7 вересня у Батуринській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів відбувся науково-просвітницький захід «Пам’яті вічний вогонь», з нагоди 72-річниці з дня вигнання нацистських окупантів з Батурина. Громада зібралася, щоб згадати тих, хто поліг у боротьбі з коричневою чумою ХХ століття– нацизмом, хто визволяв рідну землю від окупантів.
Особлива увага у виступі ведучої була приділена Герою Радянського Союзу Миколі Васильовичу Кадуну. З перших днів радянсько-німецької війни Микола перебував на фронті. 3 червня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені у важкому бою, гвардії капітан Микола Кадун удостоєний найвищої нагороди – Золотої Зірки Героя. Невдовзі, 30 липня 1944 року, у віці 25 років, під час визволення молдавського міста Тирасполь, Микола загинув. Пам’ятник Герою вже 40 років прикрашає територію школи, де проходять всі урочисті шкільні заходи.
Дворічна окупація Батурина нацистськими загарбниками завершилася завдяки жертовній допомозі місцевого населення, серед яких були і діти-мешканці сусідніх – села Обмачева та хутора Дробці. Саме про визволителів міста розповіла у своєму виступі науковий співробітник заповідника «Гетьманська столиця» Каріна Солдатова. Ще і ще раз згадали геройську і таку необхідну допомогу мужніх хлопчаків, які показали воїнам-визволителям броди через глибоку ріку Сейм. 13-ти річний обмачівець Коля Герасько загинув, виконуючи це завдання. 14 річний же Степан Донець, вдало виконав його, за що пізніше отримав орден Червоної зірки і пройшов усю війну сином полка. Про свого батька, Степана Донця, поділився спогадами його син, теж ветеран війни, але в Афганістані, Василь Донець. Непрохані, але такі зрозумілі, сльози зволожили очі ветерана та присутніх.
Озброєні до зубів нацисти міцно трималися за Батуринську висоту. На жаль, під час протистояння були і втрати з боку наших визволителів. 176 воїнів полягло геройською смертю, звільняючи Батурин. Вони знайшли вічний спокій на Братському кладовищі у парку «Кочубеївський». Честі покласти квіти до могил визволителів були удостоєні активні учасники Батуринського загону пластунів імені Дмитра Чечеля Максим Прокопович та Дар’я Хитаєнко, до пам’ятника Миколи Кадуна квіти поклала Сушко Світлана.
Війна і зараз забирає життя наших співгромадян. На захисті державності України гинуть і втрачають здоров’я тисячі українців. Бахмаччина і Батурин теж вносять свій внесок у справу захисту держави від агресора. Свою криваву данину серед наших земляків смерть почала збирати ще на Майдані, у лютому 2014-го. Серед загиблих – семеро наших земляків – уродженців Бахмаччини, які віддали найдорожче – своє життя – за наше право жити в незалежній, цивілізованій, європейській Україні.
Виставку, «Герої не вмирають», підготовлену заповідником спеціально до цього дня, презентували, як данину пам’яті справжнім чоловікам і героям, якими можемо пишатися. Їх імена назавжди залишаться на скрижалях історії і в наших серцях – Герой України Василь Прохорський, Юрій Бутусов, Віктор Кеслер, Володимир Лестуха, Олександр Пащенко.
Більш детально розповідь прозвучала про двох із загиблих – Олександра Ровного, із сусіднього села Матіївки, та сина Батуринського міського голови Леоніда Душі – Станіслава Душу. Цю хвилюючу місію виконали активні учасники історичного гуртка «Батуринський курінь» заповідника «Гетьманська столиця» Максим Нескуба та Євгенія Біліченко.
Скорботні секунди хвилини мовчання за загиблими об’єднали аудиторію заходу.
Затамувавши подих, слухали учні та гості пісні на воєнну тематику у виконанні дуетів Вікторії Огієвської та Оксани Винник, Людмили Пендюх та Сушко Світлани, Марини Петровської і Сушко Світлани.
Сподіваємося, що цей урок мужності, організований і проведений педагогами школи і заповідника, назавжди закарбується в пам’яті майбутніх захисників Вітчизни.
Виставка «Герої не вмирають» буде експонуватися впродовж кількох місяців на Цитаделі Батуринської фортеці. І дай Боже, щоб нам не довелося поповнювати цей страшний список загиблих!…
Наталія СЕРДЮК, завідувач відділу науково-просвітницької роботи НІКЗ «Гетьманська столиця»
Переконаний, що цей важливий державницько-патріотичний комунікативний захід, підготовлений і проведений моїми близькими земляками, залишить глибокий слід в душах молодих батуринців, закарбується в їх вдячній пам’яті.