20 січня по всій Україні відбулися заходи по вшануванню пам’яті Героїв Небесної сотні, тих, хто загинув у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній квартирі, за країну, в якій не страшно жити та народжувати дітей.
Такий захід відбувся у Великоустівскій ЗОШ І-ІІІ ступенів Сосницького району, який розпочався Державним Гімном України – одним з головних державних символів нашої держави.
Було переглянуто коротку відеохроніку подій Революції Гідності, щоб зрозуміти – чому за своє прагнення свободи та європейські настрої українці сплатили життям.
20 лютого 2014 року було назване «Кривавий четвер».
Чому цей світ такий жорстокий?
Навіщо нам ота війна?
Страждають діти, гинуть люди,
А скільки знищено майна!
Здавалось все скінчилося, минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих подій. Та не так склалось, як здавалось.
Ніхто не міг уявити, що у ХХІ столітті розпочнеться братовбивча війна між народами, які пліч-о-пліч боролись за Перемогу у Другій світовій війні. Російська армія, ховаючись за спинами мирних жителів Донбасу, розпочала знищення України.
Тисячі українців, що вистояли на Майдані, взявши в руки зброю, вирушили на схід України, на Донбас, в зону антитерористичної операції, щоб захистити завоювання Революції гідності.
Скільки прекрасних людей загинуло та й ще гинуть на війні, скільки згоріло міст, скільки полів розтоптали гусениці ворожих танків. В кожній родині, в кожному домі пам’ятають тих, хто боронив нашу землю.
Свічки пам’яті про загиблих воїнів АТО та героїв «Небесної Сотні» вічно палатимуть у наших серцях.
Хвилиною мовчання було вшановано пам’ять про них. Поіменно названо загиблих наших земляків.
Раніше для нас, українців, мир – це була повсякденна реальність. На вулицях міст, сіл і селищ України було спокійно, всі діти ходили до школи, посміхалися. Але враз відбулися різкі зміни, підкралося горе… На Україну напав ворог. І нам, українцям, як ніколи, потрібно усіма силами боротися за мир, щоб нам завжди світило тепле, ясне сонечко, щоб небо було завжди чисте та голубе, щоб завжди були посмішки на обличчях людей.
Причин для вручення дипломатичної ноти про те, що скоро почнеться війна, може бути безліч. Але якими б не були приводи оголошення військових дій, найбільше під час їх проведення страждає мирне беззахисне населення: жінки, діти та люди похилого віку. Щоб звернути увагу громадськості на кричущу несправедливу ситуацію і увічнити пам’ять про загиблих, ми обрали символічних білих журавлів. Які тепер і є символами миру та добра.
Дівчатка виконали символічний танець журавлят.
У нашій пам’яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви – її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами – ненька Україна!
Організатор цього грандіозного заходу по вшануванню пам’яті усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє, всіх невинно убитих, заступник директора Олена Циганок запросила присутніх долучитися до акції «Білий журавлик», який стане даниною тим, хто навічно пішов від нас. Вони повинні жити в нашій пам’яті.
Дітки по черзі чіпляють на «Дерево пам’яті» свого символічного паперового журавлика.
Потім старшокласники переглянули відеорепортаж про відвідування місць, пов’заних з цими подіями в Києві, нашими учнями та вчителями, використовуючи архівні дані краєзнавчого гуртка.
Валентина МОВЧАН
Фото автора