17 червня на гостину до Марківців Бобровицького району завітав відомий учений – українознавець Петро Кононенко разом з групою активістів столичного Чернігівського земляцтва.
Візит земляків був не випадковим, адже при Марковецькому сільському будинку культури працює літературно-поетичний салон «Джерело», який об’єднує шанувальників мистецтва, а активним та ініціативним його учасником є сільський голова Тетяна Сугоняко.
Цього дня засідання салону проходило дуже урочисто, бо приїхало багато поважних гостей, були представники ЗМІ.
Особлива, святкова атмосфера мала свою причину – марківчани запросили до себе на гостину уродженця села Петра Кононенка. Людину знану та відому не тільки в Україні, але і далеко за її межами. Чернігівщина може гордитися своїм земляком, який створив і впродовж 20 років очолював Національний науково-дослідний інститут українознавства. За визначенням спеціалістів українознавство – один із шляхів повернення народу його істинної культури в повному обсязі. Воно призване допомогти нам, громадянам України, усвідомити, хто ми є, ким були і ким маємо бути.
Досягнення, звання, нагороди Петра Кононенка можна перераховувати довго. Якщо ж дуже коротко, то в першу чергу слід сказати, що знаменитий земляк – доктор філологічних наук, професор, академік, поет, прозаїк, автор 33 монографій, понад 500 статей, перекладених багатьма іноземними мовами.
Нещодавно Петро Петрович відсвяткував свій ювілей. Марківчани, що люблять та шанують свого земляка, вирішили привітати Петра Кононенка із 85-річчям, запросивши його на мистецький захід. Їх підтримали та до них приєдналися виконавчий директор земляцтва Тетяна Літошко, голова Бобровицького Андрій Пінчук і його заступник Василь Заболотний.
Вітали ювіляра і представники Новобасанської громади (сільський голова Володимир Левченко).
Багато привітань прозвучало на адресу Петра Петровича від жителів села. Кожний з виступаючих знаходив свої теплі та щирі слова для ювіляра. І саме головне, що всі вони були сказані від душі. Говорили про його простоту, скромність, порядність, правдивість. Про його надзвичайно позитивну енергетику. Про його мудрість, селянську мудрість, отриману в спадок від батьків. Про його безмежну любов до українського слова та неньки України, а ще до своєї малої батьківщини. Для ювіляра власні вірші читала поет-аматор Надія Харченко, звучали пісні у виконанні фольклорного ансамблю Марковецького сільського будинку культури «Марківчанка» і Олександра Данильченка.
І, певна річ, вельмишановному земляку подарували багато-багато квітів. Красивих, яскравих, різних. Не з магазину, а вирощених на марковецькій землі. Вирощених з любов’ю. А от улюблені квіти академіка, як він зізнався, півонії та півники (так в селі завжди раніше називали іриси).
Сивочолого славнозвісного чоловіка зворушив такий прийом і увага. Розчулений і схвильований він ще і ще раз висловлював вдячність за привітання. Говорив про те, що побував у 33 країнах світу, але для нього є тільки три столиці. Це – Париж, Київ і Марківці.
Нині відомий українознавець працює над новою книгою (вже написано 1440 сторінок). У ній, за його словами, все буде починатися з рідного його серцю села: – Для мене Україна починається з Марківців, де Шевченко був у кожній хаті. У Марківців була, є і буде велика історія. Ось тут душа, у оцій землі. І для мене завжди свято зустрічатися зі своїм дитинством, школою, молодістю.
Цього дня запланували ще один цікавий захід, а саме відкриття «Світлиці старожитностей», яка розмістилася у приміщенні сільської бібліотеки. Урочисто перерізали блакитно-жовту стрічку Петро Кононенко, Андрій Пінчук і Тетяна Сугоняко. І ось вже сільський голова запрошує всіх до світлиці. Експонати для неї дарували жителі села. Здається, що ще так недавно предметами побуту, які розмістили в світлиці, користувалися наші діди-прадіди. Та для сучасної молоді це вже тільки історія і не більше. А ось присутні представники старшого покоління мимоволі поринули спогадами у дитинство. Згадувалася піч, у якій бабуся варила смачний борщ та пекла запашні пиріжки. Мак, товчений у ступі. Скриня, де зберігався святковий і повсякденний одяг. Прикрашали кожну українську хату вишиті рушники.
Столичні гості відвідали також сільську бібліотеку, де до ювілею Петра Кононенка підготували книжкову виставку. Подарували книги, багато примірників газети «Отчий поріг» (видання товариства «Чернігівське земляцтво»).
І, звичайно ж, столичні гості навідалися до фруктового саду. Посадили вони його три року тому біля дитячого садка «Казка» разом з його вихованцями. На деяких маленьких яблуньках вже висить по декілька плодів. Отож недовго залишилося чекати і рясного врожаю.
Ось таким захоплюючим і багатим на позитивні враження запам’ятається всім учасникам святкове засідання літературно-поетичного салону «Джерело».
Людмила ХВОЯ, місто Бобровиця
Сповіщення: Представники Новобасанської громади привітали ювіляра – Нова Басань