Київрада сьогодні, 31 жовтня, на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради ІХ скликання планує розглянути низку питань, повʼязаних із стабілізацією фінансового стану холдингової компанії «Київміськбуд».
На розгляд Київської міської ради планується винести два проєкти рішень: щодо звернення до Уряду відносно фінансування 2,28 млрд грн по обʼєктах державної корпорації «Укрбуд» та докапіталізації «Київміськбуду» на суму 2,56 млрд грн. Вказані суми відповідають очікуваним потребам покриття дефіциту коштів за даними аудиторської компанії «Ернст енд Янг» у базовому сценарії розвитку подій.
Як зазначають у Київській міській раді, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №772-р «Про заходи щодо розв’язання проблем інвесторів житлових комплексів, будівництво яких здійснювалося підприємствами – учасниками Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» передбачено узяти до відома, що з метою захисту прав інвесторів приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд»: для забезпечення завершення будівництва житлових комплексів включається як нова сторона до договорів про будівництво, укладених підприємствами – учасниками Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» із суб’єктами господарювання, які належать до сфери управління Міністерства оборони, та установою, що входить до складу Державної спеціальної служби транспорту, без зміни умов договору щодо частки, яка передається для забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей; добудовує житлові комплекси на умовах, визначених для підприємств – учасників Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» у договорах про будівництво.
Відтак, на компанію було покладено зобов’язання щодо добудови 18 об’єктів, більшість з яких є збитковими. На превеликий жаль, це рішення було ухвалене без погодження із найбільшим акціонером компанії – Київською міською радою. За даними аудиторської компанії «Бейкер Тіллі Україна» cумарний запланований збиток компанії, пов’язаний з добудовою проектів корпорації «Укрбуд», складає 2,28 млрд грн за цінами 2023 року.
Разом із цим, унаслідок деструктивних процесів на ринку будівництва житла у період пандемії коронавірусноі хвороби та повномасштабного вторгнення росії в Україну, аудитори констатували низьку девелоперську активність на ринку, пов’язану із суттєвим зниженням попиту на житло, порушенням ланцюгів поставок будівельних матеріалів, скороченням робочої сили, браком ліквідності у забудовників та високими ризиками, пов’язаними з інвестуванням коштів у країну. Додатково негативного ефекту завдали періоди блекаутів, коли будівельні компанії не мають змоги повноцінно функціонувати та продовжувати активне будівництво. Станом на середину 2023 року в сегменті економ- та комфорт-класів попит становив близько 10% від довоєнних обсягів для тих проектів, які знаходились на початкових стадіях будівництва та на яких не проводилися активні будівельні роботи. Щодо об’єктів на завершальних стадіях будівництва та в яких будівельні роботи велися високими темпами, обсяг попиту в середньому міг досягати 20-30% від довоєнних показників. Обсяги попиту на житлову нерухомість також перебувають на досить низькому рівні на фоні погіршення економічної ситуації в країні, падіння заробітних плат та зростання безробіття населення.
Вказаний огляд аудиторської компанії «Ернст енд Янг» та його негативні тенденції також підтверджуються і у звіті аудиторської компанії «Бейкер Тіллі Україна» та ряді інших досліджень.
Особливо варто відзначити, що вказане відбулося після пандемії коронавірусної хвороби COVID-19. Карантинні обмеження протягом 2020-2021 років значно вплинули на роботу будівельної галузі. Крім того, через закриття кордонів виникали проблеми з вчасним отриманням імпортних будівельних матеріалів, компонентів тощо. Це не могло не вплинути негативно на обсяги продукції галузі. Найбільш постраждалим, за даними Державної служби статистики України, виявився сектор житла: індекс будівельної продукції за січень-листопад 2020 року в сегменті житлової нерухомості склав 82,6% порівняно з аналогічним періодом 2019 року. У столиці спад в будівництві відчувався особливо гостро, адже Київ традиційно є флагманом галузі: у січні-вересні 2020 року в експлуатацію ввели лише 59% від площі житлових будівель, які були зведені за цей же час в 2019 році.
За даними аналізу динаміки обсягу капітальних інвестицій у будівництво можна зазначити, що пандемія COVID-19 призвела до значного зменшення обсягу капітальних інвестицій. Так, у 2020 році обсяг капітальних інвестицій у будівництво зменшився в місті Києві до 63,99% порівняно із 2019 роком, а у 2021 році – зріс тільки на 104,33% порівняно із 2020 роком (тобто, спад залишався на рівні 66,76% порівняно із 2019 роком).
Отже, негативні тенденції у галузі житлового будівництва в Києві спостерігаються із 2020 року. При цьому, жодна із аудиторських компаній, а також Київський науково-дослідний інститут судових експертиз не виявили ознак доведення компанії до банкрутства або приховування факту стійкої фінансової неспроможності.
Загалом слід зазначити, що на 2023 рік компанією добудовано та введено в експлуатацію 13 із 35 будівельних проектів, зокрема 1 об’єкт введений в експлуатацію ступенем готовності 97%. А будівництво 22 об’єктів зупинено, із яких 7 об’єктів із ступенем готовності більше 80% та 5 об’єктів із ступенем готовності менше 30%.
Відтак, стабілізація фінансового стану холдингової компанії «Київміськбуд» має на меті, перш за все, відновлення виконання компанією своїх зобов’язань перед десятками тисяч інвесторів.
Детальніше:
https://kmr.gov.ua/uk/content/kyyivrada-planuye-sogodni-rozglyanuty-nyzku-pytan-shchodo-stabilizaciyi-finansovogo-stanu