Незважаючи на весняні примхи погоди, десант земляків – представників майже всіх відділень Чернігівського земляцтва, висадився на подвір’ї садиби села Калюжниці, що в Національному музеї народної архітектури та побуту України в Пирогові.
І почалось! У садочку дзвеніла сокира, звільняючи яблуню від сухої крони, шурхотіла торішня трава під граблями, раділи дерева свіжій землі під стовбуром, молоді стебла півоній наче підростали на прополотому квітнику, чисті вікна ніби запрошували на гостину до хати.
Земляцька толока вже одинадцять років весною та восени наповнює цей закуточок музею.
А як же починалась історія «соціалістичного села», де відтворені куточки рідної України?
Автором ідеї створення такого музею був Петро Тимофійович Тронько. Протягом семи років доводилося долати труднощі, пов’язані не лише з підбором експонатів. У музеї є багато садиб, серед яких господарські будівлі і житлові будинки. Кожна садиба є представником окремого регіону і побудована з урахуванням усіх регіональних традицій архітектури та планування. Основна частина музею присвячена українському селу ХVІІ – початку ХХ ст. В цій експозиції детально відтворені внутрішні інтер’єри того часу, приміщення наповнені продукцією підприємств тих регіонів, які представляють садиби. Ці будинки – точні макети оригіналів. Їх привозили сюди в розібраному вигляді з різних куточків країни та знову збирали.
Так була створена і будівля хати з Чернігівщини. Але за час її життя у столиці земляцтвом поновлена крівля та відремонтований цоколь будинку, підправлений ганок, постійно побілені стіни, пофарбовані віконниці, двері та почищене облаштування, поповнюються експонати в кімнатах.
Кожен рік у садку висаджуються нові кущі троянд, півоній, чорнобривців. Улюблена справа жінок на чолі з Валентиною Терещенко – квітник. Вона тут господар. Подружжя Кольцових від варвинців висаджують щороку виноград, а в цьому році – ще й садову ожину. Вона в товаристві кущів смородини та аґрусу почуватиметься добре. Семенівці дали бій шкідникам фруктових дерев – обкопали, підгодували та обприскали їх, а борзнянці – побілили дерева і упорядкували кущі. Жива огорожа під секаторами сосницького Михайла Кашича та чернігівського Володимира Бандурки стала стрункішою. Голова Бобровицького відділення Андрій Пінчук посадив два чудові кущі жасмину та самшиту. Тут дзижчала і пилка в спритних руках голови Ради земляцтва Віктора Ткаченка, а найсильніші козаки Володимир Пушкарьов, Микола Ігнатенко, Микола Борщ виносили колоди розпиляних постарілих дерев з ділянки. У світлиці наводили порядок прилучани.
А калина вже підросла та розлогим віттям і білими квітами вітатиме всіх, хто у весняний день прийде подихати свіжим повітрям.Тепер нашій садибі з потеплінням треба чекати юрби відвідувачів, які прийдуть до неї в гості, поринуть у спогади буття в рідному домі на Чернігівщині та мріятимуть про дороги до рідної домівки, про щастя і любов на нашій землі.
Приємного всім затишку у нашій оселі!
Ганна СКРИПКА
Фото автора