Лоєвський район розташований у південно-східній частині Гомельської області. Межує з Брагинським, Хойнікським, Речицьким, Гомельським районами.
На сході по річці Дніпро і, частково, по нижній течії річки Сож межує з Чернігівською областю України.
У серпні 1941 року територія Лоєвського району була окупована німецько-фашистськими загарбниками.
Велика Вітчизняна війна займає особливе місце в історії району. Саме з Лоєвського плацдарму в 1943 році починалося звільнення Білорусі від німецько-фашистських загарбників.
За звільнення Лоєвського району 322 воїна були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Імена героїв Дніпра увічнені в назвах вулиць міста. На території району покоїться понад 9000 воїнів, полеглих при визволенні району, серед них 40 Героїв Радянського Союзу.
17 жовтня 1943 року було звільнено міське селище Лоєв, а 22 листопада і вся територія Лоєвського району звільнена від німецько-фашистських загарбників.
У ході проведених пошукових робіт було встановлено, що в боях на Лоєвському плацдармі брало участь багато воїнів, які народилися на Чернігівщині та в 1943 році були призвані до Червоної Армії після звільнення районів області. Велика їх кількість полягла при визволенні Лоєвщини від німецько-фашистських загарбників.
Так, зокрема, в братській могилі, що знаходиться на західній околиці села Вазон, поховано 219 воїнів, а серед них двоє сусідів з села Авдіївка Сосницького району – Гапон Павел Кіндратович (загинув 12.11.1943 р.) і Гапон Яків Васильович (загинув 11.11.1943 р.). Рідні сусідів-воїнів, завдячуючи нашому пошуку, тільки майже через сімдесят років вперше відвідали місце їх вічного спочинку.
Вічна пам’ять воїнам-землякам-визволителям Лоєвського району Білорусі!
Олексій ОРЄХОВИЧ
