Не з неба падає війна,
В самого Бога ворог мітить.
Бо самосуд – людська вина,
Саму себе людина гнітить.
Чи від природи лютий ген?
Чом Каїн Авеля вбиває?
З аборигеновських племен
Дороги в рай не відшукає.
А рай отам, де ти стоїш,
Де лісу плів іще лозою.
Межа, як гріх… І знов грішиш.
І сам себе зробив ізгоєм.
Нового Каїна зростив,
Створив союз із сатаною.
Нащо ж ти, Боже, допустив
Століття знов почать війною?
Міняють владу знов кати…
І смерть з колиски, не до строку.
Скажи, Господь, за кого ти?
Де віднайти нам суть оброку?
Ольга ШТЕПА
12.08.2024