та його відділень.

Олексій Орєхович

Фото Ганни СКРИПКИ