Є на світі вірші, які зігрівають душу і серце. Вони чудово лягають на музику, легко запам’ятовуються, гарно співаються, а згодом стають народними. Така доля випала і пісням на вірші відомого українського поета-пісняра Дмитра Омеляновича Луценка.
Де ж початок цієї розмаїтої пісенної ниви? Звідки черпав натхнення наш незабутній пісняр? Що окрилювало його? Де те коріння, яке живило щедрий талант поета?
На ці та багато інших запитань спробували відповісти організатори величного свята, яке пройшло в читальному залі Менської районної бібліотеки, приурочене пам’яті Дмитра Луценка, за участі хорового аматорського колективу «Осіннє золото» (Мена, художній керівник Олександр Лукаш) та народного аматорського фольклорного колективу «Криниці» (Сосниця, художній керівник заслужений працівник культури Анна Кузьменко), лауреата премії імені Григорія Верьовки та літературно-мистецької премії «Осіннє золото» імені Дмитра Луценка, солістки ансамблю пісні і танцю «Менщина» Валентини Дмитренко. На захід, який пройшов у тихій, дружній атмосфері, приїхали гості з Києва: син поета – Сергій та племінниця – Лідія.
Перегортаючи разом з ведучими сторінку за сторінкою літопис життєпису та творчості відомого митця, глядачі поринули у прекрасний світ українського слова (до речі, це був День рідної мови – авт.), авторської пісні і задушевної музики. Тут звучали пісні на слова Дмитра Луценка: «Батьківське серце», «Дума про хліб», «Зачарована Десна», «Над прозорою криницею», «Дівоча», «Осіннє золото», «Зачаруй мої очі», «І гуси летіли», «Вітер віє, калина цвіте», «Стремено», «Хата моя, біла хата», «Над моєю долею», «Поле, о рідне поле», «Невідомий солдат» та ін. Юні учасники літературної студії «Муза» декламували вірші поета.
Пам’яті митця присвячені два телефільми «Я твій син, Україно» та «Осіннє золото», уривки з останнього було переглянуто на заході.
Слово також мав місцевий поет Михайло Ілліч Кушніренко, який згадав, що вперше дружина Дмитра Луценка – Тамара Іванівна приїхала до Мени в 2004 році, коли проводився конкурс дитячої та юнацької музики, організований Валентиною Кушніренко, лауреат літературно-мистецької премії «Осіннє золото» ім. Дмитра Луценка.
Гості з Києва подякували за гарний прийом, чудове свято, поділилися спогадами та подарували для центральних районних бібліотек Мени та Сосниці, а також фольклорним колективам книги та диски.
У репертуарі сосницьких «Криниць» дуже багато пісень на слова Дмитра Луценка і вони стосуються будь-якої теми: про любов до рідного краю, природи, про Другу світову війну, дружбу, кохання тощо. А ще при цій зустрічі Сергій Дмитрович сказав, що його полонив спів цього колективу, він зачарований ними. І до того ж «Криниці» – лауреати літературно-мистецької премії «Осіннє золото» імені Дмитра Луценка. Тому і визріла думка провести вечір пам’яті поета-пісняра на Сосниччині, малій батьківщині Сина зачарованої Десни, пісню якій присвятив відомий лірник і яка написана ніби спеціально для «Криниць». Тоді вперше тут побуває Сергій Дмитрович.
То ж хай же лине над просторами України Луценкова пісня, бо, як говорив сам її автор, «мене часто називають поетом-лірником, поетом-піснярем, і я вважаю, що це найвища оцінка моєї творчості, бо в пісні – душа народу, а українець без пісні, як круглий сирота».
Валентина МОВЧАН
Фото автора