Вшановують дорого земляка

Життєвий шлях Бориса Степановича Харитонова розпочався 6 вересня 1934 року в селищі Ладан Прилуцького району. 

F 1515611

Невеличка делегація Чернігівського земляцтва нещодавно завітала разом із ним на батьківщину, аби взяти участь у творчій зустрічі та ближче дізнатися, як вшановують ладанчани видатного земляка. Поїздку з Києва допомогли організувати керівники Прилуцького відділення нашого земляцтва Павло Кривонос і Микола Гордієнко.

Борис Харитонов — актор, сценарист, літератор, член Національної спілки журналістів України, заслужений артист України. За десятки років творчого життя — тисячі гастрольних кілометрів, сцен по світах. Театральні ролі й образи в кіно. Прозові твори і такі теплі та особистісні збірки поезій. А якщо гуморески, то — дотепні, веселі та, коли треба, й дошкульні. Ще пригадаємо, як ціле покоління дівчаток і хлоп’яток мов зачаровані слухали з голубого екрану мудрі казочки діда Харитона у незмінному солом’яному брилі. Тож на вісімдесятому році життя-буття Бориса Степановича всі по праву величають його народним артистом і філософом.

Буває у рідних місцях Борис Степанович часто. І простими відвідинами це не назвеш, бо є вони невід’ємною частиною його життя та творчості. Саме тут під керівництвом талановитого режисера – ладанчанки Валентини Булатової разом з колегами-акторами та учнями Ладанської гімназії втілив у життя п’єсу «Розстріляна увертюра» за власним сценарієм. Твір про трагічну долю польського педагога Януша Корчака та його вихованців мав успіх — були і гастролі, й постановка на столичній сцені. Саме у Ладанську лікарню Борис Степанович передає ліки й обладнання за чималенькі гроші, які завдячуючи своєму авторитетові, вдається збирати за допомогою благодійного фонду. Тому кожна зустріч із земляками дорога серцю Бориса Степановича та залишає добрий слід конкретних справ.

Цього разу в чарівні святкові новорічні дні в актовій залі Ладанської гімназії зібралися вчителі, учні та батьки. З делегацією з Прилук прибула Ірина Павлютіна, заступник голови райдержадміністрації з гуманітарних питань. Не було й натяку на «офіціоз»! Присутніх просто захопило дійство, де були самодіяльні виступи, чудовий відеоряд про творчість Бориса Степановича, виступи земляків. І, звичайно ж, слово брав Маестро. Прості, здавалося, спогади про ладанський початок життєвої дороги, розмірковування про справжні цінності життя. Та як захоплено слухали його дорослі й, особливо, діти. А як вибухала сміхом і оплесками зала, коли Борис Степанович майстерно читав свої гуморески. Справжнє свято духовності!

Додам, що є й цілком матеріальні свідчення достойного шанування ладанчанами видатного земляка. Це, по-перше, меморіальна дошка на стіні селищної ради, по-друге, — одна з мальовничих вулиць названа на його честь (і тут Харитонов не був би справжнім Харитоновим, якби не зібрав власних коштів на її благоустрій). А ось «по-третє», і найцікавіше, тільки розпочинається. Річ у тім, що у гімназії вирішили: створюємо музей Бориса Харитонова. Директор Ольга Кондратенко та її заступники Ірина Осипенко, Леся Маринченко, Сергій Кравченко та Володимир Поліщук — вже активно працюють над завданням: до високоліття Бориса Харитонова відкрити музей. Вже є кімната, розробляються плани експозиції, підбирається її наповнення. І головна дійова особа «музеєіфкації», хоч людина й виключної скромності, ідею підтримала. Насамперед тому, що хоче, щоб «це був осередок культури, місце, куди можна зайти й дізнатися багато чого цікавого про культуру, мистецтво, влаштовувати хороші вечори». Борис Степанович продовжує: «Я передав до музею вже 1300 книжок, ще планую близько трьохсот, передам картини фотографії, буде багато цікавих експонатів». До слова, цього разу він привіз музичний центр і принтер.
Вже дієво допомагає Прилуцька райдержадміністрація, бо щирий інтерес до справи виявляє голова Олег Власенко. Придбали великий сучасний телевізор і, обіцяють, далі буде. В облаштування експозиції внесок зробить і наше земляцтво.

На наукове підґрунтя поставила підготовку до відкриття музею вчитель історії Наталія Соломахіна. Давно вже з усіх можливих джерел добуває вона інформацію про земляка і, що найголовніше, залучила до цієї живої роботи учнів гімназії. І одна з учениць — Даша Білоус — успішно написала справжню наукову роботу для Малої академії наук. Без сумніву, це буде цікавий документ у майбутній експозиції.
Ось і наводить добрий приклад ладанчан на таку думку: шануймо наших достойників, що творять славу Вітчизни, вже зараз. Не треба перекладати це на прийдешні покоління. Чим раніше почнемо, тим повніше зможемо окреслити образ видатної особистості. І вже тоді з гордістю передавати естафетою нащадкам, щоб берегли й пам’ятали.

F 1515618

F 1515627

F 1515636

F 1515646

F 1515652

Анатолій КІЗЛОВ

 

Опубліковано у Видатні земляки | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.