Війна стала значним викликом і випробуванням для всіх українців. В тому числі і всі земляки з Чернігівщини, де б вони не були, чи боронять Україну на фронті, чи працюють у тилу, відчувають тяжкість, біль, трагедію від страшних подій, які щоденно відбуваються.
Але ж, війна – не привід замкнутися в чотирьох стінах і забороняти собі жити. І якщо якісь пишні гулянки під час війни недоречні, то мандрівки, як і культурні заходи, навпаки потрібні. Подорожі – це нові враження, розслаблення, дієвий спосіб боротьби зі стресом та тривогою. Крім того, мандрівку завжди можна провести з користю, поєднавши її, ще з якоюсь справою.
Саме така мандрівка і відбулася минулими вихідними, що також поповнила скарбничку добрих земляцьких справ.
Ініціатором поїздки був Валерій Демченко – голова молодіжного відділення ГО «Товариство «Чернігівське земляцтво». Також до мандрівки долучилися членкині молодіжного відділення Ольга Жадько, Світлана Татаренко, Тетяна Антонець, Лілія Ландар, члени Козелецького відділення Людмила та Анатолій Орішко, голова Бобровицького відділення Андрій Пінчук.
Отже, у славному місті Чернігові до нас приєднався кращий знавець історії Чернігівщини Андрій Курданов – голова Чернігівського районного осередку Національної спілки краєзнавців України, науковий співробітник Садиби родини Лизогубів, заступник голови Чернігівського відділення земляцтва. І ми попрямували до селища Седнів. По дорозі мали кілька зупинок, де наш чудовий екскурсовод розповідав про таємничі кургани, цікавинки з різних періодів життя мешканців цих місць.
Нарешті ми у Седневі. Біля Садиби родини Лизогубів нас гостинно зустрічає завідувачка – Тетяна Луговська. І ми поринаємо у захоплюючу подорож. Розповідати можна багато, але рекомендую всім хоч один раз побачити. Тому, тезисно.
Фотоалея, де представлені твори відомих художників, які відпочивали у Будинку творчості «Седнів» Національної спілки художників України.
Фотобанери з кадрами художніх фільмів, які знімались у цій прекрасній місцевості.
Далі прямуємо до Георгіївської церкви – дерев’яного православного храму ПЦУ, відомого ще й тим, що у ньому відбувалися зйомки фільму «Вій». Настоятель храму отець Тимон розповідає про історію, реставрацію та сучасне життя історичної пам’ятки.
Наступна зупинка – Вознесенська церква, яка була усипальницею родини Лизогубів. Спускаємось у підземелля і оглядаємо міні-музей, де знаходиться одна з мумій Лизогубів. Отець Євген розповідає про канони християнства, спілкуємось про людські взаємовідносини, віру, духовне життя.
Прямуємо до Кам’яниці Лизогубів. Це приміщення, що використовувалось для збереження, можливо, скарбів та нажитків господарів, а можливо, і як житлове. Милує око, що будівля гарно відреставрована завдяки небайдужим працівникам «Чернігівобленерго». Оглядаємо кімнати та спускаємось у підземелля, яке реставрується, але нам дозволили його оглянути. Здається, що стіни ще зберегли запах тих далеких часів…
І. повертаємось до головної Седнівської окраси – Садиби родини Лизогубів. Чарівна і професійна Тетяна Луговська забирає нас до ввіреного їй обійстя. Майже дві години екскурсії пролетіли миттєво. Чудовий парк, у якому збереглися і вікові дерева, палац, прекрасні краєвиди, що відкриваються з високого пагорба Садиби, альтанка Глібова…
Звичайно, вся Садиба родини Лизогубів потребує реставрації та підтримки як з боку держави так і небайдужих меценатів.
Чернігівське земляцтво допомагає у реалізації багатьох проектів, завдяки яким і Садиба, і Седнів мають інформаційне насичення.
За підтримки голови молодіжного відділення Валерія Демченка у творчому тандемі з Андрієм Курдановим створено 4 фільми з циклу «Седнів таємничий» – «Мандрівки підземеллями пам’яток», «Мандри мумій Лизогубів», « Кургани», «Гриць Золотюсінький». Зараз триває робота над створенням п’ятого фільму про оборонні споруди та фортеці Чернігівщини.
Також надано допомогу з опрацюванням матеріалів та виготовленням стенду «Генеалогічне дерево роду Лизогубів», з виданням збірника матеріалів про Садибу, з виготовленням картини «У вітальні», яка прикрасила робочий кабінет у палаці та багатьох стендів, які прикрашають територію.
Спільно з Національною спілкою художників України подаровані макети скульптур, які розміщені на території Садиби, скульптура на гетьманську тематику «Трофеї», яка доповнила виставкову залу.
За підтримки Андрія Пінчука – голови Бобровицького відділення створено міні-музей «Підземні споруди Чернігівщини ІХ-ХІ століть».
З популяризацією цифрових технологій у визначних місцях Седнева розміщені QR-коди з посиланнями на відповідні відеоматеріали.
Надається допомога у облаштуванні місць загального користування, догляді території.
Перший день нашої подорожі добігає кінця. З масивом цікавої інформації, нових вражень та позитивним настроєм прощаємося з гостинними господарями Садиби родини Лизогубів і повертаємось до Чернігова. Адже, попереду ще наступний день, не менш насичений…
Ранкова кава і вирушаємо до Шестовиці.
Нас зустрічають староста села Сергій Медведєв, невтомні активісти Ольга Сірик та Тетяна Снісаренко. Розповідають як село пережило рашистську окупацію, але люди не втратили гідність, зберегли національну ідентичність і надбання.
Андрій Курданов розповідає про історію та відомих особистостей мальовничого села.
Далі проходимо до етнографічного музею села, відкриття якого відбулося у 2023 році і було приурочене до 500-річчя від першої письмової згадки про Шестовицю. Мешканці села активно приносили свої родинні експонати. Експозиція музею поповнюється постійно. З облаштуванням музейних кімнат допомагали Національна рада жінок України та Чернігівське земляцтво.
Шлях пізнання нашої історії та культури привів у маленьке сіверське село Москалі, яке на противагу своїй назві, вирізняється патріотичною сутністю. Усе завдяки місцевому жителю Юрію Дахну, який створив у рідному населеному пункті краєзнавчий музейний комплекс. Колекціонування старожитностей пан Юрій називає справою свого життя. Зачаровуємось неповторними природними ландшафтами, історією, розмаїттям культурних традицій.
Як завжди гостинно зустрічає нас пан Юрій, показує та розказує про свою колекцію, яка налічує вже десятки тисяч старожитностей.
У розмові про перемогу пан Юрій говорить: «Гадаю, майбутнє саме покаже, як діяти далі. Але хотілося б, щоб усе набуття збереглося, бо без минулого нема майбутнього. У будь-якої нації має бути підґрунтя. Наразі головне завдання – все назбиране вберегти. Допоки, дякуючи Богу і ЗСУ, це вдається».
Дякуємо за чудову екскурсію.
Сподіваємось, що наша давня земляцька дружба, спільна краєзнавча діяльність з метою пізнання історії, культури, побуту рідного краю триватиме і надалі.
Користуючись нагодою запрошуємо всіх на відкриття виставки «Світ Чернігівського Полісся. Етнографічна колекція Юрія Дахна» 23 серпня об 11 год. у Чернігівському історичному музеї імені Василя Тарновського (вул. Музейна, 4).
Більше інформації про об’єкти нашої мандрівки можна знайти в інтернеті.
Тримайтеся, подорожуйте і бережіть Україну!
Людмила ОРІШКО