У чернігівському товаристві «Просвіта» відбувся круглий стіл, політичною спонукою для його проведення якого стали наміри деяких народних депутатів зробити російську мову офіційною у Верховній Раді.
«Чорною дірою», що живиться нафтою і газом, а випромінює пропаганду, назвали Росію на круглому столі у чернігівському товаристві «Просвіта». Діра втягує й українців — про це свідчать автобуси з Києва на Москву, що курсують через Чернігів.
Круглий стіл був скликаний поміж двох дат — Міжнародного дня рідної мови та Дня пам’яті Тараса Шевченка, але політичною спонукою для його проведення стали наміри деяких народних депутатів зробити російську мову офіційною у Верховній Раді та заява про ймовірний перегляд Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Гостру тривогу викликають у просвітян такі наміри — тож і зібралися заявити позицію та порадитись, що робити.
Громадський активіст Сергій Соломаха переконаний, що на село, як хранителя мови, надії нема — телевізор скрізь один. Усе залежить від еліти, яка часто ігнорує державну мову. Він розповів, як на діловому форумі російською виступала директорка чернігівського швейного підприємства «Елегант», і запитав риторично: «Якою ж мовою розмовлятимуть у неї на підприємстві дівчата, які вчора приїхали із села?!» Заступник голови обласного товариства «Просвіта» Микола Шкурко, сам підприємець, переконаний: «Загалом до нашого бізнесу дійшло: апелювати до влади треба зрозумілою мовою. А хто не користується українською і каже про свої переживання за розвиток українського бізнесу — лукавить». Він же звернув увагу, що вищезгаданий закон надто ліберальний і фактично контроль за дотриманням державного статусу мови покладає не на державні органи, а на громадськість. Тому й запропонував у резолюцію круглого столу ввести пункт — що всі працівники уповноваженої з питань мови мають бути не з чиновників, яких позвільняли внаслідок децентралізації, а із громадських активістів.
Голова чернігівської міської «Просвіти», молодший науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Андрій Глухенький нагадав, що у Хмельницькому та Івано-Франківську є програми підтримки української мови, фінансовані з місцевих бюджетів. А Чернігів, що набагато більше потребує такої підтримки, міської програми не має. Як і Ніжин, Новгород-Сіверський, Прилуки…
Доцентка Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Валентина Пугач нагадала, що саме 1933 року з українського правопису зникла літера «ґ», і хто після цього скаже, що мова — не політика? А її колега Олександр Ґадзінський, аналізуючи наміри провести загальнонаціональний круглий стіл з мовного питання, закликав осередки «Просвіти» провести такі круглі столи, не чекаючи влади.
Про спроби створити місцеве радіомовлення на середніх хвилях розповів журналіст Олег Головатенко (в «Голосі «України» була його стаття з цього приводу) — як приклад він навів Ічнянську ОТГ, голова якої Оксана Адріанова спершу була активно «за», а коли дійшло до грошей — і слухавку не бере. «На жаль, у нас риторика в одному кутку, а гроші — в іншому», — каже Олег Головатенко. А тим часом Росія з окупованого Придністров’я мовленням на середніх хвилях покриває всю Україну.
При тому у нас озвучені наміри про скорочення регіонального мовлення. «Одна година регіонального мовлення на ТБ і півтори години на радіо і лише по буднях — це удар, зокрема і по українській мові та інформаційній безпеці області», — йдеться в резолюції круглого столу. Чернігівське товариство «Просвіта» ініціювало флешмоб «Напиши листа Хоркіну — захисти чернігівське мовлення!» (Дмитро Хоркін — головний менеджер Суспільного радіо).
«Який етнотип громадянина формує церква?» — запитував релігієзнавець Віктор Молочко. «Якому «отечеству» служать наші церкви?» — питав знавець конфесійного життя, адже йдеться не лише про УПЦ МП, а й про протестантські та харизматичні церкви. Чернігівська «Просвіта» вирішила провести круглий стіл на тему «Мова і церква», запросивши до розмови представників усіх конфесій.
Свою тригодинну тривожну розмову чернігівські просвітяни підсумували резолюцією, в якій, зокрема, виступили і проти інтеграції предметів «українська література» та «зарубіжна література» у школах, засудили закриття сільських бібліотек у низці ОТГ, згортання передплати друкованих видань через реформу «Укрпошти», зменшення державної підтримки українського національного кіновиробництва, яке лиш почало ставати на ноги. Схоже, розмова триватиме…
Василь ЧЕПУРНИЙ, «Голос України»
Фото Андрія ГЛУХЕНЬКОГО