На Семенівщині хочуть повернути ім’я школі

У своєму вірші «Заповіт» Великий Кобзар Тарас Григорович Шевченко, зокрема, заповідав українцям:

« …

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Не злим, тихим словом.»

Однак, здавалось би в «сім’ї вольній, новій», але у ході перейменування на Семенівщині Жадівської середньої школи імені Тараса Григоровича Шевченка на Жадівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів при цьому забули додати -«імені Тараса Григоровича Шевченка». Так і живе чимало років без імені Великого Кобзаря школа, яку закінчили досить відомі жадівчани.

Про брак імені у назві навчального закладу усвідомили тільки у вересні 2013 року. Та й то, завдячуючи великому здивуванню земляків з Києва, що колись закінчили імениту школу.

За словами одного з учасників тих подій – черкащанина, шевченкознавця, заслуженого працівника культури України Володимира Костянтиновича Портянка сталося це 21 вересня 2013 року, коли до учнів Жадівської ЗОШ I-III ступенів він завітав разом з: головою Семенівського відділення Чернігівського земляцтва Євгеном Миколайовичем Клименком; уродженцем села Жадове, скульптором Іваном Романовичем Липовкою, заступником голови Семенівського відділення земляцтва, членом Національної спілки журналістів України Сергієм Михайловичем Панкратьєвим, начальником відділу освіти Семенівської райдержадміністрації Сергієм Михайловичем Гузоватим, директором районного Будинку творчості Володимиром Івановичем Ткаченком. Того ж дня шановні гості ознайомилися з виставкою квітів, завітали до музейної кімнати «Шкільна світлиця», розповіли про роботу земляків, а скульптор Іван Липовка подарував школі барельєф Тараса Шевченка.

Саме під час спілкування з учителями школи й довідалися, що навчальний заклад вже давно безіменний. Поговорили, що добре було б забуте ім’я повернути школі у рік 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка та позбутись несправедливості. Вчителі також були за.

Однак, тоді все закінчилось розмовою. А тому, щоб зрушити питання з місця, до директора Жадівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Любові Михайлівни Сенченко з відповідними письмовими пропозиціями на початку лютого 2014 року звернулися: Семенівське відділення земляцтва та група випускників школи. Після цього Любов Сенченко спрямувала своє подання від 18 лютого 2014 року №19 до відділу освіти Семенівської райдержадміністрації.

У відповідь на це подання відділ освіти райдержадміністрації надіслав до школи лист від 03 березня 2014 року №01-02, у якому повідомив, що треба все робити відповідно до вимог Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» від 24 травня 2012 року №4865-VI (далі – Закон) та Постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року №989 «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» (далі – Постанова 1).

Однак, після надходження до школи листа з відділу освіти все зупинилося.

Адже відповідно статті 13 Закону «Витрати, пов’язані з присвоєнням юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, зміною або відмовою від присвоєних імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій»:

1.Витрати, пов’язані з присвоєнням юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, зміною або відмовою від присвоєних імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, можуть здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів юридичних осіб.

2.Фінансування витрат, пов’язаних з присвоєнням, зміною або відмовою від присвоєних юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, залежно від того, хто ініціював порушення цього питання, здійснюється за рахунок коштів:

державного бюджету, якщо ініціатором є державний орган;

відповідного місцевого бюджету, якщо ініціатором є відповідний орган місцевого самоврядування;

юридичних осіб, якщо ініціатором є керівник підприємства, установи, організації.

Мабуть, питання фінансування й було одною з причин того, що до цього часу жадівчани не провели громадське обговорення відповідно до Постанови 1. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/989-2012-%D0%BF

Без сумнівів, великий вплив на темпи повернення школі імені Тараса Шевченка також мали трагічні події в державі: Революція Гідності, окупація Криму, війна на сході України.

Але Володимир Портянко не погодився з таким ставленням до відповідального питання та почав усіх турбувати. Наприклад, по електронній пошті він звернувся до Чернігівської обласної ради. Звідти отримав відповідь:

«Щодо зміни найменування Жадівської ЗОШ Семенівської райради.

Відповідно до ст. 90 Цивільного Кодексу України, Закону України «Про загальну середню освіту» передбачено, що зміна найменування юридичної особи, в тому числі і загальноосвітнього навчального закладу, відноситься до повноважень її власника та здійснюється за його рішенням.

Для розгляду питання змін найменування навчального закладу Вам необхідно звернутись до Семенівської райради.

Також додатково повідомляємо, що Ваше звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування повинно бути оформлено відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян».»

Тим часом Євген Клименко зібрав деякі документи, які підтверджують те, що школа в минулому носила ім’я Тараса Шевченка.

Наприклад, на документі датованому 5 червня 1973 року стоїть штамп з чітко розбірливою назвою «Жадівська середня загальноосвітня трудова політехнічна школа ім. Т. Шевченка».

А в трудовій книжці вчителя був зроблений запис про те, що «Жадівська середня школа перейменована на Жадівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів на підставі Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №964» (далі – Постанова 2). http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/964-2000-%D0%BF

Звичайно, що Постанова 2 не давала жодних підстав на видалення імені Тараса Шевченка з назви загальноосвітнього навчального закладу. Як це сталося – може пояснити тільки той, хто займався перейменуванням.

Приємним є й те, що випускники Жадівської середньої школи, яких доля розкидала по всьому світу, пишаються тим, що вона носила ім’я Тараса Шевченка. Ось хоча б один приклад.

У столиці далекої Бурятії Улан-Уде у відділенні функціональної діагностики Республіканської клінічної лікарні імені Миколи Семашка працює медичною сестрою вищої категорії Людмила Анатоліївна Фоменко, яка з гордістю повідомляє на сайті лікарні: «Я народилась 23 січня 1961 року на Україні в селі Жадове Чернігівської області. Навчалась у Жадівській середній школі імені Тараса Шевченка до 8 класу. Закінчила школу з похвальними листами …».

Переконаний, що найближчим часом стартують і будуть успішними громадські обговорення відповідно до Постанови 1, а Семенівська районна рада в тісній співпраці з Семенівським відділенням земляцтва прийме всі необхідні рішення, як те передбачено Законом. Адже депутати районної ради й не з такими питаннями справлялися!

Олексій ОРЄХОВИЧ, заступник голови Ради Чернігівського земляцтва