Радянські традиції візитів до «братських» режимів відроджуються Кремлем і викликають занепокоєння у регіоні
Радянські традиції візитів до «братських» режимів відроджуються Кремлем і викликають занепокоєння у регіоні
Поїздка Володимира Путіна до Північної Кореї та В’єтнаму стала джерелом міжнародних новин, здебільшого неприємних для тих, хто вважає, що озброєння тоталітарного режиму-ізгоя – це погана ідея. Уряди країн-сусідів Північної Кореї, США та Захід вкрай негативно відреагували на домовленості, підписані лідерами Росії та КНДР, які фактично є пактом про спільну оборону «у разі агресії».
Візити Путіна в Пхеньян і Ханой були обставлені в кращих радянських традиціях: почесна варта, діти з квітами і прапорами, натовпи місцевих жителів уздовж доріг, які вітають російського президента, і навіть фанфари, про які писали російські новинні агентства. При цьому прийом, наданий Кім Чен Ином Путіну, не надто відрізнявся від прийому, який 24 роки тому зробив російському президентові його батько, Кім Чен Ір: тоді теж була особиста зустріч в аеропорту, діти з квітами, почесна варта, і навіть пов’язування Путіну краватки піонера.
Однак тоді, у 2000 році, свій візит до Пхеньяну Володимир Путін зробив шляхом на «Велику вісімку» на Окінаві, і в Японію він привіз нібито дану йому Кім Чен Іром обіцянку згорнути північнокорейську ракетну програму (лідер КНДР пізніше пояснив, що до цих його слів потрібно ставитися як до жарту). Тепер же Путін приїхав до Пхеньяна як «брат зі зброї» і борець «з гегемонізмом США», який укладає з Північною Кореєю договір про військову взаємодопомогу у разі агресії.
До В’єтнаму Путін за останні 24 роки їздив частіше: раніше він відвідував Ханой у 2001, 2006, 2013 та 2017 роках, і нинішній візит не приніс великих несподіванок. При цьому Путін саме у В’єтнамі зробив цілу низку заяв, що породили другу після договору КНДР і Росії хвилю новин: він сказав про можливий перегляд ядерної доктрини Москви і натякнув на те, що прагнення України відвоювати свої території, захоплені Росією, є саме тією самою «агресією », у разі якої Москва та Пхеньян зобов’язалися надати один одному військову допомогу.
Крім того, візит до В’єтнаму був «візитом вдячності»: Путін в опублікованій перед його приїздом до Ханої статті в газеті ЦК Компартії В’єтнаму «Нянзан» подякував В’єтнаму за «зважений підхід» до тієї війни, яку Кремль веде в Україні (В’єтнам на Генеральній асамблеї ООН не голосувала проти резолюцій із засудженням Росії за цю агресію, як це робила КНДР, але весь час утримувався).
«Загроза національній безпеці» та «крайня стурбованість»
Підвищення градуса напруженості в регіоні після візиту Путіна можна було відчути відразу під час читання стрічки новин: уряд Республіки Корея викликав російського посла для заяви йому протесту з приводу домовленостей Росії з КНДР, у Сеулі заговорили про перегляд південнокорейського підходу до допомоги Україні (Сеул поки що постачав Київ нічого летального, але тепер задумався про це), а Японія запровадила новий раунд санкцій проти російських чиновників та компаній.
Також на офіційному рівні серйозне занепокоєння висловила Японія: генсек Кабінету міністрів країни, колишній міністр закордонних справ Японії Йосімаса Хаясі заявив, що військова співпраця Росії та КНДР «може стати прямим порушенням резолюцій Ради Безпеки ООН».
Це підтвердив і Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, відповідаючи на запитання журналістів у п’ятницю, 21 червня: «Про КНДР існують санкції, схвалені Радою Безпеки. Будь-які відносини будь-якої країни з КНДР, включаючи Російську Федерацію, мають повністю підкорятися цим санкціям».
Опитані японською телекомпанією NHK експерти заявили про явне формування “осі Москва-Пхеньян” для протистояння співпраці Японії, Південної Кореї та США. На це, зокрема, вказав Хіраїва Сюндзі, професор Університету Нанзан у місті Нагоя, який у своєму коментарі наголосив, що така вісь є «прямою загрозою національній безпеці Японії». Також, на думку японського вченого, допомога Росії, яку надає Північна Корея у військовій галузі, «дозволить їй виконати більшу частину свого п’ятирічного плану національної оборони».
Сполучені Штати також заявили, що постачання озброєнь Північній Кореї, про можливість яких Путін прямо заявив у В’єтнамі, можуть порушувати резолюції Ради Безпеки ООН, за які сама Росія і голосувала. Про це сказав представник Держдепартаменту США Метью Міллер, який повідомив журналістам, що ці плани викликають «крайню стурбованість».
Експерти провідних аналітичних центрів США поділяють ці побоювання: зокрема, вашингтонський Центр стратегічних міжнародних досліджень анонсував обговорення домовленостей Путіна та Кім Чен Іна наступного тижня під заголовком «Загроза, яка не має аналогів».
