Тяжка втрата спіткала Ірину Миколаївну Кравченко із Сосницького відділення Чернігівського земляцтва. На російсько-українській війні загинув їх з чоловіком Віктором син – Олексій Вікторович Кравченко, старший солдат, старший кулеметник 3 відділення 1 взводу 18 роти оперативного призначення 6 батальйону оперативного призначення військової частини 3027 «Буревій».
Олексій Кравченко народився 22 грудня 2001 року в місті Київ. У Київі здобув освіту: спочатку закінчив коледж інженерії та управління Національного авіаційного університету, а потім вступив до Університету економіки та права «КРОК». Службу проходив у складі Національної гвардії України з жовтня 2021 року.
25 грудня 2023 року він зник безвісти в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області. За три дні після зникнення тіло Олексія було знайдено з численними пораненнями несумісними з життям.
Сумна новина про загибель ще одного молодого та сміливого Захисника нашої держави є втратою для всієї нашої земляцькоі родини. Ніколи не пробачимо окупанту жах та біль, які він приніс на нашу Українську землю.
Висловлюємо найщиріші співчуття рідним і близьким Олексія, і в першу чергу його мамі Ірині та батьку Віктору.
Нехай пам’ять про мужнього воїна Олексія Кравченка, який віддав своє життя за Україну, назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав!
Вічна пам’ять і шана Герою, Царство небесне його душі!
Сосницьке відділення «ГО «Товариство «Чернігівське земляцтво»
Низький уклін мамі і татовові Олексія. Щирі співчуття від земляків. Немає таких слів, які змогли б утішити Вас тут і одразу Ви виховали захисника України, який став до лав мужніх чоловіків, що вступили у двобій з гидотою, яка визначила себе як панівну націю. А насправді усереднений рашист не уміє якісно господарювати, здатен лише красти у сусіда, родичів, громади, держави і присвоювати чуже, празитувати на досягненнях представників інших народів, нещадно розбазарювати Богом дані ресурси земних надр. Практично одразу після Богдана Хмельницького, “нерозумного сина”, українці розпочали національно-визвольну боротьбу з московитами, яка у різні періоди то згасала, то піднімалася. Сили завжди були нерівними через різні обставини. Наша боротьба, за деяким виключенням, була мирною. Бомби, ударні дрони, балістичні та крилаті ракети спрямовані проти жінок, дітей, людей поважного віку свідчать про багатовікову звірину сутність народів, об’єднаних брехнею, якою живиться населення рассійскай фєдєраціі. Але це вже остання битва, тому що не українці її розпочали. Відчуваючи свою загибель через Історичну неминучість, російська імперія в останній агонії подібно гітлерівським нацистам на ранок 24 лютого 2022 року перейшла українські кордони. Хижим звірам дають відсіч наші Захисники, до лав яких став і Ваш син. Його Ім’я буде вписано в Історію золотими літерами, поряд з Іменами тих, хто не опускав руки в боротьбі, хто любив Україну більше за життя…