Напередодні 69-річниці Дня Перемоги у Другій світовій війні громада Менського відділення столичного Чернігівського земляцтва сформувала мобільні групи та привітала своїх земляків, учасників бойових дій і дітей війни.
Людмила Приміра побувала з привітанням у Світлани Морозюк – відмінника освіти, кандидата ботанічних наук, професора кафедри ботаніки Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова. Світлана Сергіївна з вдячністю розповідала Людмилі про дитячі повоєнні роки, згадувала друзів, сусідів. Разом пом’янули близьких, рідних і знайомих. У ході розмови з’ясувалося, що у них є чимало спільних друзів і знайомих, з якими життя пов’язувало на різних поворотах долі.
Людмила привітала також і Ніну Розстальну, дружину видатного актора, народного артиста СРСР і України Віталія Розстального. Ніна Андріянівна поділилася своїми спогадами про Віталія Григоровича та разом згадували свій рідний край, до якого повсякчас лине душа.
Владислав Муха відвідав Михайла Якуба. Михайло Захарович як ветеран збройних сил поділився з молодшим земляком спогадами про своє дитинство, про рідне Березне, спільну малу батьківщину та секретами – як зберегти здоров’я, бойовий дух та тримати себе у добрій фізичній формі. І, зокрема, секретами східних практик, якими він займається.
Олександр Вахненко та Валентина Терещенко побували у подружжя Корнієнків – Миколи Івановича та Людмили Никонорівни. Саме 7 травня, на передодні великого свята, Микола Іванович святкував свій день народження. Земляки привітали його і з цим світлим днем, побажали здоров’я на довгі щасливі роки життя. Подружжя Корнієнків – це чудові, милі та світлі люди, Микола Іванович – заслужений юрист України, професор кафедри, кандидат юридичних наук, продовжує викладацьку діяльність, розуміє і поважає сучасне студентство, але маючи великі заслуги та чин, залишається чемним, добрим, люблячим людей. Одним словом – Людина з великою душею.
А Валентина Речицька, яка підготувалася до привітання Івана Корбача – учасника війни, журналіста і письменника, члена Національної спілки журналістів України та НСПУ, лауреата премії ім. Михайла Коцюбинського та Українського фонду культури. Разом з підопічними, школярами молодших класів вони намалювали малюнки, дізнавшись про те, що Іван Михайлович ще підлітком пішов на війну, захищати свій край. На жаль так, як планувалося, не сталося. Родина Івана Михайловича повідомила, що він у санаторії. Тож передали йому вітання та побажали здоров’я.
Неоціненним надбанням Менщини є спадщина Григорія Порфировича Кочура, лауреата премій імені Тараса Шевченка та Максима Рильського. Кочурівські переклади всесвітньо відомих творів піднесли стяг української перекладацької школи на якісно вищий світовий рівень. В 1994 році славетний феськівчанин пішов від нас, однак його справа множиться, не в останню чергу, завдяки сину Андрію Григоровичу, який, заручившись надійною підтримкою своєї дружини Марії Леонідівні, опікується Музеєм Кочура, що в Ірпені. На першому та другому поверсі, а також у підвалі зосереджена якнайповніша збірка праць Григорія Кочура, бібліотека славетного перекладача, світлини його друзів і вчителів, якими були Максим Рильський, Микола Зеров, Ліна Костенко, Василь Стус і десятки інших світил української та світової літератури.
До Ірпеня в гості до подружжя Кочурів завітав Володимир Набок. Роки беруть своє. Андрію Григоровичу нині 82 роки, він – майстер спорту з боксу та тренер, доцент Інституту фізкультури, спортивний журналіст та музичний критик, але зараз на заслуженому відпочинку. Марія Леонідівна – відома актриса театру та кіно, актриса Київського академічного театру юного глядача. Попри поважний вік, її активності позаздрить будь-хто: зараз знімається у фільмі «Горлиця» та ревно опікується спадщиною Григорія Кочура. Впорядкувати десятки тисяч книжок, організувати кілька наукових конференцій, видавати книжки з працями славетного перекладача у співпраці з вищими навчальними закладами країни – на це потрібна величезна внутрішня енергія, яка в Марії Леонідівни, як і у подружжя Кочурів, незаперечно є.
Земляки привітали хранителів українського слова зі Святом і світлою пам’яттю Перемоги та висловили надію на кращі часи становлення української державності. Марія Леонідівна та Андрій Григорович були активними учасниками подій на Майдані в останню буремну зиму.
Багато земляків отримали вітання у телефонному режимі, адже, у зв’язку з теплою весняною погодою, багато хто з них був за межами міста.
Земляки, гуртуймося та тримаймо наші стяги високо!
Володимир НАБОК