Напередодні Дня Незалежності України відбулася чергова омріяна поїздка з доньками на мою малу батьківщину – у Антонівку на Варвинщині.
Якраз відзначався День пасічника України. Ми побували зранку на пасіці Анатолія Павловича Пащенка та його помічниці Ольги Дробушевої, гостинних та щирих земляків. Назбирали лікарських рослин, сплели вінки, придбали духмяного меду, полюбувалися рукотворним озером, відпочили і вирушили у яри, з якими пов’язані щасливі моменти та спогади дитинства і мої, і моїх донь, бо вони щоліта відпочивали у моїх батьків на канікулах. Походили схилами, побачили кущики з цілющими ягодами шипшини, яка тільки починає дозрівати, а чебреці, материнка і звіробій уже відцвіли. Величезний ставок, в якому купалися в дитинстві, зараз чистять, відновлюють – колись буде хороша база відпочинку. Потім провідали та прибрали могили рідних на місцевому цвинтарі, вклонилися похованням Захисників. Зустрілися з родичами.
Я передала завідуючій музеєм села Ользі Мартиненко папку з файлами зібраних мною газет «Отчий поріг» Чернігівського земляцтва з 2005 року по 2021 рік, у яких друкувалися мої статті про Антонівку та Варвинщину: про відомих людей, історичні пам’ятки, побут, звичаї та обряди, народний аматорський колектив «Антонівчанка» і т.п. Подарувала збірки власної поезії.
Завершилася наша поїздка біля річки Удай, де побродили по воді, помилувалися красунями-соснами, навіть на возі посиділи.
Ще хочу похвалитися, що на початку серпня композитор Григорій Сидоренко з Варви написав музику до пісні на мої слова «Подивлюся у воду», яку уже співаємо у Броварському міському клубі, а друга – «Батьківське село», – ще відпрацьовується.
І де б ти не був, найріднішим місцем на землі буде село, де ти провів своє дитинство.
Надія КОЛЬЦОВА,
заступник голови Варвинського відділення
