Геніальні висловлювання Тараса Шевченка

Тарас Шевченко – письменник, поет і художник, який вже не одне століття надихає українців, в тому числі й своїми найвлучнішими висловлюваннями, зокрема:

Борітеся – поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!

«Кавказ»

Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.

«І мepтвим, і живим…»

Огонь запеклих не пече.

«Гамалія»

Наша дума, наша пісня
Не вмpе, не зaгuнe…
От де, люде, наша слава,
Слава України!

«До Основ’яненка»

Доборолась Україна до самого краю.
Гірше ляха свої діти її розпинaють.

«І мepтвим, і живим…»

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте
І вражою злою кpoв’ю
Волю окропіте.

«Заповіт»

Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з мocкалями,
Бо мocкалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.

«Катерина»

Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя.

«І мepтвим, і живим…»

Зажурилась Україна — така її доля!

«Тарасова ніч»

Свою Україну любіть.
Любіть її…Во врем’я люте.
В останню, тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

«Чи ми ще зійдемося знову?…»

Опубліковано у Герої не вмирають, Інше. Додати до закладок постійне посилання.

Одна відповідь на Геніальні висловлювання Тараса Шевченка

  1. Анатолій Пінчук коментує:

    Це теж Тарас Шевченко:

    “Яремо! герш-ту, хамів сину?
    Піди кобилу приведи,
    Подай патинки господині
    Та принеси мені води,
    Вимети хату, внеси дрова,
    Посип індикам, гусям дай,
    Піди до льоху, до корови,
    Та швидше, хаме!.. Постривай!
    Упоравшись, біжи в Вільшану:
    Імості треба. Не барись”.
    Пішов Ярема, похиливсь.

    Отак уранці жид поганий
    Над козаком коверзував.
    Ярема гнувся, бо не знав…

    Сирота Ярема, сирота убогий:
    Ні сестри, ні брата, нікого нема!
    Попихач жидівський, виріс у порогу;
    А не клене долі, людей не займа.

    Сирота Ярема — сирота багатий,
    Бо є з ким заплакать, є з ким заспівать:
    Єсть карії очі — як зіроньки, сяють,
    Білі рученята — мліють-обнімають,
    Єсть серце єдине, серденько дівоче,
    Що плаче, сміється, і мре, й оживає,
    Святим духом серед ночі
    Понад ним витає.
    Отакий-то мій Ярема,
    Сирота багатий.
    Таким і я колись-то був.
    Минуло, дівчата…
    Минулося, розійшлося,
    І сліду не стало.
    Серце мліє, як згадаю…
    Чому не осталось?
    Чому не осталось, чому не витало?
    Легше було б сльози, журбу виливать.
    Люде одібрали, бо їм було мало.
    “Нащо йому доля? треба закопать:
    Він і так багатий…”

    ГАЙДАМАКИ ГАЛАЙДА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.