У Європі не може бути тривалої безпеки без міцної, незалежної України.
Марк Рютте
Марк Рютте (праворуч), колишній прем’єр-міністр Нідерландів, 1 жовтня офіційно перебрав на себе обов’язки генерального секретаря НАТО, які з 2014 року виконував Єнс Столтенберґ, колишній прем’єр-міністр Норвегії. Брюссель, Бельгія 1 жовтня 2024 року
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у свій перший день на посаді 1 жовтня заявив, що серед найголовніших своїх завдань він вважає посилення допомоги Україні для оборони від російської агресії.
На урочистому засіданні в штаб-квартирі альянсу в Брюсселі Марк Рютте першим пріоритетом назвав посилення обороноздатності організації, що, підкреслив він вимагає більших інвестицій.
Він наголосив: «Нам треба більше витрачати. Безплатних альтернатив нема».
«Мій другий пріоритет – посилити нашу підтримку України і наблизити її якомога ближче до НАТО. Тому що у Європі не може бути тривалої безпеки без міцної, незалежної України», – сказав Марк Рютте.
Рютте, колишній нідерландський прем’єр-міністр, вказав на глобальні наслідки війни, нагадавши про пасажирський авіалайнер, який влітку 2014 року летів з Нідерландів у Малайзію і був збитий російською ракетою на сході України.
Трагедія рейсу MH17, яка забрала життя 298 людей з різних країн, за його словами, показує вплив російської війни проти України далеко від фронтової смуги.
«Ми повинні виконати набір зобов’язань узгоджених на саміті НАТО у Вашингтоні: фінансові обіцянки та незворотний шлях України до членства. І нам треба підтримувати цю допомогу на майбутнє. Бо законне місце України – в НАТО», – сказав генеральний секретар.
Третім пріоритетом Марк Рютте назвав зміцнення партнерства з Європейським Союзом і з країнами світу, «які поділяють наші інтереси і цінності».
Єнс Столтенберґ, який керував НАТО з 2014 року, коли Росія, захопивши Крим, фактично почала війну проти України, також завжди наголошував на важливості допомоги українцям.
В одному з прощальних інтерв’ю Столтенберґ наголосив, що альянс повинен діяти, не піддаючись на погрози Росії.
«Я вважаю, що найбільший ризик був би у випадку, якби президент Путін переміг, бо тоді висновок полягав би у тому, що коли він застосовує військову силу, а також, коли він погрожує союзникам в НАТО, то може здобути те, що йому хочеться. А це зробило б нас більш вразливими», – наголосив Столтенберґ.
Богдан ЦЮПИН, «Голос Америки»