Свій 75-річний ювілей зустрів наш відомий земляк Тарас Миколайович Дудко – лікар-психіатр, нарколог, громадський діяч, доктор медичних наук, академік Російської академії природничих наук.
Народився Тарас Миколайович 6 квітня 1940 року в Києві, у якому пройшли його дитинство і юність. Закінчив Київський медичний інститут у 1963 році та філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка у 1968 році.
Батько – Микола Омеляновича Дудко – лікар-хірург, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, під час німецько-радянської війни 1941-1945 років – головний хірург Українського штабу партизанського руху, завідувач кафедри госпітальної хірургії Київського медичного інституту в 1944-1961 роках. Мати – Поліна Петрівна – сосничанка, рідна сестра Олександра Петровича Довженка, за фахом лікар.
Від 1964 року Тарас Дудко у Москві. Працював у медичних науково-дослідних інститутах і лікарнях. Разом із братом Олександром збирав особисті речі та творчі матеріали Олександра Довженка. У 1985 році за зфабрикованою кримінальною справою був засуджений до 9-ти років ув’язнення, відбув 7 років і 4 місяці.
У 1994 – 2004 роках завідувач відділу НДІ наркології, від 2004 року – директор Інституту реабілітації ННЦ наркології, завідувач відділу реабілітації та позалікарняної допомоги Науково-дослідного інституту наркології – Федеральної державної бюджетної установи (ФДБУ) «Федеральний медичний дослідницький центр психіатрії та наркології імені Володимира Петровича Сербського» Мінздраву Російської Федерації (РФ), до якого входить п’ять відділень: позалікарняної допомоги та реабілітації, соматичної реабілітації в наркології, психотерапевтичної реабілітації в наркології, медико-соціальної реабілітації в наркології, реабілітації дітей та осіб молодого віку. В очолюваному відділі ведеться велика наукова робота: захищені 15 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук і 5 дисертацій – доктора медичних наук.
Тарас Дудко – фундатор нового наукового напрямку – реабітологія та реабілітація наркологічно хворих і осіб з патологічним гемблінгом. Заснував у 1995 році Центр медичної реабілітації і корекції особистості та Медичний лікувальної-реабілітації фонд імені Івана Васильовича Стрельчука. Фундатор і меценат незалежного видавництва українців РФ «Провісник: Довженківський літературно-художній науково-популярний і громадсько-політичний альманах».
На VI позачерговому з’їзді українців Росії 21 травня 2011 року Тараса Миколайовича обрано головою Всеросійської громадської організації (ВГО) «Об’єднання українців Росії». Після обрання, головним його завданням було відстоювання в російських судах збереження дуже необхідної для українців громадської організації, над якою нависла загроза ліквідації. Однак, незважаючи на наполегливі старання Тараса Дудка та його однодумців, ВГО «Об’єднання українців Росії» 23 серпня 2012 року (вибрали символічну дату перед Днем незалежності України) було ліквідовано Верховним Судом РФ. Від 2012 року Тарас Миколайович голова Регіональної громадської організації об’єднання українців «Провісник». Він також перший заступник голови товариства української культури «Славутич» в Москві.
Тарас Дудко протягом багатьох років працює задля популяризації України та розвитку українського громадського життя в РФ. Незважаючи на найнесприятливіші для цього часи, він мужньо та наполегливо відстоює українські інтереси. Своєю безкомпромісністю та відданістю Батьківщині, як багато років тому Олександр Петрович Довженко, він подає приклад для наслідування українцям не тільки в Україні, а й у всьому світі.
Уся Чернігівська Довженківська родина, бажаючи дорогому ювіляру – справжньому патріоту України Тарасу Миколайовичу Дудку, а також всій його родині міцного здоров’я, благополуччя та мирного неба, висловлювала і продовжує висловлювати своє захоплення тим, що є такі незламні духом і вірні Україні Люди. Ми гордимося Тарасом Миколайовичем, який аж ніяк не підвів свого дядька – Великого Українця Олександра Петровича Довженка!
Слава Україні!
Олексій ОРЄХОВИЧ
Фото Галини ОРЄХОВИЧ
Перед такими людьми хочеться зняти капелюха і вклонитися.