«Аж до особового складу»
Провідний експерт RAND Corporation у сфері військового співробітництва країн Азії Марк Козад (Mark Cozad) в інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки» говорить, що договір між Москвою та Пхеньяном може стурбувати всіх сусідів цих країн в Азії, включаючи Китай:
«Сама думка, що угода між Путіним та Кім Чен Ыном гарантує наявність певного рівня взаємної допомоги у конфліктах та у війні, вкрай тривожна. Я думаю, що це турбуватиме і китайців. Або Китай, ймовірно, знав про це заздалегідь – або якщо це не так, договір є фактом, який, можливо, викличе у них велике занепокоєння. Тому що, якщо це буде використано з метою провокацій з боку Північної Кореї, це дійсно збільшує ймовірність нестабільності в регіоні».
Експерт також не виключає, що справа може дійти прямої участі північнокорейських військових у російських операціях на сході України:
Ще одна річ, про яку необхідно подумати в даному випадку, – що саме в цьому договорі сказано про те, що сама Північна Корея готова надати Росії. Поки що залишається відкритим питання про постачання додаткових північнокорейських боєприпасів, ракет, і навіть потенційно самих військових, аж до особового складу. Я думаю, що така угода може відкрити двері для чогось подібного, хоча ще рано говорити про це – ми мало що знаємо про те, що вони сказали один одному особисто».
Відмінності між Пхеньяном та Ханоєм
Марк Козад дивиться на зв’язок Росії з В’єтнамом як спробу відродження близьких відносин радянського періоду:
«Якщо ми подивимося на В’єтнам, то ця країна у минулому була ринком для російської зброї. Це країна, з якою Росія була історично пов’язана, особливо останні п’ять чи шість десятиліть. Тому цілком природно, що Путін намагається достукатися до тих країн, які не пов’язані зі Сполученими Штатами, з якими Росія раніше мала стосунки, і на які, можливо, він зможе спиратися, особливо в цьому регіоні. Це йому потрібно для нинішніх чи майбутніх угод із продажу зброї, а також для політичної підтримки чи, як мінімум, відсутності антагонізму із цими країнами у політиці».
У свою чергу, експерт Інституту Світу у Вашингтоні Дональд Дженсен (Donald Jensen) заявив в інтерв’ю «Голосу Америки», що «опубліковане російсько-в’єтнамське комюніке, на відміну від того, що підписали у Північній Кореї, було досить м’яким і слабким. Там дуже мало згадок про партнерство у галузі військової безпеки. І я думаю, що це відображає набагато незалежнішу зовнішню політику В’єтнаму».
Томас Кент (Thomas Kent), екс-президент корпорації Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа, який зараз викладає в Колумбійському Університеті, також заявив «Голосу Америки», що між Пхеньяном і Ханоєм є серйозна різниця в їхніх зв’язках із Москвою: «В’єтнам має значні торгові зв’язки із західними країнами, які, ймовірно, вигідніші, ніж зв’язки з Росією, з суто економічної точки зору».
Виступаючи напередодні у вашингтонському Гудзонівському інституті на форумі, присвяченому підготовці до майбутнього саміту НАТО, сенатор Джин Шахін нагадала:
«Ми бачимо, що Володимир Путін вирушив із Північної Кореї до В’єтнаму у спробі створити «групу підтримки» своїх дій в Україні. – Коли ми були у В’єтнамі у березні, мені було дуже приємно побачити, наскільки позитивно в’єтнамське керівництво ставиться до партнерства зі Сполученими Штатами, вони ним дуже пишаються».
Росія та Україна: різниця в альянсах
Дональд Дженсен і Томас Кент також зазначають, що Росія, про що говорять і інші експерти, прагне створити антизахідний блок, але це не дається їй легко, тому що багато країн «глобального Півдня» не хочуть входити в серйозну конфронтацію із Заходом через дружби із Москвою.
У Раді національної безпеки США відзначають різницю між коаліціями, які намагається створити Москва, і масовим об’єднанням демократичних країн для допомоги Україні. Про це 20 червня сказав Майкл Капрентер (Michael Carpenter), директор з Європи в РНБ, який провів аудіо-брифінг для журналістів:
«Що стосується зустрічі Путіна та Кім Чен Ина в Пхеньяні, а також усієї тієї помпи та пишноти, яка реально відображає тоталітарну природу режиму в Північній Кореї, ясно, що це партнерство розширюється. Але візит також показує, де знаходиться Росія на світовій арені – її найближчими партнерами у світі є Північна Корея, Іран, Сирія і потім, певною мірою (та іншою мірою) – Китайська Народна Республіка… Загалом це коаліція, яку зібрала Росія. Порівняйте це з коаліцією 50 країн у Контактній групі з оборони України («формат Раммштайн» – ред.), які підтримують Україну, а також із приблизно сотнею країн, які підтримали принципи Статуту ООН у Швейцарії (на «Саміті світу» за формулою Зеленського – ред.), і ви побачите явний контраст».
Данило ГАЛЬПЕРОВИЧ, «Голос Америки»
Детальніше: https://www.golosameriki.com/a/aziatskoe-turne-putina-budut-li-soldaty-kndr-voevat-v-ukraine-/7665444.html