«До перемоги веде лише та дорога, яку прокладаєш сам» – Станіслав Довгий

70 років виповнюється 23 липня Станіславу Олексійовичу Довгому –  українському науковцю, підприємцю, громадському діячеві та політику. Він доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, академік НАПН України, почесний директор інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, Президент Малої академії наук, член наукової ради Міжнародної програми з фундаментальних наук ЮНЕСКО (IBSP), член Ради Товариства «Чернігівське земляцтво», голова Менського відділення Чернігівського земляцтва.

Народився в селі Ганно-Требинівка  Устинівського району Кіровоградської області, де тоді мешкало молоде подружжя Довгих. Але дитинство його пройшло в Городищі на Чернігівщині, звідки родом був батько  – український письменник, перекладач, літературний критик, пісняр, автор понад сорока поетичних збірок, засновник і керівник українського народного хору «Родень» Олексій Прокопович Довгий.

До школи Станіслав пішов у сусідньому з  Городищем селищі Березна (нині адміністративний центр Березнянської селищної громади Чернігівського району Чернігівської області). А закінчив навчання вже в одній зі столичних шкіл.

Його дитинство – це любов батьків, дідусів, бабусь… Добра, помічна дитина, а ще й спрагла до знань. У чотири роки вже знав весь алфавіт. Вільно читав вітрини. Люди дивувалися, що мала дитина так вільно читає.

Він ріс хорошим сином, хорошим старшим братом для сестрички Тетянки і найменшого в родині Довгих – Тараса, який вже народився в Києві, куди Олексій Довгий, влаштувавшись на роботу, перевіз і родину.

Марія Іванівна – мати Станіслава Олексійовича, так про нього розповідає,: «Квартира у Березному була державна. І я там лишилася. Городець у мене був, двоє дітей… І коли я йшла у вечірню школу, то лишала Таню на Славика. Я їх так виховувала, що не було ніякого страху, і була за них спокійна».

Письменники, які згодом були у Довгих вже в їх столичній квартирі, згадуючи про ті гостини, відмічали, що старший синочок Олексія і Марії завжди був із книжкою…

Навчаючись у київській школі, Станіслав заглибився в математику. Хоча й не обмежувався тільки нею, бо багато, дійсно, читав художньої літератури, вивчав історію, іноземні мови, захоплювався різними видами мистецтв. Все це розширювало його кругозір, формувало світогляд.

У старших класах його ерудиція і знання часто перевищували педагогічний багаж окремих вчителів, а математичні здібності давали можливість бути переможцем математичних олімпіад. Серед своїх однолітків вважався незаперечним «математичним авторитетом».  

По закінченню школи, у 1971 році, вступає на механіко-математичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

Є ще один епізод з тих часів, який розповідає про Станіслава Олексійовича дуже багато. Якось, ще будучи студентом, дорогою з вузу додому на Прорізній, побачив, як в однієї жіночки, що на кілька хвилин відволіклась на розмову з подругою, а візочок з її дитиною швидко покотився вниз до Хрещатика. Неймовірних зусиль знадобилося юнакові, щоб зупинити цей візок. І хоч отримав при цьому травму голови, але дитину врятував. Інакше не міг. Відтоді нічого не змінилося. Він завжди там, де потрібна його допомога, порада, професіоналізм, дружнє плече. Окрім відданості та людяності, йому завжди притаманна ще одна риса характеру – самопожертва.

«До перемоги веде лише та дорога, яку прокладаєш сам» – цей вислів належить Станіславу Довгому, який і далі впевнено торує свій життєвий шлях, сповнений, як завжди, цікавих ідей, нових проєктів, що спрямовує на розвиток науки, освіти в Україні, піднесення престижу держави на міжнародному рівні.

Про цю непересічну особистість важко розповісти в одному матеріалі. Бо послужний список настільки великий – розповідати й розповідати.

Навчався багато. Багато працював. Будував кар’єру, створював сімейний бізнес, досягав нових і нових успіхів. Робив, здавалося б, часом неможливе, але саме від цього отримував чи не найбільше задоволення, коли все задумане і втілене приносило позитивний результат.

Якщо говорити про політику, то Станіслав Довгий був тричі обраний народним депутатом України. Якщо говорити про науку – виховав плеяду кандидатів і докторів наук, не шкодуючи для них свого досвіду, своїх набутків, свого часу.

