Цей невимовно важкий рік завершується. Його справжні підсумки підіб’ють майбутні історики. А кінознавці, історики кіно нині міркували над столітнім шляхом української кінематографії. Вихідна точка – діяльність ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління), інституція, яка проіснувала усього лишень вісім літ (1922 – 1930), одначе залишила непроминущий слід в історії вітчизняної культури. Передусім тому, що саме зусиллями ВУФКУ було закладено підмурівок екранних мистецтв, вибудувано інфраструктуру української кінематографії (кіностудії, кінопрокат, кінопреса, кіножурналістика, видання перших теоретичних праць). Саме тоді з’явились перші вітчизняні кіномитці, чия слава набула всеєвропейських обширів (Олександр Довженко, Іван Кавалерідзе, Данило Демуцький…). Продовження
FaceBook
Останні коментарі
- Ганна Калайда до ЧЕРНІГІВСЬКІ УЗОРИ НА БРОВАРЩИНІ
- Гейдріх до Історія поневірянь мумій Лизогубів
- Гейдріх до Історія поневірянь мумій Лизогубів
- Віктор до ВІТАЄМО З 65-РІЧНИМ ЮВІЛЕЄМ
- Анатолій Пінчук до Звертається Герой України з Чернігівщини
-
Недавні записи