«Можна пережити все, крім смерті», – казав відомий письменник, поет, драматург та автор улюблених нами афоризмів Оскар Вайльд. І він, як завжди, мав рацію.
Один з найпопулярніших драматургів 1890-х років, автор «Портрета Доріана Грея» та «Кентервільського привида» (народився 16 жовтня 1854 року в Ірландії) помер цього дня у 1900 році в страшних злиднях у Парижі.
46-річний поет, нещодавно звільнений з в’язниці, навіть не мав грошей на власний похорон. Спершу друзі поховали його за Парижем, однак за кілька років один з них на виручені від продажу художніх творів Оскара Вайльда кошти організував його перепоховання на відомому цвинтарі Пер-Лашез. Ще через два роки знайшлися гроші на спорудження пам’ятника на його могилі.
Було обрано проект молодого скульптора Джейкоба Епстайна, що символізував поему Оскара Вайльда «Сфінкс». Саме тому вона має такий незвичний вигляд. До слова, спершу її абсолютно не сприймали, втім у 1990-х роках започаткувалася традиція, що навпаки є свідченням любові та поваги до письменника. Це – сотні червоних відбитків помади від поцілунків шанувальниць та шанувальників Оскара Вайльда. Як тут не згадати один з його висловів – «Щоразу, коли людина допускає дурість, вона робить це з найблагородніших мотивів»? Та інший – «Найкращий спосіб позбутися спокуси, піддатися їй».
Попри романтичність цієї традиції, вона неабияк шкодила збереженню пам’ятника, адже помада в’їдаїться в граніт і відмити її вкрай важко.
Влада намагалася боротися із цим всіма можливими засобами, навіть запровадила штраф в розмірі 9 тисяч євро за поцілунок. Однак вандали-шанувальники Оскара Вайльда встигали втекти до приїзду поліції. Зрештою в 2011 році було споруджено скляну огорожу, яка відтоді приймає на себе поцілунки, адресовані поету. Але навіть з нею його надмогильний пам’ятник, як і личить одному з найепатажніших та найексцентричніших людей, залишається одним з найбільш незвичних на Пер-Лашез. «Будь собою, інші ролі зайняті» – теж фраза Оскара Вайльда».
Найкращі висловлювання Оскара Вайльда
Про людей
Більшість з нас – це не ми.
Наші думки – це чужі судження; наше життя – мімікрія; наші пристрасті – цитата!
Ти любиш всіх, а любити всіх означає не любити нікого.
Тобі всі однаково байдужі.
Люди завжди руйнують те, що люблять найбільше.
Цинік – це людина, яка всьому знає ціну і нічого не цінує.
Тільки порожні люди знають себе.
Так легко переконати інших.
Так важко переконати себе.
Будь собою, інші ролі зайняті.
Людина є наполовину тою, ким є, а наполовину тою, ким хотіла би стати.
Про успіх
Помірність – фатальна риса.
Тільки крайність веде до успіху.
Великий успіх завжди вимагає деякої нерозбірливості в засобах.
Досвідом люди називають свої помилки.
Весь світ – театр, але трупа нікуди не годиться.
Про життя
У житті бувають тільки дві справжні трагедії: одна – коли не отримуєш того, що хочеш, а друга – коли отримуєш.
Мета життя – самовираження. Проявити у всій повноті свою сутність – ось для чого ми живемо.
Коли Господь створював людину, він дещо переоцінив свої сили.
Визначити – значить обмежити.
Немає нічого такого, на що не можна було б сподіватися.
Життя і є надія.
Про особисті якості
Скептицизм – початок віри.
Немає гріха, крім глупоти.
Я зовсім не хочу знати, що говорять за моєю спиною, – я і без того про себе достатньо високої думки.
Згрішивши, людина позбавляється тяги до гріха, бо здійснення – це шлях до очищення.
В основі оптимізму закладений найчистіший страх.
Саме ті пристрасті, природу яких ми невірно розуміємо, найсильніше панують над нами.
А найслабшими бувають почуття, походження яких нам зрозуміле.
Я не можу керувати напрямком вітру, але завжди можу так поставити вітрила, щоб досягти своєї мети.
Той, хто дивиться на справу з обох сторін, як правило, не бачить жодної з них.
Любов до себе – це початок роману, який триває все життя.
Коли зі мною одразу погоджуються, я відчуваю, що я не маю рації.
За матеріалом кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн КНУ імені Тараса Шевченка