А ще створив наукову школу з нелінійної нестаціонарної динаміки, що поєднує аналітичні, обчислювальні та експериментальні методи. Є автором понад 300 наукових праць, в тому числі 38 патентів і авторських свідоцтв, 42 монографій, підручників та енциклопедичних видань (самостійно та у співавторстві) в сфері обчислювальної математики, математичного моделювання, обчислювального та фізичного експерименту, геодинаміки навколишнього середовища, інформаційно-комунікаційних технологій тощо.

Станіслав Довгий – заслужений діяч науки і техніки України; лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл наукових праць «Розв’язання проблем раціонального природокористування методами аерокосмічного зондування Землі та моделювання геодинамічних процесів» (в складі колективу, керівник проекту), лауреат Державної премії України в галузі освіти за цикл робіт «Всеукраїнський освітній Інтернет-портал «Острів знань» (у складі колективу, керівник проекту);  керівник колективу розробників науково-освітнього порталу «Тарас Шевченко», який було відзначено Державною премією України в галузі освіти та ряду інших вагомих нагород в галузі освіти та науки. Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня та орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Почесною грамотою Верховної Ради України, багатьма відомчими відзнаками.

Працював на посаді Міністра у справах науки і технологій України, Голови Державного комітету України з питань науки та інтелектуальної власності, Голови правління відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», Голови Державного комітету зв’язку та інформатизації України.

З 2002-го по 2012-й рік Станіслав Довгий був співголовою та членом депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Чорногорією та активно працював над розширенням українсько-чорногорської співпраці в різних галузях. У 2006 році за його ініціативи була створена Міжнародна громадська організація «Товариство Україна – Чорногорія», яка плідно працює на ниві розбудови двосторонніх відносин між Україною та Чорногорією, та за сприяння якої було втілено ряд двосторонніх проектів.

З 2013 року по сьогоднішній день, роботу над поглибленням співпраці між Чорногорією і Україною в економічній, туристичній, освітній, культурній та науковій сферах Станіслав Довгий виконує вже в якості Почесного консула Чорногорії в Україні, а в 2016 році він був обраний Почесним членом чорногорської Дуклянської академії наук і мистецтв.

З 2000 року – Президент Національного центру «Мала академія наук України», основним завданням якого є пошук і підтримка талановитих учнів, створення умов для їх розвитку та індивідуальної роботи з ними.

У 2018 році діяльність НЦ «МАН» одержала світове визнання: Мала академія наук України отримала статус Центру наукової освіти ІІ категорії під егідою ЮНЕСКО. Відповідне рішення було одноголосно прийняте на 39-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. Варто зазначити, що МАН – перша і єдина в Україні освітня структура з таким престижним статусом. Це надає ексклюзивні можливості для сотень тисяч дітей і педагогів, сприяє формуванню позитивного іміджу України на міжнародній арені та розвитку освітньої дипломатії.

У вересні 2018 року Мала академія наук отримала статус Академії Copernicus. Ця мережа об’єднує 37 країн і спрямована на популяризацію програми Європейського Союзу зі спостереження за Земною поверхнею. Україна стала однією з перших країн – не членів ЄС, яка увійшла до цієї поважної організації. Статус Академії Copernicus відкриває українським школярам і дослідникам доступ до даних 29-ти європейських супутників, дає можливість брати участь у міжнародних заходах у сфері дистанційного зондування Землі.

Не можна оминути увагою і створення в Києві  першого державного Музею науки Малої академії наук України, який став членом таких міжнародних мереж як Ecsite (Європейська мережа центрів та музеїв науки), ASTC (Асоціації науково-технологічних центрів), а також ASPAC (Азійсько-Тихоокеанської мережі центрів науки і техніки). Аби створити його, свого часу Станіславу Олексійовичу зі своїми колегами довелось відвідати понад 150 музеїв науки у всьому світі. З багатьма – налагодити тісну співпрацю…

З ініціативи  Президента МАН також започатковано програму створення подібних музеїв і в інших регіонах України, де вони з’являються навіть попри фізичне руйнування закладів освіти та культури державою-агресором. А якщо говорити точніше, то з початком повномасштабного збройного вторгнення росії на територію України Станіславом Довгим було ініційовано і організовано відкриття 11 інтерактивних науково-освітніх просторів музеїв і центрів науки у різних регіонах України: місто Львів (квітень 2022), місто Чернівці (грудень 2022), відновлення роботи Музею науки у місті Києві (грудень 2022), у торговельному центрі у Києві (березень 2023), на центральному залізничному вокзалі у Києві (червень 2023), у торговельному центрі у Києві (листопад 2023), Полтава (грудень 2023), Сокиряни (лютий 2024), Гайворон (травень 2024) та інших, що дало можливість залучити до наукової освіти майже 150 тисяч внутрішньо переміщених дітей і молоді. Тривають роботи з відкриття нових науково-освітніх просторів в Ужгороді, Івано-Франківську, Мукачево, Житомирі та інших містах України.

