Пам’ятаймо!

Баран Сергій Петрович

Народився 17 жовтня 1970 року в селі Богданівка Ніжинського району.

У 1987 році закінчив середню загальноосвітню школу в селі Перемога Ніжинського району, а згодом – Ніжинське професійно-технічне училище за спеціальністю «механізатор».

Строкову службу пройшов у Туркменістані прикордонником, зазнав поранення. Після демобілізації рацював у КСП імені Прядка.

Мобілізований до Збройних Сил України 28 квітня 2014 року. Молодший сержант, начальник складу матеріально-технічного забезпечення 13 -го батальйону територіальної оборони.

Тяжко поранений 19 серпня 2014 року в Луганській області. Помер 9 вересня 2014 року у Львівському військовому госпіталі.

Похований 11 вересня 2014 року в селі Богданівка.

Указом Президента України № 270 від 15 травня 2015 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

В пам’ять про Сергія Барана 25 грудня 2014 року на будівлі Перемозької загальноосвітньої школи та в селі Богданівка на будинку, де він мешкав – встановлені меморіальні дошки.

На честь Сергія Барана та загиблих земляків у Ніжині відкриті меморіал «Герої не вмирають» та пам’ятник «Борцям за Незалежність України».

Джерело: Чернігівський історичний музей імені Василя Тарновського

Читайте також:

Баран Сергій Петрович — Вікіпедія

Баран Сергій Петрович – Книга пам’яті загиблих

Опубліковано у Вшанування пам'яті, Герої не вмирають | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.