Пам’ятаймо!

Сергієнко Ігор Володимирович

Народився 22 травня 1984 року у Сновську (Щорс), згодом родина перебралась до Городні.

У 2001 році закінчив Городнянську загальноосвітню школу № 2.

У 2001—2002 роках проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України водієм бронетранспортера в 169-му навчальному центрі ЗСУ.

Мобілізований Городнянським районним військовим до Збройних Сил України 15 травня 2014 року. Солдат, кулеметник 1-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу стрілецької роти 41-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-2».

14 вересня 2014 року отримав тяжке поранення під містом Дебальцеве Донецької області.

Помер 22 вересня 2014 року в Головному військовому клінічному госпіталі.

Похований 24 вересня 2014 року в Городні.

Указом Президента України №149 від 18.04.2019 року «за особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання службового обов’язку» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

В пам’ять про Ігоря Сергієнка у травні 2015 року на будівлі Городнянської загальноосвітньої школи № 2 встановлена меморіальна дошка, а в жовтні 2015 року встановлений пам’ятний знак на Алеї Героїв у Городні.

На честь Ігоря Сергієнка та загиблих земляків у січні 2020 року у Городні відкритий меморіальний знак.

Джерело: Чернігівський історичний музей імені Василя Тарновського

Читайте також:

Сергієнко Ігор Володимирович — Вікіпедія

Сергієнко Ігор Володимирович – Книга пам’яті загиблих

Опубліковано у Вшанування пам'яті, Герої не вмирають | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.