– Я безмежно ціную і горджуся чудовим колективом Малої академії. З такою командою нам не страшні будь-які завдання і випробування, – розповідає Станіслав Олексійович.

Протягом 2023-2024 років за замовленням ЮНЕСКО, Національний центр «Мала академія наук України» під науковим керівництвом академіка Станіслава Довгого виконував інформаційно-аналітичне дослідження – «Аналіз наслідків військової агресії для науково-дослідницького сектору України». За його результатами було створено інформаційно-аналітичну платформу, яка повномасштабно забезпечувала відображення стану сектору науки та науково-освітніх установ України щодо знищеного російськими агресорами майна, втрати наукових та науково-педагогічних кадрів, орієнтовна оцінка вартості пошкоджених та знищених будівель наукових і науково-освітніх установ, втраченого та пошкодженого наукового обладнання. Орієнтовно ці втрати становлять більш ніж 1 млрд 500 млн доларів США.

Багато корисних справ на рахунку Станіслава Довгого та його родини: допомога Збройним силам України, збереження культурних пам’яток і, безумовно, освітні проєкти. Вантажівки із гуманітарною допомогою від сімейного фонду сім’ї Довгих щодня курсують по всій Україні. Також забезпечують обладнанням медичні частини ЗСУ і військові шпиталі.

Також взяли під свій захист одразу кілька важливих для Києва пам’яток. Одна з них – пам’ятник засновникам міста, що над Дніпром.

Ще раніше Станіслав Довгий допоміг відновити, згідно із архівами, копію мозаїчного панно «Богородиця Нікопея» на фасаді музею «Золоті ворота», побудував нову церкву на території КПІ – Храм Святителя Миколи Чудотворця – небесного покровителя університету та встановив пам’ятник Героям Небесної Сотні.

А скільки пам’ятників видатним особистостям, державотворцям, науковцям на рахунку родини та Станіслава Олексійовича особисто відкрито в Києві й інших містах, скільки пам’ятних дошок…

І, що дуже важливо, виконали всі разом волю батька й діда – Олексія Довгого, врятувавши Миколаївську церкву, яку перевезли з Городища та відновили на території Національного музею народної архітектури та побуту України. Бо не могли стояти осторонь того, як гинула на очах цінна пам’ятка архітектури, унікальний храм, де вінчалися, хрестили діточок, відспівували померлих родичів не одне покоління Довгих.

Для городищан згодом організували екскурсію в  музей просто неба у Пирогові. Показали й рідну церкву.

Станіслав Олексійович завжди з особливою любов’ю ставиться до батьківського краю.

Адже і Олексій Довгий любив безмірно свою малу батьківщину, свою отчу землю. Як активного учасника земляцького руху Станіслава Олексійовича було обрано головою Менського відділення Чернігівського земляцтва. Відтоді розпочалися спільні заходи, цікаві події, такі як виїзне засідання Ради ГО «Товариство «Чернігівське земляцтво» в Малій академії наук України, співпраця Чернігівського земляцтва з МАН, весняні толоки в Пирогові, осторонь яких Станіслав Довгий ніколи не стоїть, організація приїзду дітей з віддалених районів Чернігівської області до Києва в Музей Науки, теплі душевні зустрічі з земляками тощо.

На жаль, війна внесла в усе свої корективи. Але життя — це те, що з нами відбувається, поки ми будуємо плани. Тож зичимо ювілярові ще багато планів і їх успішної реалізації, ще багато досягнень і радостей від них, надійних людей поруч, міцного здоров’я, сімейного благополуччя і найголовніше – перемоги добра над злом, на яку всі так нині чекаємо.

Станіслав Олексійович Довгий

На засіданні Менського відділення Чернігівського земляцтва

Подарунок від менян приймає голова Менського відділення Станіслав Олексійович Довгий

Представники Менського відділення на урочистих зборах Чернігівського земляцтва

Виїзне засідання Ради ГО «Товариство «Чернігівське земляцтво» в Малій академії наук України

Екскурсія до Національного музею народної архітектури та побуту України для громади села Городище

Тетяна ЧЕРЕП-ПЕРОГАНИЧ 

Опубліковано у Видатні земляки, Привітання, Присвяти, Ювілеї | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.