15 грудня виповнюється 125 років від дня народження нашого видатного земляка Бориса Леонідовича Смирнова.
Як учитель, бібліотекар, керівник краєзнавчого гуртка та людина, яка в чомусь простому відшуковує щось незвичне, впродовж багатьох років намагаюся привернути дитячу увагу до рідного краю.
Щоб могли вони, не літаючи думками десь у піднебессі про те, що лише там далеко за високими горами, глибокими морями, дрімучими лісами, чекає на них щось неймовірне, опуститися та стати твердо на отчу землю ногами і, роблячи крок за кроком, пізнавати її таємниці, вивчати і перегортувати пам’ятні сторінки історії своєї малої батьківщини. Тим самим виховуючи в них найкращі риси, притаманні людині.
Саме з цією метою практикую у своїй роботі різні форми та методи виховання та навчання підростаючого покоління.
На додачу до всього цього, мені пощастило бути ще й членом Сосницького відділення Чернігівського земляцтва, в якому підтримують подібне.
Ось і цього разу, щоб не сидіти, як говориться в чотирьох стінах і не слухати «суху» розповідь, було вирішено на одному із занять краєзнавчого гуртка, що був присвячений 125-річчю від дня народження талановитого лікаря та санскритолога Бориса Смирнова, відвідати місця на Сосниччині, пов’язані з його іменем.
Тому шлях наш проліг до Сосниці, де ми зробили фото біля комунального закладу охорони здоров’я «Сосницького центру первинної медико-санітарної допомоги імені Бориса Смирнова» Сосницької районної ради.
Потім за столом, за чашкою гарячого чаю з печивом, разом з бібліотекарями Сосницької ЦБС Аллою Іванівною Васюк та Вірою Миколаївною Кубрак, а також народним художником і поетом Анатолієм Петровичем Семенцовим у затишній кімнаті читальної зали провели пізнавально-просвітницьку бесіду про Бориса Леонідовича, використовуючи матеріали Інтернет-ресурсів і краєзнавчі, підготовлені провідним бібліографом цього закладу Антоніною Володимирівною Лупинос.
Крім того, переглянули тематичну виставку світлин, книг, присвячену цій даті та ознайомилися з примірниками видань літератури рідного краю, авторами яких є члени літературно-мистецького об’єднання «Убідь».
По дорозі до Сосницького краєзнавчого музею імені Юрія Виноградського ми не могли обійти Алею видатних діячів Сосниччини, де також зробили пам’ятне фото біля пам’ятної дошки Бориса Смирновим. А в музеї на нас уже чекали науковий працівник Тетяна Запорожець і директор цього закладу Віталій Володимирович Супрун. Тут ми переглянули експозицію та виставку, присвячену цій даті.
А далі наш шлях проліг на малу батьківщину Бориса Смирнова – в село Козляничі. За легендою, яка побутує в народі, тут колись було джерело, з якого вода била ключем,текла, скачучи, з підвищення униз. Струмок назвали Козлик. Згодом назва в зміненій формі пристала і до села.
Зайшли до місцевої школи, де нас зустріла вчитель української мови, збирач і хранитель цінних матеріалів про видатного земляка Валентина Василівна Батуренко. Захоплюючу історію повідала вона і про історію села, школи, про родину Смирнових, показала цікаві матеріали, світлини, книги.
Потім ми побували біля будинку, на якому висить меморіальна дошка про те, що тут народився Борис Леонідович. До неї ми поклали квіти.
У цьому будинку нині діють сільська бібліотека та клуб. Тут на нас чекала ще одна цікава зустрічз сільським бібліотекарем Тамарою Пантеліївною Кривицькою, яка теж показала раритетні видання, багато світлин, медичні інструменти, якими користувалися лікарі Смирнови – батько та син. Вони дуже зацікавили юних краєзнавців – двох Оль – Черниш та Мовчан, бо саме старша з них, учениця 8 класу та староста краєзнавчого гуртка, мріє у майбутньому присвятити своє життя медицині.
А ці експонати три року тому для Козляницької сільської бібліотеки виготовив Олексій Орєхович з надією на те, що в будинку Смирнових (після капітального ремонту) в недалекій перспективі буде створений культурний центр цієї чудової родини, внісшої великий вклад у розвиток вітчизняної медицини та філології.
На згадку про нашу зустріч ми подарували для школи та бібліотеки видання «Моя чернігівська родина» про роботу Чернігівського земляцтва.
Будинок, в якому народився Борис Леонідович, зберігся, але йому вже багато років і тому він потребує капітального ремонту.
Разом з тим вшанували пам’ять загиблих у роки Другої світової війни; поклали квіти на могилу батька – Леоніда Васильовича Смирнова, яка знаходиться біля місцевої відреставрованої діючої церкви; помилувалися краєвидами.
Повертаючись додому, поласували цілющою водою із джерела в честь пам’яті святих апостолів Петра і Павла, яке освячене настоятелем Чорнотицької Святодмитрієвської церкви отцем Ярославом 12 липня 2005 року. Крім того, виконала ще одне прохання керівника нашого відділення – особисто вшанувала пам’ять видатних земляків – подружжя Виноградських та Корнєва, які покояться на селищному кладовищі.
Ось так ми з допитливими діточками виконали ще один пункт запланованого Сосницьким відділення земляцтва на поточний рік. Тим більше, що моїм вихованцям така нетрадиційна форма проведення занять краєзнавчого гуртка дуже подобається.
Валентина МОВЧАН